Постанова № 40237572, 22.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 922/1706/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., судді Івакіна В.О., Черленяк М.І.

при секретарі Новіковій Ю.В., після перерви - Даниленко Т.П.

за участю представників:

позивача за первісним позовом - Каретна Є.В. (дов. №23-02/4 від 02.01.2014 р.), після перерви не з'явився

відповідача за первісним позовом - Головаш П.Ю. (дов. №05/227 від 14.05.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вилком-Електро" (вх. №2033Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 07 липня 2014 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вилком-Електро", м. Харків

про стягнення штрафу в розмірі 130 224,48 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вилком-Електро", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості в розмірі 130 224,48 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ "Вилком-Електро" на свою користь штраф у розмірі 130 224,48 грн. та судові витрати.

ТОВ "Вилком-Електро" звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом, в якому просив стягнути з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на свою користь заборгованість за поставлений товар у розмірі 130 224,48 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 липня 2014 року у справі №922/1706/14 (суддя Буракова А.М.) первісний позов задоволено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю.

ТОВ "Вилком-Електро" з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду в частині задоволення первісного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін; стягнути з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ТОВ "Вилком-Електро" судовий збір в розмірі 1302,25 грн. за подачу апеляційної скарги.

ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд надав правильну правову оцінку обставинам, на які посилався відповідач як на причину затримки поставки, та визнав їх такими, що не заслуговують на увагу. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів оголосила перерву до 12 год. 30 хв. 19 серпня 2014 р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.10.2013 р. між ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (покупець) та ТОВ "Вилком-Електро" (постачальник) укладено договір поставки №1113, відповідно до 1.11 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених даним договором (т. 1 а.с. 8-14).

Строк дії договору встановлений п. 9.1. - до 31.12.2013 р.

Додатковою угодою №1 від 17.02.2014 р. до договору №1113 сторони подовжили строк дії договору до 31.03.2014 р. та внесли зміни до п. 4 специфікації №1 (т. 1 а.с. 91).

Відповідно до п.1.2. договору, найменування, асортименти, кількість, комплектність товару обмовляються "Сторонами" у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Товар за даним договором поставляється в строки, зазначені в специфікації (п.3.2. договору).

Відповідно до специфікації №1 від 06.08.2014 р., з урахуванням додаткової угоди, строк поставки товару: 3 квартал 2013 року - 1-й квартал 2014 року, протягом 65 банківських днів з моменту отримання письмової заявки покупця.

Відповідно до п.3.3. та п.3.4. договору, у випадку доставки товарів на склад покупця, поставка товару може здійснюватися за письмовою заявкою покупця. Письмова заявка направляється покупцем за допомогою поштового зв'язку на адресу постачальника або за допомогою факсимільного зв'язку по номеру, зазначеному у реквізитах постачальника.

02.09.2013 р. ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на адресу ТОВ "Вилком-Електро" направив заявку №53-15/1271 з проханням здійснити поставку зазначеної продукції (т. 1 а.с. 15).

Пунктом 3.5. договору встановлений обов'язок постачальника не пізніше доби з моменту одержання заявки покупця, направити покупцеві письмове підтвердження одержання заявки за допомогою поштового зв'язку на адресу покупця або засобами факсимільного зв'язку по номеру зазначеному у реквізитах покупця.

На виконання умов договору 11.09.2013 р. ТОВ "Вилком-Електро" направив покупцю підтвердження (лист №09-385), зокрема зазначивши, що строк виготовлення обладнання позицій №1, 3-10 складе 65 банківських днів (до 16 грудня 2013 року). З правом поетапного відвантаження. (т. 1 а.с. 16)

Таким чином, товар згідно специфікації №1, повинен бути поставлений покупцю 11.12.2013 р.

Однак, товар (позиція №1 специфікації №1) на загальну суму 585 480,00 грн. згідно видаткової накладної №26 від 10.02.2014 р. (т. 1 а.с. 18) був поставлений покупцю 10.02.2014 р.

Відповідно до п. 6.2. договору, за порушення погоджених строків поставки, а також за прострочення строку повернення внесеної покупцем передплати, чи вартості товару, який не було поставлено постачальник сплачує покупцеві, штраф у розмірі 20% від суми договору.

Згідно п. 4.2. договору, орієнтована вартість договору, становить 651122,40 грн.

Враховуючи, що поставка товару була здійснена постачальником з порушенням строку, покупцем відповідно до умов договору було нараховано постачальнику штраф у розмірі 130224,48 грн., що становить 20% від суми договору.

20.01.2014 р. покупець направив постачальнику претензію №53-02/211 з вимогою щодо сплати нарахованого штрафу в розмірі 130224,48 грн. за порушення погоджених строків поставки (т. 1 а.с. 19-20).

ТОВ "Вилком-Електро" у відповіді на претензію (лист №3001ВУ від 30.01.2014 р.) повідомило, що у затримці поставки товару відсутня вина постачальника, тому нарахування штрафу є необґрунтованим (т. 1 а.с. 88-89).

Відмова постачальника від сплати штрафу стала підставою для звернення ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення штрафу в розмірі 130 224,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" суд першої інстанції визнав їх нормативно та документально доведеними.

ТОВ "Вилком-Електро" в свою чергу звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом про стягнення з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на свою користь заборгованості з оплати за поставлений товар у розмірі 130 224,48 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Згідно видаткових накладних №272 від 06.12.2013 р. на суму 53556,00 грн., №283 від 23.12.2013 р. на суму 113484,00 грн., №284 від 23.12.2013 р. на суму 4440,00 грн., №26 від 10.02.2014 р. на суму 585480,00 грн. (т. 1 а.с. 18, 79-81) ТОВ "Вилком-Електро" поставило покупцю товар на загальну суму 756 960,00 грн., який було отримано останнім на підставі довіреностей №3176 від 05.12.2013 р., №3523 від 23.12.2013 р., №411 від 25.02.2014 р. (т. 1 а.с. 82-83, 94).

Факт отримання вказаного товару покупцем не заперечується.

Пунктами 4.3., 4.4. договору передбачено, що розрахунки за поставку товару здійснюються в національній валюті України. Оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікацією.

Згідно п.5 специфікації №1 від 06.08.2013 р. та специфікації №2 від 27.09.2013 р., порядок оплати товару: протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження / поставки партії товару.

На виконання умов договору ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" сплатив постачальнику 626735,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (т. 1 а.с. 119 - 122), з урахуванням чого не сплаченою залишилась сума в розмірі 130 224,48 грн.

25.04.2014 р. ТОВ "Вилком-Електро" направив покупцю претензію №04/205 з вимогою щодо сплати заборгованості за поставлений товар в розмірі 130 224,48 грн., проте вказана заборгованість ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на момент звернення з позовом залишилась несплаченою.

Задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції визнав вимогу про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 130224,48 грн. правомірною, обґрунтованою, та такою, що не спростована відповідачем за зустрічним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на таке.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи містяться належні докази на підтвердження порушення постачальником зобов'язання за договором щодо строку поставки товару.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги посилання ТОВ "Вилком-Електро" в обґрунтування відсутності його вини за прострочення поставки товару на лист №09/385-2 від 19.11.2013 р. (т. 1 а.с. 75), відповідно до якого він звернувся до покупця з проханням про перенесення строків поставки, у зв'язку з затримкою поставок комплектуючих зарубіжного виробництва на територію України та на лист №15/127-1 від 02.01.2014 р. (т. 1 а.с. 84), оскільки обставини викладені в цих листах не можуть вважатись поважними з огляду на норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору поставки №1113.

Господарський суд вірно зазначив, що вказаними листами, а також відповіддю на претензію за №3001ВУ від 30.01.2014 р., ТОВ "Вилком-Електро" підтвердив факт порушення зі свого боку погоджених сторонами строків поставки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення первісного позову законним, обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи.

Стосовно задоволення місцевим господарським судом зустрічного позову колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за зустрічним позовом товар отримав, оплату за нього в повному обсязі не здійснив, на момент розгляду справи доказів повної оплати за поставлений товар відповідачем за зустрічним позовом не надано.

Враховуючи наведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів в спростовування наявності заборгованості з оплати поставленого товару перед постачальником, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано визнав вимоги позивача за зустрічним позовом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2014 р. у справі №922/1706/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга ТОВ "Вилком-Електро" не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вилком-Електро" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 липня 2014 року у справі №922/1706/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 22.08.2014 р.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Черленяк М.І.