Рішення № 4023426, 01.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.09 Справа№ 3/108

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі „Відділення промінвестбанку в місті Чернігів”, м. Чернігів

До відповідача: ТзОВ „Авентіс ЛТД”, м. Львів

Про стягнення 5 376,82 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Лиходій Д.В. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі „Відділення промінвестбанку в місті Чернігів” до ТзОВ „Авентіс ЛТД” про стягнення 5 376,82 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 01.07.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.01.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі „Відділення промінвестбанку в місті Чернігів” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авентіс ЛТД” було укладено договір №1-к/165-08 на постачання природного газу, зі змінами до нього згідно додаткової угоди №1-к/165-08/166 від 01.01.2008 року.

На виконання умов договору в лютому 2008 року позивачем було здійснено авансову оплату поставки природного газу на суму 19 637,53 грн., однак позивачем було спожито природного газу в лютому місяці на 14 260,81 грн., а відтак розмір зайво сплаченого авансу становить 5 376,72 грн.

01.06.2008 року між позивачем та ВАТ „Чернігівгаз” був укладений договір відступлення права вимоги № 39 згідно якого ВАТ „Чернігівгаз” набув право вимоги до ТзОВ „Авентіс ЛТД” на загальну суму 5 376,72 грн., однак 24.11.2008 року зазначений договір був розірваний шляхом укладення між позивачем та ВАТ „Чернігвгаз” Додаткової угоди №1 у зв’язку з чим позивач, як первісний кредитор, набув право вимоги перед відповідачем.

Позивачем відповідачу 12.12.2008 року була направлена вимога № 12-14/35-08 про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 5 376,72 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2008 року між сторонами був укладений договір на постачання природного газу № 1-к/165-08. Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що відповідач зобов’язується поставити позивачу в 2008 році природний газ, а позивач зобов’язується прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 5.1 Договору постачання, оплата за газ здійснюється Покупцем перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в такому порядку: перша оплата в розмірі 100 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу (за звітний місяць) до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору, в лютому 2008 року позивачем було здійснено авансову оплату поставки газу на суму 19 637,53 грн., однак позивачем було спожито природного газу в лютому місяці на 14 260,81 грн., а відтак розмір зайво сплаченого авансу становить 5 376,72 грн., що підтверджується актом звірки-розрахунків від 13.08.2008 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передавав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, розмір зайво сплаченого позивачем авансу станом на день розгляду справи становить 5 376,72 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авентіс ЛТД” (79000, м. Львів, вул. Городоцька, 224, код ЄДРПОУ 34794115) на користь Акціонерного комерційноно промислово-інвестиційного банку в особі „Відділення промінвестбанку в місті Чернігів” (14038, м. Чернігів, проспект перемоги, 133, код ЄДРПОУ 09353450) –5 376,72 грн. –основного боргу, 102,00 грн. –державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.07.2009 року.

Суддя Березяк Н.Є.