Постанова № 40230723, 20.08.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3177/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріЖуковському Д.Є. за участі:представника позивача: Гащака Б.В., представника відповідача: Сурника М.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Хмельницької митница Міндоходів про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання протиправними скасування рішення та картки відмови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" подано митну декларацію №400040000/2014/000398 від 27.01.2014 для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом №І 13/20 від 22.05.2013, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом.

Позивач не погоджується з винесеною відповідачем карткою відмови в митному оформленні товару та рішенням, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, встановлені ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), необхідні для визначення митної вартості за основним методом. З огляду на викладене, позивач вважає прийняті відповідачем картку відмови в митному оформленні товару №400040000/2014/00003 від 28.01.2014 та рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2014 №400040000/2014/000003/1 протиправними та просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив позовні вимоги ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" заперечив, зазначає, що під час аналізу документів, поданих до митного оформлення по митній декларації №400040000/2014/000398 від 27.01.2014 позивачем, було встановлено, що до митного оформлення не було подано документи, зазначені у п.2 ст.53 Митного кодексу України містить розбіжності в частині включення витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних із транспортуванням до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення на митну територію України. З підстав, викладених в письмовому запереченні просив в задоволенні позовних вимог ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" зареєстроване 07.03.2003 року як юридична особа (код ЄДРПОУ 32285199), та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

22 травня 2013 року між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" (покупець) та компанією "DEFTRANS" (Польща) (продавець) було укладено контракт на поставку № І 13/20, предметом якого була поставка меблів для ванних кімнат з ДСП, ламінованих (надалі - товар).

На виконання Контракту на адресу позивача у січні 2014 було направлено товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 23.01.2014 №FE/0000003/2014.

З метою митного оформлення товару, передбаченого рахунком-фактурою, позивачем була заповнена та подана до підрозділу Хмельницької митниці Міндоходів митного посту "Славута" митна декларація від 27.01.2014 №400040000/2014/000398, в якій товар був задекларований у митний режим "імпорт". Ціна товару визначена на рівні 6584,20 Євро, а митна вартість - 7194,95 Євро.

Митним органом 28.01.2014 було прийнято рішення №400040000/2014/000003/1 про коригування митної вартості товарів. Внаслідок чого митну вартість товару було збільшено з 7194,95 Євро до 12472,68 Євро.

Також 28.01.2014 позивачу було виставлено картку відмови у митному оформленні товарів №400040000/2014/00003 з підстав неподання документів, що підтверджують складові митної вартості товару.

Однак суд не погоджується із прийнятим рішенням митного органу, виходячи з наступного.

Суд встановив, що підставою прийняття оскаржуваних рішень слугував висновок митного органу про недостатність поданих позивачем документів для підтвердження складових митної вартості товару.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 Митного кодексу України - надалі МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до картки відмови №400040000/2014/00003 позивач одночасно з митною декларацією подав до митного оформлення наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №400/2012/0000306 від 02.12.2012;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 23.01.2014;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довід.тр.витрат:27/14 від 27.01.2014;

- рахунок-фактуру (інвойс) №FE/000003/2014 від 23.01.2014;

- пакувальний лист 3/2014 від 23.01.2014;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.12.2013;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №І 13/20 від 22.05.2013;

- договір (контракт) про перевезення №Д13/11 від 01.11.2013;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 23.01.2014;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 23.01.2014;

- резервну позицію №915 від 26.07.2001;

- сертифікат про походження товару загальної форми PL/MF/AК 0118189 від 23.01.2014;

- копію митної декларації країни відправлення №14PL394020E0002747 від 23.01.2014;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №400040000.2014.000398 від 27.01.2014.

Згідно із ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідно звернути увагу, що висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України визначено перелік складових митної вартості. Але зазначено, що ці складові (додаткові витрати) повинні додаватись до ціни товару для визначення митної вартості лише в тому випадку, коли вони не були включені до ціни товару.

Митним органом було вказано, що непідтвердженими є складові митної вартості щодо витрат на навантаження та обробку.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача з наступних підстав. Розділом 4 контракту, позивач та продавець визначили, що поставка товарів повинна здійснюватись по кожному окремому замовленню покупця на умовах, вказаних в кожній окремій специфікації. Згідно специфікації, поставка повинна здійснюватись на умовах FCA Одоланов, Польща. Оскільки навантаження товару здійснювалося силами та за рахунок продавця, згідно FCA Інкотермс 2010, а обробка оцінюваних товарів не здійснювалась, тобто дані платежі не входять до митної вартості товару, а тому не потребують підтвердження. Дана обставина підтверджується довідкою №27/14 від 27.01.2014 про транспортно-експедиторські витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом, в якій зазначено, що навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника та те, що страхування вантажу не здійснювалося.

Судом встановлено, що митним органом витребовувалися у ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор", відповідно до п. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2014 №400040000/2014/000003/1 наступні документи: виписка з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів або сировини.

Суд вважає недоцільним подання висновків експертних установ про вартісні характеристики товару, оскільки вартість конкретного товару визначена інвойсом. Також неможливим є подання інформації біржових організацій про вартість меблів для ванних кімнат, оскільки даний товар за міжнародними торговими звичаями не є біржовим.

Виходячи із змісту ст. 58 Митного кодексу України та з урахуванням вищевказаного визначення митної вартості, основним методом визначення митної вартості товару є метод її визначення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).

В силу п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, суд вважає безпідставною відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості.

Вказане в сукупності свідчить про протиправність рішення Хмельницької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 28.01.2014 №400040000/2014/000003/1 та картки відмови у митному оформленні товару №400040000/2014/00003 від 28.01.2014.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів правомірність спірного рішення. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Хмельницької митниці Міндоходів від 28.01.2014 №400040000/2014/000003/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови №400040000/2014/00084 від 248.01.2014, складену Хмельницькою митницею Міндоходів митний пост "Славута".

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" (код ЄДРПОУ 32285199) понесені судові витрати в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21 серпня 2014 року

Суддя/підпис/В.В. Матущак"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак