Постанова № 4023786, 02.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2009 № 41/510

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Вербицької О.В.

За участю представників:

від прокуратури: Коцура А.В.,

від відповідача: Бондаренко Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Слов’янська група”

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

у справі № 41/510 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Слов’янська група”

про стягнення 17163471,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» про стягнення штрафних санкцій на суму 3290730, 31 грн. та зобов'язання відповідача поставити в натурі 2094 тонн палива для реактивних двигунів ТС-1 та/або РТ вартістю 13872741, 62 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 р. у справі № 41/510 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» (01133. м, Київ, вул. Щорса, 32-В, кв.1-10, код ЄДРПОУ 34614090) на користь Міністерства оборони України (03168. м. Київ, Понітрофлотський пр.-т, 6 код ЄДРПОУ 00034022) 1997674 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто сім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 79 коп. пені. 971091 (дев'ятсот сімдесят одна тисяча дев'яносто одна) грн. 91 коп. штрафу.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-В. кв.1-10, код ЄДРПОУ 34614090) виконати зобов'язання перед Міністерством оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр.-т. 6 код ЄДРПОУ 00034022) щодо поставки в натурі 2094 (дві тисячі дев'яносто чотири) тонн палива для реактивних двигунів ТС-1 та/або РТ вартістю 13872741 (тринадцять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі сімсот сорок одна) грн. 62 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» (01133. м. Київ,, вул. Щорса, 32-В. кв.1-10, код ЄДРПОУ 34614090) в доход Державного бюджету України 25585 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Слов’янська група” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. по справі №41/510 частково і припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з TOB «Торговий дім «Слов'янська група» на користь Міністерства оборони України пені в розмірі 1 997674 грн. 79 коп. та штрафу в розмірі 971091 грн. 91 коп.

Зокрема, заявник апеляційної скарги не погоджується з винесеним рішенням в частині стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» штрафних санкцій і вважає що в цій частині дане рішення прийнято з порушеним норм матеріального та процесуального права, зокрема місцевий господарський суд:

- прийняв рішення на підставі недоведеного розрахунку позовних вимог, чим порушив вимоги статті 33 Господарського процесуального кодексу України;

- відхилив клопотання позивача про часткове припинення провадження у справі, та не прийняв до уваги наявності рішення Господарського суду міста Києва у справі 14/39, якою вже був розглянутий спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Слов’янська група” до провадження та призначено на 25.06.2009 р.

25.06.2009р. в судове засідання позивач чи його представник не з’явився та направив на адресу суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів дійшла до висновку про відкладення розгляду справи у відповідності до ст. 77 ГПК України на 02.07.2009 р.

Представник прокуратури проти апеляційної скарги заперечував, та просив суд залишити її без задоволення, а рішення без змін.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2008 року між Міністерством оборони України (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» (далі-Постачальник) укладено договір про постачання для державних потреб пально-мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення і забезпечення підготовки миротворчих підрозділів (за кошти Державного бюджету України) № 246/1/08/3 (далі-Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, відповідач зобов'язався поставити для потреб позивача пально-мастильні матеріали (далі-продукція) згідно Специфікації, а позивач зобов'язувався забезпечити приймання продукції та оплату її за номенклатурою, кількості, у строки і за цінами згідно до специфікації.

Відповідно до специфікації, відповідач зобов'язувався поставити в строк до 20.03.2008 року паливо для реактивних двигунів ТС-1 та/або РТ у кількості 2094 тонн та дизельне пальне зимове 3-0,2-(-25) у кількості 5212. 50 тонн, загальна вартість продукції в т.ч. ПДВ складає 21 241 131, 62 грн.

Продукція постачається на умовах DDP склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує їх збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами (п. 2.1 Договору).

В силу положень п. 2.3 Договору, постачання продукції одержувачем Замовнику здійснює Постачальник виключно за номенклатурою, у кількості, в строки та за адресами, що зазначенні в рознарядках Міністерства оборони України.

Розділом 4 Договору було обумовлено сторонами ціну продукції та порядок розрахунків, відповідно до якого платником за ним Договором є Міністерство оборони України.

Загальна вартість продукції, що підлягає постачанню та оплаті за Договором становить 21 241 131, 62 гри.

Розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 10 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником до Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим Договором.

Додатковою Угодою № 1 від 18.03.2008 року до Договору, строк постачання палива для реактивних двигунів та сірок продовжений до 20.05.2008 року.

Однак в порушення умов Договору, відповідач пальне для реактивних двигунів в кількості 2094 тонн вартістю 13872741,62 і рн. не поставив.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно ст.ст. 526 та 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення строків поставки продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0, 1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 3О днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Згідно до п. 2 Додаткової угоди строк поставки встановлений до 20.05.2008 року, тобто прострочення по поставці розпочалось з 21.05.2008 року.

Позивач за прострочення строків поставки палива для реактивних двигунів керуючись ст. 231 ГК України та п. 6.2. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2219638. 40 грн. за період з 01.07.2008 року по 10.12.2008 року.

Пунктом 6.4 Договору, сторони, зазначили, що сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням обов'язків, не звільняють сторони від виконання зобов'язані, за Договором в натурі, крім випадків, передбачених законодавством України та цим Договором.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 971091,91 та пені у сумі 1997674,79 грн. розрахунок якої здійснено з 01.07.2008 р. по 21.11.2008 р., задоволенню підлягає частково, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема, в разі прострочення.

Згідно з ст. 547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені та штрафу.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів оцінивши наявні матеріали справи та беручі до уваги пояснення представника відповідача щодо неможливості виконання зобов’язання через підвищення цін на паливно-мастильні матеріали та не заперечення останнього стосовно належного виконання умов договору, а також за відсутності будь-яких доказів, які б свідчили про спричинення збитків відповідачем позивачу прийшла до висновку, що стягнення штрафних санкцій в розмірі 1997674,79 грн. пені, 971091,91 грн. штрафу у відповідності до рішення господарського суду м. Києва може призвести до скрутного економічного становища відповідача та неможливості виконання зобов’язань за договором взагалі, а тому з огляду на зазначене Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 199767,47 (сто дев’яносто дев’ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн., 47 коп. та 97 102 (дев’яносто сім тисяч сто дві) грн. 19 коп. штрафу.

Також судом першої інстанції було зобов’язано відповідача виконати зобов'язання перед Міністерством оборони України щодо поставки в натурі 2094 тонн палива для реактивних двигунів ТС- 1 та/або РТ вартістю 13872741, 62 грн.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, оскільки відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вмни йти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Слов’янська група” на рішення господарського суду м. Києва у справі № 41/510 від 13.04.2009р. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 41/510 від 13.04.2009р. змінити в частині стягнення пені та штрафу.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов'янська група» (01133. м, Київ, вул. Щорса, 32-В, кв.1-10, код ЄДРПОУ 34614090) на користь Міністерства оборони України (03168. м. Київ, Повітрофлотський пр.-т, 6 код ЄДРПОУ 00034022) 199767,47 (сто дев’яносто дев’ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн., 47 коп. пені. 97 102 (дев’яносто сім тисяч сто дві) грн. 19 коп. штрафу.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

6. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи №41/510

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Вербицька О.В.

02.07.09 (відправлено)