Постанова № 40230164, 22.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 серпня 2014 р. № 820/13354/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

суддів - Чудних С.О., Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Фоміної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №38662920, яку винесено 27.06.2014 року, як така що незаконна і має відомості які не відповідають дійсності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішенням Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року за № 11770/03 на користь ОСОБА_3 було присуджено грошову компенсацію в розмірі 3000 Євро, які мають бути конвертовані в національну валюту України за курсом на день здійснення платежу. Зі спливом тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховується простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова М.В. від 03.07.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38662920 з виконання зазначеного вище рішення Європейського суду з прав людини. 21.11.2013 року ОСОБА_3 було нараховано на банківський рахунок 31657,08 грн. еквівалент 3000 Євро. 13.07.2014 року на адресу ОСОБА_3 надійшла постанова про закриття виконавчого провадження ВП №38662920 у зв'язку із виконанням рішення Європейського суду з прав людини у повному обсязі. Однак, позивач не погоджується із вказаною постановою, та вважає, що її прийнято із порушенням чинного законодавства України, оскільки відповідачем не виконано в повному обсязі вимог Європейського суду з прав людини та рішення Харківського апеляційного адміністративного суду, оскільки конвертація в національну валюту присуджених позивачеві 3000 Євро здійснювалась у день оформлення платіжного доручення від 06.09.2013 року № 2824, а не в день перерахування коштів на рахунок позивача 21.11.2013 року. Таким чином, рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року за № 11770/03 залишається не виконаним у повному обсязі, а тому постанова про закриття виконавчого провадження ВП №38662920 незаконна та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що на виконанні у Державній виконавчій службі України знаходилось рішення Європейського суду з прав людини про стягнення з держави 3000 Євро на користь ОСОБА_3. 21.11.2013 року на реквізити стягувача - ОСОБА_3 була перерахована сума у розмірі 31657,08 грн. згідно платіжного доручення Міністерства юстиції України № 2824 від 06.09.2013 року та пеня у розмірі 247,00 грн., що перерахована на рахунок стягувача 20.06.2014 року. Конвертація в національну валюту присуджених позивачеві 3000 Євро здійснювалась у день оформлення платіжного доручення від 06.09.2013 року № 2824 шляхом перерахунку за офіційним курсом валют, встановленим на цей день Національним банком України. У зв'язку із чим державна виконавча служба України вважає, що державний виконавець вірно застосував курс євро на день формування платіжного доручення. Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження ВП№38662920 від 27.06.2014 року винесена законно та обґрунтовано, а тому у позові слід відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, колегією суду встановлено наступне.

Як з'ясовано судом з матеріалів справи, рішенням Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року за № 11770/03 на користь ОСОБА_3 присуджено грошову компенсацію в розмірі 3000 Євро, які мають бути конвертовані в національну валюту України за курсом на день здійснення платежу. Зі спливом тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховується простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова М.В. від 10.07.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38662920 з виконання зазначеного вище рішення Європейського суду з прав людини.

В липні 2013 року листом №13-0-26-1425-5/11 вказану постанову державного виконавця направлено для виконання до департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України та секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Також, в липня 2013 року листом № 966-5/11 відповідачем до департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України та секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини повідомлено банківські реквізити позивача, необхідні для перерахування коштів за рішенням Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що 21.11.2013 року ОСОБА_3 було зараховано 31657,08 грн. еквівалент 3000 Євро станом на 06.09.2013 року за рішенням Європейського суду з прав людини №11770/03 від 06.06.2013 року ВП №38662920 від 03.07.2013 року.

06.12.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено вимогу державного виконавця №13-965/11, відповідно до якої розраховано пеню за затримку виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 247,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не своєчасного виконання рішення Європейського суду з прав людини по стягненню коштів на користь позивача з держави та їх виплату, такою, що призвела до невиконання рішення Європейського суду з прав людини відповідно вимог вказаних в рішенні - протягом трьох місяців з дня набрання рішення чинності. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби здійснити повне виконання рішення Європейського суду з прав людини, а саме перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_3 різницю, яка виникла при конвертації 3000 євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу 21.11.2013 р., а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України нарахувати пеню у розмірах визначених рішенням Європейського суду з прав людини, а саме нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати з 07.09.2013 р. по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 євро, які конвертовані в національну валюту по курсу, який існував на 21.11.2013 р. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Зазначеним рішенням суду також встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року виконано не в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, факт не повного виконання відповідачем рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року, також підтверджується і матеріалами виконавчого провадження, а саме: вимогою державного виконавця №609/14-11-В від 23.05.2014 року, складеною на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року №820/13667/13а для здійснення відповідних дій щодо перерахування різниці, яка виникла при конвертації 3000 євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом, який існував на день здійснення платежу 21.11.2013 року, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини на користь ОСОБА_3

Відповіді на зазначене подання державного виконавця в матеріалах виконавчого провадження немає.

Проте, не зважаючи на встановлені судовим рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року у справі №820/13667/13-а щодо неповного виконання рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року обставини, 27.06.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№38662920, у зв'язку із його повним виконанням.

Порядок примусового виконання рішень державною виконавчою службою передбачений Законом України "Про виконавче провадження" та здійснюється на підставі виконавчих документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктом 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

З аналізу вказаних положень вбачається, що закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" можливо лише у разі фактичного виконання виконавчого документу. При цьому, якщо виконавчий документ не виконано в повному обсязі, на виконавчому документі ставиться відповідна відмітка, у тому числі, про залишок нестягненої суми.

Беручи до уваги встановлені в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року по справі № 820/13667/13-а обставини, щодо перерахування ОСОБА_3 на її банківський рахунок 31657,08 грн. еквівалент 3000 Євро станом на 06.09.2013 року, не є виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у державного виконавця підстави передбаченої п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №38662920, яку винесено 27.06.2014 року, у зв'язку з чим така постанова підлягає скасуванню.

Також, колегія суду звертає увагу, що згідно до ч.1, 3 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ні документально, ні нормативно не довів перед судом законність прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження № 38662920 від 27.06.2014 року.

З урахуванням викладеного, колегія суду приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, у зв'язку із чим постанова Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження № 38662920 від 27.06.2014 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №38662920, яку винесено 27.06.2014 року.

Стягнути з Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) на користь Державного бюджету України на рахунок: УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код отримувача: 37999628, банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, код банку отримувача: 851011, р/р 31217206784011 судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст виготовлено 22 серпня 2014 року.

Головуючий М.О. Лук'яненко

Суддя С.О. Чудних

Суддя А.С. Мороко