Постанова № 4023477, 22.06.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2009 № 6/289

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Авдєєва П.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Обламський О.Г. ( за довіреністю), Бочарова Н.В. ( за довіреністю)

від відповідача -не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Бельведер Україна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2009

у справі № 6/289 (суддя

за позовом ТОВ "Рафінад-Медіа"

до ТОВ "Бельведер Україна"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 9943672,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 5 566 291,10 грн. , а також судові витрати в розмірі 25 500,00 грн. – державного мита, 118,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 278 315, 00 грн. – послуги адвоката.

В травні 2009 року. позивач подав до Господарського суду м. Києва заяву про зміну позовних вимог, в якій просить: збільшити позовні вимоги на 4 577 292,93 грн., та стягнути вказану суму з відповідача, з яких 4 501 407,72 грн. сума основного боргу , 66 670,92 – неустойка, 9 214,29 грн. – 3% річних; зменшити позовні вимоги, на суму 200 000,00 грн. та визначити позовні вимоги, заявлені у позові від 27.04.2009 у розмірі 5 366 291,10 грн., з яких 5 260 564,98 грн. – сума основного боргу, 10 181,01 грн. – 3% річних, 74 083,95 грн. – неустойки , 21 461,16 грн.– інфляційне коригування, а також судові витрати в розмірі 25 500,00 грн. державного мита , послуги адвоката в розмірі 228 865,00 грн.

В травні 2009 року позивач до суду першої інстанції подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, в межах ціни позову, накласти арешт на все майно, яке належить на праві власності відповідачу, в тому числі, але не виключно на легкові автомобілі MAZDA СХ 7, 2007 року випуску, державний номер АА4020ЕН; CITROEN PICASSO, 2008 року випуску, державний номер АА1163НІ; заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-якій спосіб належної йому частки та/або частину частки у статутному капіталі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «БУАССОН ЕЛІТ «БЕЛЬВЕДЕР ГРУП», ідентифікаційний код 31712600, у статутному капіталі статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) «ІТАЛЬЯНО В УКРАЇНІ, ЛТД», ідентифікаційний код 19342878; заборони державному реєстратору виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області здійснювати будь-які дії стосовно проведення державної реєстрації змін в установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «БУАССОН ЕЛІТ «БЕЛЬВЕДЕР ГРУП», ідентифікаційний код 31712600, які стосуються зміни складу учасників; заборони державному реєстратору Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області здійснювати будь-які дії стосовно проведення державної реєстрації змін в установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю (промислово-інвестиційне спільне українсько-американське підприємство) «ІТАЛЬЯНО В УКРАЇНІ, ЛТД», ідентифікаційний код 19342878, які стосуються зміни складу учасників.

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 позов задоволено повністю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 з метою забезпечення позову накладено арешт на майно відповідача, яке належить йому на праві власності вартістю 9 943 672,71 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог .

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що справу було розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце проведення судового засідання. Також скаржник зазначає, що сума позовних вимог, яка зазначена в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог, не відповідає сумі, зазначеній в резолютивній частині оскаржуваного рішення.

Відповідач не погодившись з ухвалою суду про забезпечення позову, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить, ухвалу скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу з задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що внаслідок накладення арешту на все майно відповідача господарська діяльність останнього фактично заблокована.

Позивач подав відзиви на апеляційні скарги в яких просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення та ухвалу про забезпечення позову - без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в частині, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також стягнення витрат на послуги адвоката є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги на рішення про те, що відповідач був не належним чином повідомлений про час та місце розгляду судового засідання, тому не мав можливості направити у судове засідання свої представників, колегія суддів зазначає.

Відповідач подав докази того, що копія позовної заяви, направлена позивачем на адресу відповідача цінним листом, була отримана лише 12.05.2009 , тобто в день проведення судового засідання.

18.05.2009 відповідач звернувся до КМД УДППЗ „Укрпошта” з листом № 18/2, яким просив підтвердити дату та час вручення цінного листа.

Листом від 20.05.2009 № 303/15-ю-1586 КМД УДППЗ „Укрпошта” повідомила, що цінний лист був вручений представнику відповідача 12.05.2009.

Ухвала про порушення провадження у справі також була направлена відповідачу із запізненням, тобто після проведення судового засідання і прийнятті рішення у справі. Також слід зазначити, що суд першої інстанції надіслав вказану ухвалу простою кореспонденцією без повідомлення про вручення.

Відповідно до п. 3.5.1 „Інструкції з діловодства в господарських судах України”, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене , колегія суддів приходить до висновку , що оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані про належне повідомлення відповідача у визначеному Інструкцією порядку про час і місце проведення судового засідання 12.05.2009 р. , в якому було розглянуто справу по суті та оголошено вступну та резолютивну частину рішення, отже, судом першої інстанції було порушено ст.ст. 64,65 ГПК України.

Крім того, в силу ст. 77 ГПК України місцевий господарський суд зобов’язаний відкласти розгляд справи в разі нез’явлення в судове засідання представників сторін.

У зв’язку з тим, що у судове засідання не з'явився представник відповідача, а причини неявки не були відомі суду, суд був зобов’язаний відкласти розгляд справи.

Згідно з п. 2 і 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданій ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Отже, колегія суддів, встановила, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення скасувати, оскільки воно прийнято з грубим порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.1. ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає праву.

Розглянувши справу, колегія суддів встановила, що позовні вимоги, щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 9 783 433,84 грн. з урахуванням індексу інфляції, 140 754,64 грн. пені, три проценти річних в розмірі 19 484,23 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до матеріалів справи 16.01.2009 між сторонами було укладено договір №16/01-09 про надання рекламних послуг (надалі - Договір) (а.с.22) та додаток № 1 від 16.01.2009 (а.с.26), предметом якого є надання послуг позивачем по розміщенню реклами відповідача в пресі за період з 01.02.2009 по 28.02.2009.

Пунктом 4.2 Договору передбачено обов'язок відповідача перерахувати на рахунок позивача за кожний місяць розміщення рекламних матеріалів в періодичних виданнях оплату на підставі підписаних додатків до Договору або на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем.

Відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 16.01.2009 на суму 292 984,92 грн. Оплата за цим рахунком відповідачем не була здійснена у встановлені Договором строки (а.с. 28)

Позивач у повному обсязі виконав умови Договору за період з 01.02.2009 по 28.02.2009 на загальну суму 292 984,92 грн., про що був підписаний акт № ОУ-0000001 від 27.02.2009.

20.03.2009 сторонами був підписаний лист-узгодження заборгованості за Договором, який є невід'ємною частиною останнього (а.с.29). Відповідач визнав свою заборгованість у повному обсязі - 292 984,92 грн., при цьому позивачем було надано відповідачеві розстрочення платежу для погашення заборгованості, а відповідач прийняв на себе обов'язок сплатити визнану суму заборгованості частками за наступним графіком: 200 000,00 грн. - до 25.03.2009 , 92 984,92 грн. - до 30.04.2009. Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 292 984,92 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 292 984,92 грн.

Відповідачем 05.05.2009 була сплачена сума основного боргу у розмірі 292 984,92 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Отже, вимоги про сплату боргу за даним договором були заявлені обґрунтовано.

Пунктом 7.5 Договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

Вірним розрахунком неустойки, інфляційних, трьох процентів річних є наступний:

200 000,00 грн. боргу х 101,4% (березень 2009): 100%.

Інфляційна складова боргу складає 2 800,00 грн.

Розмір неустойки становить 111,93 грн., три проценти річних становить 671,66 грн. Отже, підлягають стягненню інфляційні в сумі 2 800,00 грн., пеня в сумі 111,93 грн., три проценти річних в сумі 671,66 грн., що разом становить 3 583,59 грн.

24.02.2009 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000002 на загальну суму 398 202,20 грн. для здійснення оплати за Договором (а.с.162). Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата (лист-узгодження від 20.03.2009).

Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000002 від 24.02.2009 у повному обсязі - 398 202,20 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості шляхом сплати визнаної заборгованості до 30.04.2009 (лист-узгодження від 20.03.2009).

Відповідач не здійснив оплату на суму 398 202,20 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 398 202,20 грн.

Розмір неустойки становить 38,18 грн., 3% річних - 229,10 грн. Отже, підлягає стягненню 398 202,20 грн. основного боргу, неустойка в сумі 38,18 грн., три проценти річних в сумі 229,10 грн., що разом становить 398 469,48 грн.

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Аутдор» було укладено договір № 19/12/08-1 (надалі - Договір-19/12/08-1 (а.с.31), предметом якого є проведення рекламних кампаній відповідача на території України на зарезервованих відповідачем робочих поверхнях рекламних щитів - розміщувати та обслуговувати рекламний матеріал, а відповідач мав здійснювати оплату за надані послуги.

Пунктом 5.3 данного Договору-19/12/08-1 передбачено обов'язок відповідача перерахувати на рахунок ТОВ «Рафінад-Аутдор» оплату за надані послуги поетапно, за кожний місяць проведення рекламної кампанії, до 25 числа місяця, що йде перед місяцем рекламної кампанії, за який здійснюється оплата, на підставі рахунків-фактур, виставлених ТОВ «Рафінад-Аутдор».

19.12.2008 між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Аутдор» був укладений додаток № 1 (акт резервування) до Договору-19, відповідно до якого період проведення рекламної кампанії визначається з 01.01.2009 по 31.12.2009 , вартість послуг ТОВ «Рафінад-Аутдор» за один місяць складає 988 670,01 грн.(а.с.36)

08.01.2009 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000003 на загальну суму 988 670,01 грн. Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата (а.с.38).

Як свідчать матеріали справи ТОВ «Рафінад - Аутдор» у повному обсязі були виконані умови Договору-19/12/08-1 з розміщення реклами за період з 01.01.2009 по 31.01.2009 на загальну суму 988 670,01 грн., про що був підписаний акт № ОУ-00008 від 02.02.2009 .(а.с.38а.).

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад - Аутдор» 20.03.2009 р. був підписаний лист-узгодження заборгованості за Договором-19/12/08-1, який є невід'ємною частиною останнього (а.с.39).

Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000003 від 08.01.2009 у повному обсязі - 988 670,01 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості до 25.03.2009 включно.

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 988 670,01 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Аутдор» утворилась заборгованість в розмірі 988 670,01 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад - Аутдор» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за Договором-19/12/08-1, відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за Договором-19/12/08-1 у повному обсязі, в порядку та на умовах, передбачених Договором-19/12/08-1 зі всіма додатками до нього. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція №4960 від 14.04.2009. та опис вкладення від 14.04.2009.

Отже, вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими.

Пунктом 6.8 Договору-19/12/08-1 передбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Вірним розрахунком неустойки, інфляційних, трьох процентів річних є наступний:

988 670,01 грн. боргу х 101,4% (березень 2009): 100%. Інфляційна складова боргу складає 13 841,38 грн. Борг з урахуванням індексу інфляції складає 1 002 511,39 грн.

Розмір пені становить 27 303,53 грн., три проценти річних становлять 3 412,93 грн. Отже, підлягає стягненню 1002 511,39 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, пеня в сумі 27 303,53 грн., три проценти річних в сумі 3 412,93 грн., що разом становить 1 033 227,85 грн.

23.01.2009 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000013 на загальну суму 988 670,01 грн. для здійснення оплати за період проведення рекламної компанії з 01.02.2009 по 28.02.2009 . Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата (а.с.43).

ТОВ «Рафінад-Аутдор» у повному обсязі були виконані умови Договору-19/12/08-1 з розміщення реклами за період з 01.02.2009 по 28.02.2009 на загальну суму 988 670,01 грн., про що був підписаний акт № ОУ-00010 від 28.02.2009 (а.с.44).

Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000013 від 23.01.2009 у повному обсязі - 988 670,01 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості шляхом сплати визнаної заборгованості частками за наступним графіком: 200 000,00 грн. - до 25.03.2009, 788 670,01 грн. -до 30.04.2009.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 988 670,01 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Аутдор» утворилась заборгованість в розмірі 988 670,01 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад - Аутдор» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за Договором-19/12/08-1, відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за Договором-19/12/08-1 у повному обсязі, в порядку та на умовах, передбачених Договором-19 зі всіма додатками до нього. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція № 4960 від 14.04.2009 та опис вкладення від 14.04.2009.

Вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими.

Пунктом 6.8 Договору-19/12/08-1 передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Вірним розрахунком пені, інфляційних, трьох процентів річних є наступний:

200 000,00 грн. боргу х 101,4% (березень 2009): 100%.

Інфляційна складова боргу складає 2 800,00 грн. Борг з урахуванням індексу інфляції складає 991 470,01 грн.

Розмір пені становить 7 338,3 грн., три проценти річних становлять 1 144,15 грн. Отже, підлягає стягненню 991 470,00 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, пеня в сумі 7 338,3 грн., три проценти річних в сумі 1 144,15 грн., що разом становить 999 952,45 грн.

24.02.2009. відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000020 на загальну суму 988 670,01 грн. для здійснення оплати за період проведення рекламної кампанії з 01.03.2009 по 31.03.2009. Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена попередня оплата (а.с.163).

Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000020 від 24.02.2009 у повному обсязі - 988 670,01 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості шляхом сплати визнаної заборгованості до 30.04.2009.

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 988 670,01 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Аутдор» утворилась заборгованість в розмірі 988 670,01 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад-Аутдор» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за Договором-19/12/08-1, відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за Договором-19/12/08-1 у повному обсязі, в порядку та на умовах, передбачених Договором-19/12/08-1 зі всіма додатками до нього. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція № 4960 від 14.04.2009 та опис вкладення від 14.04.2009.

Вимоги про стягнення основного боргу за даним договором є обґрунтованими.

Пунктом 6.8 Договору-19/12/08-1 передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Розмір пені становить 4 550,59 грн., три проценти річних становлять 568,82 грн. Отже, підлягає стягненню 988 670,01 грн. основного боргу, пеня в сумі 4 550,59 грн., три проценти річних в сумі 568,82 грн., що разом становить 993 789,42 грн.

22.01.2009 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000012 на загальну суму 72 135,00 грн. для здійснення оплати за послуги з друку постерів у кількості 350 штук для забезпечення рекламної кампанії з 01.02.2009 по 28.02.2009 . Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата.

ТОВ «Рафінад-Аутдор» у повному обсязі були надані послуги з друку постерів на загальну суму 72 135,00 грн., про що був підписаний акт № ОУ-00009 від 03.02.2009 .

20.03.2009 між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Аутдор» був підписаний лист-узгодження заборгованості за рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 22.01.2009 . Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 22.01.2009 у повному обсязі - 72 135,00 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості шляхом сплати визнаної заборгованості до 25.03.2009 р.

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 72 135,00 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Аутдор» утворилась заборгованість в розмірі 72 135,00 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад-Аутдор» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 22.01.2009, відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 22.01.2009 у повному обсязі. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція № 4966 від 14.04.2009 та опис вкладення від 14.04.2009.

Отже, вимоги про стягнення основного боргу за даним договором є обґрунтованими.

Вірним розрахунком інфляційних, трьох процентів річних є наступний:

72 135,00 грн. боргу х 101,4% (березень 2009) : 100%.

Інфляційна складова боргу складає 1 009,89 грн. Борг з урахуванням індексу інфляції складає 73 144,89 грн.

Три проценти річних становлять 249,01 грн. Отже, підлягає стягненню 73 144,89 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в сумі 249,01 грн., що разом становить 73 393,9 грн.

22.12.2008 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000036 на загальну суму 72 135,00 грн. для здійснення оплати за послуги з друку постерів у кількості 350 штук для забезпечення рекламної кампанії з 01.01.2009 по 31.01.2009 . Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата (а.с.51).

ТОВ «Рафінад-Аутдор» у повному обсязі були надані послуги з друку постерів на загальну суму 72 135,00 грн., про що був підписаний акт № ОУ-000003 від 05.01.2009.

20.03.2009 між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Аутдор» був підписаний лист-узгодження заборгованості за рахунком-фактурою № СФ-0000036 від 22.12.2008. Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000036 від 22.12.2008 у повному обсязі - 72 135,00 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості шляхом сплати визнаної заборгованості до 25.03.2009

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 72 135,00 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Аутдор» утворилась заборгованість в розмірі 72 135,00 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад-Аутдор» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за рахунком-фактурою № СФ-0000036 від 22.12.2008 , відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за рахунком-фактурою № СФ-0000036 від 22.12.2008 у повному обсязі. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція № 4961 від 14.04.2009 та опис вкладення від 14.04.2009

Отже, вимоги про стягнення основного боргу за даним договором є обґрунтованими.

Вірним розрахунком інфляційних, трьох процентів річних є наступний:

72 135,00 грн. боргу х 101,4% (березень 2009): 100%.

Інфляційна складова боргу складає 1 009,89 грн. Борг з урахуванням індексу інфляції складає 73 144,89 грн.

Три проценти річних становлять 249,01 грн. Отже, підлягає стягненню 73 144,89 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в сумі 249,01 грн., що разом становить 73 393,9 грн.

26.11.2008 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000011 на загальну суму 23 928,00 грн. від ТОВ «Рафінад-Консалтинг» для здійснення оплати за послуги з друку флайерів та афіш. Відповідачем за вказаним рахунком - фактурою не була здійснена оплата (а.с.56).

ТОВ «Рафінад-Консалтинг» у повному обсязі були надані послуги з друку флайерів та афіш на загальну суму 23 928,00 грн., про що був підписаний акт № ОУ-0000013 від 01.12.2008

20.03.2009 між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Консалтинг» був підписаний лист-узгодження заборгованості за рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 26.11.2008 Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 26.11.2008 у повному обсязі - 23 928,00 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості шляхом сплати визнаної заборгованості до 31.03.2009

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 23 928,00 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Консалтинг» утворилась заборгованість в розмірі 23 928 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад-Консалтинг» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 26.11.2008 , відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 26.11.2008 у повному обсязі. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція № 4964 від 14.04.09 та опис вкладення від 14.04.2009

Отже, вимоги про стягнення основного боргу за даним договором є обґрунтованими.

Позивач не збільшував суму основного боргу на індекс інфляції, у зв'язку з чим нарахування відсутні.

Три проценти річних становлять 70,80 грн. Отже, підлягає стягненню 23 928,00 грн. основного боргу, три проценти річних в сумі 70,80 грн., що разом становить 23 998,8 грн.

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 03.06.2008 було укладено договір №03/06-08-2 ( а.с.60), предметом якого є надання послуг з розміщення в ефірі телевізійних каналів мовлення рекламних матеріалів, а відповідач мав здійснювати оплату за надані послуги. Також 03.06.2008 був укладений додаток б/н до Договору-03/06-08-2 «Медіа-план розміщення реклами ТМ «Sobieski» на телебаченні» (надалі - Додаток б/н (а.с.66).

Пунктом 3.2 Договору-03/06-08-2 передбачено обов'язок відповідача перерахувати на рахунок ТОВ «Рафінад-Реклама» авансовий платіж у розмірі 100% вартості рекламних послуг на підставі рахунків-фактур, виставлених ТОВ «Рафінад-Реклама».

08.09.2008 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000081 на загальну суму 1 005 141,90 грн.(а.с.67), 03.10.2008 р. відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000098 на загальну суму 1318 087,77 грн. (а.с.69) 03.11.2008 р. відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000106 на загальну суму 1 293 509,12 грн.(а.с.71) Відповідачем за вказаними рахунками-фактурами не була здійснена оплата.

ТОВ «Рафінад - Реклама» у повному обсязі були виконані умови Договору-03/06-08-2 та Додатку б/н з розміщення реклами на телебаченні за період з 01.10.2008 по 31.10.2008 , про що був підписаний акт № ОУ-00089 від 31.10.2008, за період з 01.11.2008 по 30.11.2008 , про що був підписаний акт № ОУ-00100 від 30.11.2008, за період з 01.12.2008 по 31.12.2008 , про що був підписаний акт № ОУ-00112 від 02.02.2009 (а.с.68,69,72).

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 20.03.2009 був підписаний лист-узгодження заборгованості за Договором-03/06-08-2, який є невід'ємною частиною Договору-03/06-08-2. Відповідачем була визнана заборгованість за рахунками-фактурами № СФ-0000081 від 08.09.2008, № СФ-0000098 від 03.10.2008, № СФ-0000106 від 03.11.2008 у повному обсязі на загальну суму 3 616 738,78 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу шляхом сплати визнаної заборгованості частками за наступним графіком: 1 290 873,29,00 грн. - до 31.03.2009, 2 325 865,50 грн. - до 30.04.2009

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 3 616 738,78 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Реклама» утворилась заборгованість в розмірі 3 616 738,78 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад - Реклама» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за Договором-03/06-08-2, відповідності до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за Договором-03 у повному обсязі, в порядку та на умовах, передбачених Договором-03/06-08-2 зі всіма додатками до нього. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція №4965 від 14.04.2009 та опис вкладення від 14.04.2009

Отже, вимоги про стягнення основного боргу за даним договором є обґрунтованими.

Пунктом 7.7 Договору-03/06-08-2 передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Позивач не збільшував суму основного боргу на індекс інфляції, у зв'язку з чим нарахування відсутні.

Розмір пені становить 41 261,91 грн., три проценти річних становлять 5 157,72 грн. Отже, підлягає стягненню 3 616 738,78 грн. основного боргу, пеня в сумі 41 261,91 грн., три проценти річних в сумі 5 157,72 грн., що разом становить 3 663 158,41 грн.

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 12.05.2008 було укладено договір №12/05-08 ( а.с.77), предметом якого є надання рекламних послуг з розміщення рекламних матеріалів в рекламних носіях (періодичних виданнях), а відповідач мав здійснювати оплату за надані послуги.

Пунктом 4.3 Договору-12/05-08 передбачено обов'язок відповідача перерахувати на рахунок ТОВ «Рафінад-Реклама» оплату за надані послуги протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунків-фактур.

25.08.2008 між відповідачем та ТОВ «Рафінад - Реклама» був укладений додаток № 7 до Договору-12/05-08 (а.с.81), відповідно до якого період розміщення реклами визначається з 01.10.2008 по 31.10.2008 , 25.09.2008 р. між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» був укладений додаток № 8 до Договору-12/05-08, відповідно до якого період розміщення реклами визначається з 01.11.2008 по 30.11.2008 , 25.10.2008 між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» був укладений додаток №9 до Договору-12/05-08, відповідно до якого період розміщення реклами визначається з 01.12.2008 по 31.12.2008.

09.09.2009 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000082 на загальну суму 274 450,92 грн. Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою була здійснена оплата частково, у розмірі 200 000,00 грн., несплачена частина за цим рахунком дорівнює сумі 74 450,92 грн. Відповідач 03.10.2008 отримав рахунок- фактуру № СФ-0000097 на загальну суму 251 013,87 грн. (а.с.89). Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата. 03.11.2008 р. відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000107 на загальну суму 237 883,87 грн. (а.с.92) Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата.

ТОВ «Рафінад-Реклама» у повному обсязі були виконані умови Договору 12/05-08 з розміщення реклами за період з 01.10.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 274 450,92 грн., про що був підписаний акт № ОУ-00087 від 31.10.2008 , з розміщення реклами з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 на загальну суму 251 013,87 грн., про що був підписаний акт № ОУ-00097 від 30.11.2008 , з розміщення реклами з 01.12.2008 по 31.12.2008 на загальну суму 237 883,87 грн., про що був підписаний акт № ОУ-000113 від 02.02.2009

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 20.03.2009 був підписаний лист-узгодження заборгованості за Договором-12/05-08, який є невід'ємною частиною Договору-12/05-08. Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000082 від 09.09.2008 р. у несплаченій частині - 74 450,92 грн., за рахунком-фактурою № СФ-0000097 від 03.10.2008 в розмірі 251 013,87 грн., за рахунком-фактурою № СФ-0000107 від 03.11.2008 в розмірі 237 883,87 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості за вказаними рахунками-фактурами до 31.03.2009 включно.

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 74 450,92 грн., на суму 251 013,87 грн. та на суму 237 883,87 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Реклама» утворилась заборгованість в розмірі 563 348,66 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за Договором-12/05-08, відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за Договором-12/05-08 у повному обсязі, в порядку та на умовах, передбачених Договором-12/05-08 зі всіма додатками до нього. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція №4965 від 14.04.09 та опис вкладення від 14.04.2009

Отже, вимоги про стягнення основного боргу за даним договором є обґрунтованими.

Пунктом 7.3 Договору-12/05-08 передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Позивач не збільшував суму основного боргу на індекс інфляції, у зв'язку з чим нарахування відсутні.

Розмір пені становить 13 344,14 грн., три проценти річних становить 1 666,86 грн. Отже, підлягає стягненню 563 348,66 грн. основного боргу, пеня в сумі 13 344,14 грн., три проценти річних в сумі 1 666,86 грн., що разом становить 578 359,66 грн.

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 25.04.2008 було укладено договір №25/04/08-1 (а.с.94), предметом якого є проведення рекламної кампанії відповідача на території України на зарезервованих відповідачем робочих поверхнях рекламних щитів, а відповідач мав здійснювати оплату за надані послуги.

Пунктом 5.3 Договору-25/04/08-1 передбачено обов'язок відповідача перерахувати на рахунок ТОВ «Рафінад-Реклама» оплату за надані послуги поетапно, за кожний місяць проведення рекламної кампанії, до 1 числа місяця, що йде перед місяцем рекламної кампанії, за який здійснюється оплата, на підставі рахунків-фактур, виставлених ТОВ «Рафінад-Реклама».

08.09.2008 та 26.10.2008 між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» були укладені додатки № 11 та № 12 відповідно до Договору-25/04/08-1, відповідно до яких період проведення рекламної кампанії визначається з 01.11.2008 по 30.11.2008 , 8.10.2008 та 26.11.2008 між відповідачем та ТОВ «Рафінад -Реклама» були укладені додатки № 13 та № 14 відповідно до Договору-25/04/08-1, відповідно до яких період проведення рекламної кампанії визначається з 01.12.2008 по 31.12.2008 .

03.10.2008 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000095 на загальну суму 988 670,01 грн. Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата. Відповідач 03.11.2008 отримав рахунок-фактуру № СФ-0000104 на загальну суму 988 670,01 грн. Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата.

ТОВ «Рафінад-Реклама» у повному обсязі були виконані умови Договору-25/04/08-1 з проведення рекламної кампанії за період з 01.11.2008 по 30.11.2008 на загальну суму 988 670,00 грн., про що був підписаний акт № ОУ-00096 від 30.11.2008, з проведення рекламної кампанії з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. на загальну суму 988 670,01 грн., про що був підписаний акт № ОУ-000111 від 02.02.2009

Між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 20.03.2009 був підписаний лист-узгодження заборгованості за Договором-25/04/08-1, який є невід'ємною частиною Договору-25/04/08-1. Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000095 від 03.10.2008 в розмірі 988 670,01 грн., за рахунком-фактурою № СФ-0000104 від 03.11.2008 р. в розмірі 988 670,01 грн.

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 988 670,01 грн. та на суму 988 670,01 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 рік перед ТОВ «Рафінад-Реклама» утворилась заборгованість в розмірі 1 977 340,02 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за Договором-25/04/08-1, відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за Договором-25/04/08-1 у повному обсязі, в порядку та на умовах, передбачених Договором-25/04/08-1 зі всіма додатками до нього. Про відступлення права вимоги відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція № 4965 від 14.04.2009 та опис вкладення від 14.04.2009

Отже, вимоги про стягнення основного боргу за даним договором є обґрунтованими.

Пунктом 6.8 Договору-25/04/08-1 передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Позивач не збільшував суму основного боргу на індекс інфляції, у зв'язку з чим нарахування відсутні.

Розмір пені становить 46 806,06 грн., три проценти річних становлять 5 850,74 грн. Отже, підлягає стягненню 1 977 340,02 грн. основного боргу, пеня в сумі 46 806,06 грн., три проценти річних в сумі 5 850,74 грн., що разом становить 2 029 996,82 грн.

03.10.2008 відповідач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000096 на загальну суму 72 135,00 грн. для здійснення оплати за послуги з друку постерів у кількості 350 штук для забезпечення рекламної кампанії з 01.11.2008 по 30.11.2008. Відповідачем за вказаним рахунком-фактурою не була здійснена оплата.

ТОВ «Рафінад-Реклама» у повному обсязі були надані послуги з друку постерів на загальну суму 72 135,00 грн., про що був підписаний акт № ОУ-00092 від 05.11.2008.

20.03.2009 між відповідачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» був підписаний лист-узгодження заборгованості за рахунком-фактурою № СФ-0000096 від 03.10.2008 . Відповідачем була визнана заборгованість за рахунком-фактурою № СФ-0000096 від 03.10.2008 у повному обсязі - 72 135,00 грн., при цьому відповідачу було надано розстрочення платежу для погашення заборгованості шляхом сплати визнаної заборгованості до 31.03.2009.

Відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 72 135,00 грн. у встановлені строки, внаслідок чого у нього станом на квітень 2009 року перед ТОВ «Рафінад-Реклама» утворилась заборгованість в розмірі 72 135,00 грн.

Між позивачем та ТОВ «Рафінад-Реклама» 14.04.2009 був укладений договір про відступлення права вимоги за рахунком-фактурою № СФ-0000096 від 03.10.2008 (а.с.126), відповідно до якого позивач отримав право вимоги заборгованості від відповідача за рахунком-фактурою № СФ-0000096 від 03.10.2008 у повному обсязі. Про відступлення права вимоги відповідач був належним, чином повідомлений, про що свідчить поштова квитанція № 4963 від 14.04.2009 та опис вкладення від 14.04.2009

Вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими.

Позивач не збільшував суму основного боргу на індекс інфляції, у зв'язку з чим нарахування відсутні.

Три проценти річних становлять 213,43 грн. Отже, підлягає стягненню 72 135,00 грн. основного боргу, три проценти річних в сумі 213,43 грн., що разом становить 72 348,43 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав.

Розрахунки основного боргу, пені, інфляційних та трьох процентів річних у вказаних вище розмірах, здійснені позивачем правильно. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Вимоги позивача, щодо стягнення сумі витрат на послуг адвоката в розмірі 507 180,00, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

20.04.2009 між позивачем та адвокатом, який діяв на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1923/10 від 31.05.2001 , укладено договір з додатками, згідно з яким замовник (позивач) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором (п.1.2 договору б/н від 20.04.2009). Позивач сплатив адвокату винагороду в сумі 507180 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 7 від 21.04.2009 та видатковим касовим ордером №8 від 05.05.2009.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”

Згідно з Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2005 у справі №37/407-03 (залишеній без зімн Верховним судом України), до правовідносин щодо надання, оплати та відшкодування вартості адвокатських послуг „Слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом № 6/У1 від 12.10.1999 які на підставі ст.ст. 15.16. Закону „Про адвокатуру” є нормативно-правовим актом і обов’язкові для виконання.

У п.2 ст. 33 Правил встановлення принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати – обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатській досвід, науково-теоретична підготовка тощо”.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначив, що „вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним”.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати на послуги адвоката є явно завищеними. Слід зазначити, що адвокатом було підготовлено лише два процесуальних документи, позовна заява та заява про зміну позовних вимог, взято участь в одному судовому засіданні, яке тривало 10 хвилин, що підтверджується протоколом судового засідання від 12.05.2009, яке розпочато о 9:30 а закінчено о 9:40.

Також в матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт, та документи в яких окремо зазначено вартість кожного виду робіт які виконує адвокат ( оформлення і подання позову, оформлення заяв, участь представника в судових засіданнях і т.п.).

Посилання представника позивача на той факт, що адвокат додатково витратив свій час перебуваючи у відрядженнях пов’язаних із наданням юридичних послуг по цій справі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на підтвердження зазначених обставин , позивач не подав ніяких доказів.

За таких обставин, є абсолютно очевидним неспіврозмірність витрат на оплату правової допомоги порівняно з обсягом виконаних адвокатом робіт.

Колегія судді, вважає, що виходячи із об’єму виконаних робіт та послуг і співрозмірність витрат, їх слід зменшити 30 000,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва про забезпечення позову колегія суддів встановила наступне.

Вказана заява обґрунтована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 з метою забезпечення позову накладено арешт на майно відповідача, яке належить йому на праві власності вартістю 9 943 672,71 грн.

Відповідно до статті 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються Господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною, обґрунтованим є припущення, що майно (грошові суми) відповідача можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 6.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, утрудненню чи унеможливленню виконання рішення Господарського суду, необхідно накласти арешт на майно відповідача, яке належить йому на праві власності вартістю 9 943 672,71 грн. в межах суми заявлених позовних вимог та можливих судових витрат

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що Господарський суд м. Києва правомірно задовольнив заяву позивача та до набрання рішенням у справі законної сили наклав арешт на майно відповідача, яке належить йому на праві власності вартістю 9 943 672,71 грн.

Таким чином, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Як вбачається яз матеріалів справи, при звернення з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено державне мито за подачу позовної заяви в розмірі 25500 грн. (максимальний розмір державного мита) При подачі заяви про зміну позовних вимог позивач додатково сплатив державне мито в розмірі 25500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 06.05.2009. Виходячи з максимальної ставки, встановленої для позовів майнового характеру, що подаються до господарського суду (25500 грн.), зайво сплачене державне мито в сумі 25500 грн. підлягає поверненню позивачеві, на підставі ст. 47 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бельведер Україна” на рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення яким позов задовольнити частково.

„ Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, офіс 19, код 34413512, рахунок 26000001311488 у ЗАТ ОТП Банк м. Києва, МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рафінад-Медіа» (юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Російська, 47, кв. 130, фактична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 119А, офіс 12, код 36272953, рахунок 26002060254057 у філії «Розрахунковий центр «ПриватБанка», МФО 320649) 9 783 433,84 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 140 754,64 грн. пені, три проценти річних в розмірі 19 484,23 грн., 25500 грн. державного мита, 118. грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 30 000,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвоката.

В іншій частині в позові щодо стягнення суми витрат на послуги адвоката відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Рафінад-Медіа» (юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Російська, 47, кв. 130, фактична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 119А, офіс 12, код 36272953, рахунок 26002060254057 у філії «Розрахунковий центр «ПриватБанка», МФО 320649) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 25500 грн. ( платіжне доручення № 19 від 06.05.2009)

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бельведер Україна” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 залишити без задоволення.

7. Ухвалу про забезпечення позову від 12.05.2009 залишити без змін.

8. Матеріали справи №6/289 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя

Судді Авдєєв П.В.