Постанова № 40233934, 01.08.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 серпня 2014 р. Справа № 802/2279/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представника позивача: Пастух Л.С.,

представників відповідача: Попової О.В., Лукашика О.В., Пенської О.Ю.,

свідка: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" до Вінницької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" (далі - ТОВ "Ігро-Ленд", позивач) з адміністративним позовом до Вінницької митниці Міндоходів ( далі - Вінницька митниця, відповідач ) про визнання протиправними дій і скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 25.02.2014 року ТОВ "Ігро-Ленд", через брокера - ТОВ "Енерготранзит +", шляхом електронного декларування було подано до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/214/003407 для митного оформлення в режимі імпорт товару - гель силікатний, марка "DARACLAR 920" (SiO2), всього 7200 кг., по ціні 1200,00 евро за тонну. Митну вартість позивачем було визначено відповідно до методу 1 ( за ціною договору ( контракту ). В ході контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідач прийшов до висновку, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, внаслідок чого, Вінницькою митницею 26.02.2014 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000022/1, яким скориговано митну вартість товарів, заявлених позивачем до розмитнення, по методу 6 (резервний ) до митної вартості 2,06 евро за 1 кг.

З метою уникнення подальшого простою транспорту на період оскарження рішень митного органу позивач вимушений був подати до митного органу нову митну декларацію №401090000/2014/003599 від 27.02.2014 року з зазначенням вказаної відповідачем митної вартості товару 2,06 евро за 1 кг.

Позивач виконав вимоги митного органу, але вважає, що митна вартість товару визначена позивачем у вантажній митній декларації № 401090000/214/003407 є правильною, а тому відмова у прийнятті митної декларації поданої позивачем та коригування митної вартості товару є незаконними діями відповідача. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати протиправними дії Вінницької митниці Міндоходів щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2014/000022/1 від 26.02.2014 року та визнати протиправним і скасувати зазначене рішення відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала суду пояснення, які відтворюють зміст позовної заяви, просила адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях ( а.с. 93-96 ). Крім того, зазначили, що Вінницька митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_5, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, суд встановив наступне.

09 січня 2014 року між ТОВ "Ігро-Ленд" - "Покупець" та компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London) - "Продавець" було укладено Контракт №09/01/14 від 09.01.2014 року (а.с. 15- 17).

Відповідно до п.п.1.1 п.1 Контракту, продавець продає, а Покупець купує гель силікатний (SiO2), в тому числі, торговельної марки "DARACLAR 920" в кількості 200 тонн, по ціні 1200,00 евро за тонну, на загальну суму 240000,00 Евро.

Позивач сплачує вартість відповідної партії товару на умовах відстрочення платежу на протязі 45 діб з дня митного очищення Товару ( п.п.4.3 Договору ). Вартість пакування та маркування входить у вартість Товару ( п.п. 5.1 Договору. ).

Згідно умов Контракту, Товар поставляється на умовах СРТ - м. Вінниця, Україна ( п.п. 3.1).

За умовами п.п. 3.2 Контракту, товар супроводжується наступними документами: інвойсом Продавця, товарно-транспортною накладною (CMR), сертифікатом походження Товару.

Додатковою угодою №1 від 17.02.2014 року до даного Контракту сторонами було погоджено, що відправником по даному Контракту є компанія Грейс Гмбх, Индер Холлерхеске, Д-67545 Вормс, Німеччина ( а.с. 18 ).

25.02.2014 року ТОВ "Ігро-Ленд", через брокера - ТОВ "Енерготранзит +", шляхом електронного декларування було подано до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/214/003407 для митного оформлення в режимі імпорт товару - гель силікатний, марка "DARACLAR 920" (SiO2), всього 7200 кг. Митну вартість позивачем було визначено відповідно до методу 1 ( за ціною договору ( контракту ), виходячи з вартості 8640,00 евро.

В ході контролю за правильністю визначення митної вартості товару відповідач, в зв"язку з спрацюванням ризику форми АСАУР та у відповідності до вимог ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару, зобов"язав позивача надати скан - копії документів, що зазначені у гр. 44 митної декларації ( а.с. 30 ), та ряд інших документів, що підтверджують числові значення митної вартості товару ( а.с. 31 ).

Позивачем, через митного брокера, було надано наступні документи: копію контракту № 09/01/14 від 09 січня 2014 року, укладеного з компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London); копію додатку №1 від 17.02.2014 року до контракту № 09/01/14 від 09.01.2014 року; копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0613441 від 19.02.2014 року (а.с. 44 ); копію комерційного інвойса № 20140205 від 18.02.2014 року з компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London) (а.с. 19); копії ВМД від 21.10.2013 року та від 23.09.2013 року ( а.с. 64 - 66, 67 - 69 ), копії накладних виробника від 18.02.2014 року № 87784430, № 87781702, № 87783525, копію сертифікату походження товару форма А 14990303 (а.с. 45 - 46), копію експортної декларації відправника № MRN 14 DE665492281244E4 (а.с. 47 - 48 ) та повідомлено, що можливості надати інші документи немає (а.с. 59 ).

Проте, митний орган із визначенням митної вартості товару не погодився, не прийняв вказану декларацію до митного оформлення та прийшов до висновку, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

26 лютого 2014 року Вінницькою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №40100003/2014/000022/1 по 6 ( резервному) методу, відповідно до якого відповідачем збільшена митна вартість гелю силікатного, марка «DARACLAR 920» (Si02), до ціни 2,06 Евро за 1 кг., замість задекларованої позивачем ціни 1,25 Евро за 1 кг. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало те, що у митного органу наявна інформація про вартість схожого товару, яка є більшою ніж задекларована ( а.с. 49-50 ).

З метою здійснення митного оформлення товару, 27.02.2014 року ТОВ "Ігро-Ленд", через брокера ТОВ "Енерготранзит +", подало до митного оформлення ВМД №401090000/2014/003599 із зазначенням вказаної відповідачем митної вартості товару - 2,06 Евро за 1 кг. ( а.с. 24 - 26 ).

Таким чином, позивач виконав вимоги митного органу, але вважаючи, що Вінницькою митницею всупереч вимогам митного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого позивачем було сплачено до Державного бюджету зайві кошти за проведення митного оформлення товару, звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України ( за текстом - МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою ( ч. 1 ст. 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Так, на підтвердження визначення митної вартості товару по ціні 1,25 евро за 1 кг в вантажно-митній декларації № 401090000/214/003407 позивачем подано до Вінницької митниці документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів, зокрема, копію контракту № 09/01/14 від 09 січня 2014 року, укладеного з компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London) та копію доповнення №1 від 17.02.2014 року до нього.

Крім того, до вантажно-митної декларації № 401090000/2014/003407 позивачем додано копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0613441 від 19.02.2014 року; копію комерційного інвойса № 20140205 від 18.02.2014 року з компанією «VANCO CLOBAL MANAGEMENT LTD" (London); копію сертифікату походження товару форма А 14990303.

Як зазначено представниками позивача та не заперечується представниками відповідача, митний орган для підтвердження митної вартості товару визнав необхідним подати додаткові документи, визначені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою) про поставку товарів, митна вартість яких визначається ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги виробника товару; специфікації виробника товару; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;.

На вимогу митного органу декларантом, листом від 26.02.2014 року за № 25/2, надано наступні документи:

- копію накладної виробника GRACE Davison № 87781702 від 18.02.2014 року;

- копію накладної виробника GRACE Davison № 87784430 від 18.02.2014 року;

- копію накладної виробника GRACE Davison №87783525 від 18.02.2014 року;

- копію інвойсу між продавцем та виробником товару GRACE Davison № 20140205 від 18.02.2014року;

- копію експортної декларації відправника № MRN 14 DE665492281244Е4, а також повідомлено про неможливість надати інші документи ( а.с. 59 ).

Суд вважає, що документи, які були надані декларантом одночасно з митною декларацією, а також ті, які були додатково надані на вимогу митного органу, посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування, декларант підтвердив правомірність, при визначенні митної вартості товарів, застосувати ціну товару 1,25 евро за 1 кг.

Верховний Суд України в своїх рішеннях щодо вирішення справ у подібних спірних правовідносинах неодноразово зазначав, що згідно норм МК України та підзаконних актів митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів (постанови від 20.04.2010 року по справі N 10/58, від 21.01.2011 року по справі N 21-56а10, від 14.11.2011 року по справі N 21-213а11, від 21.03.2012 року по справі за позовом ТОВ "ОНВІ" до Житомирської митниці).

Так, судом встановлено, що митним органом митна вартість товарів визначалась не шляхом послідовного використання методів, а відразу було застосовано шостий ( резервний ) метод.

Як пояснили представники відповідача, на їх думку, митний орган не міг застосувати інший метод ніж шостій ( резервний ), оскільки позивач безпосередньо сам зазначив вказаний метод при митному оформленні товару. Зокрема, як зазначено представниками відповідача, позивач в декларації № 401090000/2014/003407, в графі 43 зазначив , що митне оформлення здійснюється за 2 методом, а в формі декларації митної вартості ( а.с. 41 ) відмітив, що митна вартість товару визначена із застосуванням як основного - за ціною договору ( контракту ) методу, так і другорядного - за ціною договору щодо ідентичних товарів, пославшись при цьому, як на джерела інформації, що використовуються для визначення митної вартості, на ВМД № 401090000/2013/022099 від 21 жовтня 2013 року та № 401090000/2013/019647 від 23 вересня 2014 року, митне оформлення по яким здійснювалось за шостим ( резервним ) методом.

З зазначеного питання судом була допитана в якості свідка митний брокер, яка здійснювала митне оформлення товару, ОСОБА_5, яка пояснила, що дійсно у формі декларації митної вартості ( а.с. 41 ) було відмічено, що митна вартість товару визначена із застосуванням як основного - за ціною договору ( контракту ) методу, так і другорядного - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки позивач посилався при цьому, як на джерела інформації, що використовуються для визначення митної вартості, на ВМД № 401090000/2013/022099 від 21 жовтня 2013 року та № 401090000/2013/019647 від 23 вересня 2014 року, митне оформлення по яким здійснювалось за шостим ( резервним ) методом. Свідок зазначила, що, певно, це була її помилка.

Щодо позиції відповідача, суд зауважує, що в своєму рішенні від 26.03.2013 року за позовом "Варра Трейд" до Південної митниці (К/800/10052/13) та інших рішеннях (К/800/11330/13, К/800/13680/13) Вищий адміністративний суд України зазначив, що відповідно до положень МК України для застосування наступних за основним методів визначення митної вартості товарів має бути обґрунтована неможливість застосування першого методу. Безпідставним є застосування третього та шостого методів визначення митної вартості товарі за відсутності доказів та обґрунтування неможливості застосування першого, а потім кожного наступного. Аналогічна правова позиція зазначена в рішенні Вищого адміністративний суд України від 15.01.2013 року (справа за позовом ТОВ "ГАЛІОН БЕСТ" до Південної митниці), від 02.08.2012 року (справа за позовом ТОВ "Толиман ЛТД" до Південної митниці ), від 27.03.2013 року № К/9991/80833/123 ( справа за позовом ТОВ "АЙТІ-СЕРВІС" до Південної митниці.

Крім того, у вище зазначеному рішенні від 02.08.2012 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив митну вартість товару, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підстав та в межах закону.

Судом прийнято до уваги твердження представника відповідача щодо не зазначення декларантом у вантажно-митній декларації складових митної вартості товарів, однак, з огляду на надані декларантом додаткові документи, не вбачається підстав для невизнання митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування її за шостим (резервним ) методом.

Крім того, зі змісту ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що декларант зобов`язаний надавати повний перелік документів, визначених даною статтею. При цьому, витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувавши весь перелік документів, передбачених ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару та додатково на вимогу митного органу, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд вважає, що митний орган безпідставно застосував 6 ( резервний ) метод визначення митної вартості товару, оскільки митним органом не доведено наявність підстав для застосування резервного методу, не доведено суду неможливість застосування інших методів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів №401000003/2014/000022/1 джерелом для визначення числового значення митної вартості товарів стала вантажно-митна декларація № 100250001/2014/006924 від 03.02.2014 року.

Як слідує з наданого відповідачем витягу з запиту цінової інформації до суду (а.с. 52-55 ), по вантажно-митній декларації №100250001/2014/006924 від 03.02.2014 року розмитнювався товар - діоксид кремнію, застосовується в харчовій промисловості для стабілізації напоїв, арт.11020 Stabfix extra ( 30 бочок по 20 кг ), торгівельної марки Stabіfix, виробник Stabіfix, Німеччина. При цьому, ціна вищезазначеного діоксиду кремнію за 1 кг становить 2,83 долара США. Зазначений товар поставлявся на умовах EXB.

Разом з тим, позивачем вже декларував на Вінницькій митниці в режимі імпорту товар гель силікатний, марка «DARACLAR 920» (Si02), на підставі митних декларацій № 401090000/2013/022099 від 21 жовтня 2013 року та № 401090000/2013/019647 від 23 вересня 2013 року по митній вартості 1,25 Евро за 1 кг., а саме: по контракту № 15/2 від 01 лютого 2013 року, укладеному з фірмою EuroEastway (Ireland, Dublin), але згідно додатку №1 від 14 березня 2013 року до контракту відправником була також компанія Грейс Гмбх, Индер Холлерхеске, Д-67545 Вормс, Німеччина ( а.с. 60-63, 64 - 69 ).

В судовому засіданні на запитання суду, чому саме при прийнятті рішення про коригуванні митної вартості товарів №401000003/2014/000022/1 Вінницькою митницею було взято числове значення митної вартості товару з ВМД №100250001/2014/006924 від 03.02.2014 року, а не з ВМД № 401090000/2013/022099 від 21 жовтня 2013 року та № 401090000/2013/019647 від 23 вересня 2014 року, згідно яких розмитнювався той самий товар, представники відповідача пояснили, що бралась до уваги ВМД щодо подібного товару, яка міститься в базі даних митного органу за останні три місяці та є найбільш наближеною в часі до дати подання декларації позивачем.

Разом з тим, суд зауважує, що товар, який розмитнювався по ВМД №100250001/2014/006924 від 03.02.2014 року не є повністю ідентичним товару, про митне оформлення якого просив позивач. А саме, позивачем на умовах поставки CPT - Вінниця ввозився гель силікатний, марка "DARACLAR 920" (SiO2), всього 7200 кг., по ціні 1200,00 евро за тонну, той час, як згідно з вантажно-митною декларації №100250001/2014/006924 від 03.02.2014 року ввозився діоксид кремнію, який застосовується в харчовій промисловості для стабілізації напоїв, арт.11020 Stabfix extra ( 30 бочок по 20 кг ), торгівельної марки Stabіfix, виробник Stabіfix, Німеччина. Зазначений товар поставлявся на умовах EXB.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у Вінницької митниці не було визначених законодавством підстав для визначення нової митної вартості товару та винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Вирішуючи справу, суд керувався принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також виходив з того, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що заявлені позовні вимоги у вищезазначеній частині є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Вінницької митниці Міндоходів щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2014/000022/1 від 26.02.2014 року, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається зі справи, вище зазначені оскаржувані дії відповідача знайшли своє відображення в прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2014/000022/1 від 26.02.2014 року.

Суд зауважує, що зазначені дії відповідача не потребують окремого визнання протиправними, оскільки, відповідно до вимог Митного кодексу України, митні органи мають право, у випадках встановлених законом, приймати рішення про коригування митної вартості товарів. Разом з тим, оцінку правомірності прийняття такого рішення в даному випадку, судом надано в цій постанові, якою рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 401000003/2014/000022/1 від 26.02.2014 року визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Саме зазначене судове рішення є належним способом захисту порушених прав позивача.

Виходячи з вищевикладеного, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 401000003/2014/000022/1 від 26 лютого 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ігро-Ленд" ( код ЄДРПОУ 35599985 ) понесені судові витрати (судовий збір) в сумі 36,54 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна