Рішення № 4023056, 23.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09 Справа № 16/116

За позовом Приватного підприємства "Орфей", м. Авдіївка Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 62383,09грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача –Усенко О.І., дов. від 12.06.09.,

Гостєв С.М., дов. від 12.06.09.,

Від відповідача –Осинська-Орлова В.О., дов. від 02.01.09. №01-026-33,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлена вимога про стягнення боргу в сумі 59617,80грн. на підставі договору від 22.10.07. №18\КС-07-027\3334, а також інфляційних нарахувань в сумі 2265,48грн. та 3% річних в сумі 499,81грн. –за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за вказаним договором.

Відповідач відзивом від 18.06.09. №027\1-517 підтвердив свою заборгованість на користь позивача в сумі 59617,80грн. за договором від 22.10.07. №18\КС-07-027\3334, чим фактично визнав суму основного боргу, та висловив сумнів у розрахуванні позивачем інфляційних витрат і річних.

Заявою від 23.06.09. позивач зменшив розмір в частині 3% річних і заявив до стягнення 490,01грн. у зв’язку з помилкових розрахуванням даної вимоги при зверненні з позовом до суду.

Таким чином, позовними вимогами по справі є: стягнення боргу в сумі 59617,80грн. на підставі договору від 22.10.07. №18\КС-07-027\3334, а також інфляційних нарахувань в сумі 2265,48грн. та 3% річних в сумі 490,01грн. –за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за вказаним договором.

Заявою від 23.06.09. №027\1-533 просить суд розстрочити виконання рішення на три місяці у зв’язку з важким фінансовим становищем на підприємстві.

Представники позивача проти розстрочення виконання рішення заперечили.

Між сторонами у справі укладено договір від 22.10.07. №18\КС-07-027\3334, на підставі якого виконавець (позивач) зобов’язався виконати підрядні роботи в строки та по ціні, обумовлених у вказаному договорі, а замовник (відповідач) зобов’язався оплачувати виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт та платіжних доручень, пред’явлених до оплати. Строк оплати виконаних робіт договором не встановлений, тому позивач направив відповідачу письмову вимогу від 21.01.09. №1 про оплату боргу за вказаним договором, яку відповідач визнав повністю (відповідь на вимогу на а.с.25).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду і відповідає інституту правових норм глави 61 Цивільного кодексу України (ст.ст.837,875).

На виконання умов вказаного договору позивач виконав на користь відповідача підрядні будівельні роботи, але відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не у повному обсязі оплатив позивачу виконані роботи, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 59617,80грн.

Крім того, за порушення строків виконання відповідачем грошового зобов’язання, позивач заявив до стягнення інфляційні нарахування в сумі 2265,48грн. та 3% річних в сумі 490,01грн.

Відповідач, виходячи з фактичного змісту відзиву, визнав позов у обсязі основного боргу в сумі 59617,80грн. та не заперечив вимог в частині решти позову.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором від 22.10.07. №18\КС-07-027\3334, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості виконаних підрядних робіт та наданих послуг і, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт виконання робіт позивачем і отримання відповідачем виконаних підрядних будівельних робіт і послуг. Позивач належним чином довів суду факт виконання робіт без зауважень відповідачем по узгодженим цінам, якості та строкам. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 837,875,879 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті виконаних робіт у відповідності до умов договору і вимог закону.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті виконаних робіт на суму 59617,80грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору в частині оплати робіт та вимоги закону.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором від 22.10.07. №18\КС-07-027\3334 в сумі 59617,80грн. та позов слід задовольнити в цій частині, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором, заборгованість відповідача в розмірі 59617,80грн. і такі доводи підтверджені відповідачем.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2265,48грн. та 3% річних в сумі 490,01грн. цілком обґрунтовані правилами ст..625 ЦК України і підлягають до задоволення у зв’язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов’язання за вказаним договором підряду.

Згідно статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення суду по справі.

Згідно вимог ст.83 ГПК України суд, оцінивши доводи представника відповідача і надані до клопотання докази щодо результатів ведення фінансово-господарської діяльності, а також враховуючи розмір позову, залишає без задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на три місяця.

Юридичний аналіз наведеної правової норми свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.526,ч.1ст.530,ст.629,837,875,879 ЦК України, керуючись ст.ст. 22,33, 34, 43, 49, п.5чт.78, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області, вул.ім. Шмідта, 4, ід. код 05441447 на користь Приватного підприємства "Орфей", м. Авдіївка Донецької області, вул. ім. Гагаріна, 18 «а»\16, ід. код 22028418 борг у сумі 59617,80грн., інфляційні нарахування в сумі 2265,48грн., 3% річних в сумі 490,01грн., витрати по держмиту у сумі 623,73грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,45грн. Видати наказ.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 26.06.09.

Суддя Р. Шеліхіна