Постанова № 4023175, 01.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2009 № 52/287

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Маценко О.В. (дов. №08-33 від 05.01.2009 р.)

від відповідача -Гаваза О.С.(дов. №07-04/13-Д від 07.04.2009 р.)

від третьої особи-1 - не з’явився

від третьої особи-2 - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2009

у справі № 52/287 (суддя

за позовом ВАТ "Західенерго"

до Державного підприємства "Вугілля України"

третя особа позивача

третя особа відповідача Державне підприємство "Добропіллявугілля"

ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1"

про стягнення 19404,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” (далі за текстом – ВАТ „Західенерго”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства „Вугілля України” (далі за текстом – ДП „Вугілля України”, відповідач) про стягнення 19404,12 грн. збитків, понесених поставкою вугілля неналежної якості, а також просив стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 р. залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство „Добропіллявугілля”, Державне підприємство „Шахтоуправління Південнодонбаське №1”.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі 52/287 від 08.04.2009 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 19404,12 грн. збитків, 194,05 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №52/287 від 08.04.2009 р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ “Західенерго”.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що ДП „Вугілля України” було позбавлено можливості прибути для спільного відбору проб та переконатися, що якість відвантаженого вугілля не відповідає умовам договору поставки. Відповідно до п.4.15 Договору, у випадку порушення покупцем вимог п.4.1 та п.4.9 Договору, його претензії щодо якості та кількості вугілля постачальником не приймаються. Крім того, позивачем було порушено умови п.2.1 Договору, п.3.2. ДСТУ 4096-2002, п.5.1.7 та п.5.1.13 ГТР 34.09.110-2003, оскільки приймання позивачем вагонів №65698086, 65226003, 65284077, 65377111 окремо від інших вагонів партії, до якої вони входили і з якими вони надійшли на станцію.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2009 р. у справі №52/287 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ “Західенерго”.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2009 р. у справі №52/287 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Представники третіх осіб у судове засідання не з’явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Західенерго”, як покупцем, та Державним підприємством „Вугілля України”, як постачальником, було укладено договір поставки №9-02/1-П (далі за текстом – Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п.п. 1.1 Договору).

Строк дії договору відповідно до умов п.8 Договору встановлений з 01.02.2007 р. до 31.03.2007 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язання.

Додатковою угодою №12-06/07 від 27.06.2007 р. строк дії договору продовжено до 31.12.2007 р.

Відповідно до п.2.1 Договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах - залізнична станція ТЕС покупця, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження - 4 напіввагони.

На виконання умов договору у червні 2007 року на адресу Ладижинської ТЕС надійшло вугілля в кількості 281000,00 кг, вантажовідправником якого є ДП „Добропіллявугілля” ЦЗФ „Добропільська” та ЦЗФ „Октябрська”, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №41344899 (у вагоні № 65698086), № 41344884 (у вагоні № 65377111), № 41344894 (у вагонах №№ 65226003, 65284077).

Як стверджує позивач, при прийманні спірного вугілля встановлений факт поставки вугілля невідповідної якості, в зв’язку з чим напіввагони в кількості 4 шт. були переадресовані на залізничні станції попереднього відвантаження (зал. ст. Економічна та зал. ст. Ординська Донецької залізниці), що підтверджується квитанціями №№ 41154528,41154529.

Пунктами 4.1, 4.12 Договору сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості.

Згідно п.4.1 Договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П6 та № П7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 „Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приёмки по качеству”, ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки до лабораторного випробування”, ГТР 34/09/110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС, організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними актами України прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечать даному договору.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажовідправника.

Відповідно до п.4.9 Договору, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажовідправника.

Колегією суддів встановлено, що позивачем не виконано умови договору, встановлені в п.4.9 Договору, не викликано постачальника для проведення спільного опробовування вугілля.

Відповідно до п.4.15 Договору, у випадку порушення покупцем вимог п.4.1 та п.4.9, його претензії щодо якості та кількості вугілля постачальником не приймаються.

Згідно з п.3.2 ДСТУ 4096-2002 партія палива – кількість палива, яка вироблена і відвантажена споживачам за певний проміжок часу (добу, зміну і т.ін.) середня якість якого характеризується однією об’єднаною пробою.

Пунктом 5.1.7 ГТР 34.09.110-2003 передбачено, що кожна партія вугілля, яка відвантажується одноразово, повинна бути прийнятою в місці відвантаження з оформленням посвідчення про якість вугілля в партії згідно з вимогами ДСТУ 4083, ДСТУ 4096 та ГОСТ 1137.

Відповідно до п.5.1.13 ГТР 34.09.110-2003 у випадку надходження браку покупець: - повинен відмовитись від приймання та оплати даної партії вугілля, якщо фактична якість вугілля в партії не відповідає вимогам ДСТУ 4083, - має право відмовитись від приймання та оплати даної партії вугілля або прийняти її за ціною, установленою для вугілля більш низької категорії якості.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів, вагони №65698086, №65377111, № 65226003, №65284077, в порушення умов Договору приймалися на ТЕС окремо від інших вагонів у партіях до яких вони відносились та були повернуті постачальнику, тобто партія вугілля була розірвана. Проте, Ладижинська ТЕС зобов’язана була прийняти вугілля у спірних вагонах з урахуванням якості вугілля у всіх вагонах партії до якої вони входили та встановити середньозважене значення показників якості для партій в цілому.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За умовами договору, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, покупець зобов'язаний викликати постачальника для проведення спільного опробування вугілля, однак позивачем, передбачені положеннями договору, зобов'язання не виконані, суду не надано відповідних доказів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд помилково визнав позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” до Державного підприємства “Вугілля України” про стягнення 19404,12 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2009 р. у справі № 52/287 скасувати, і прийняти нове рішення.

В позові Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” до Державного підприємства “Вугілля України” про стягнення 19404,12 грн. відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” (юридична адреса: 79011, м. Львів, вул. Козельницька, 15, поштова адреса: 24321, м. Ладижин, Вінницької області, вул. Наконечного, 173, р/р 26002304509 у Львівському обласному управлінні ВАТ „Ощадбанку” м. Львова, МФО 325796, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, р/р 260093016513 в АКБ „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 32709929) 97 (дев’яносто сім) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 52/287 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

03.07.09 (відправлено)