Рішення № 4023007, 30.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/1412

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача –Корой В.Л. –по довіреності,

відповідача –Чубин О.М. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1412

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “Спецпроект”

до

товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора”

про

стягнення 178 787,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецпроект” (далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” (далі-відповідач) – 178 787,60 грн.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості переданого товару згідно договору № 3/Б від 01.06.2007 року.

У судовому засіданні 30.06.2009 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив задовольнити з урахуванням поданої ним заяви від 30.06.2009 року про уточнення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 169 235,98 грн., з яких: 46 000,30 грн. основного боргу, 66 235,36 грн. штрафу та 57 000,32 грн. інфляційних.

Представник відповідача у судове засідання 30.06.2009 року з’явився, проти позову заперечує через безпідставність заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви від 30.06.2009 року про уточнення розміру позовних вимог, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 3/Б від 01 червня 2007 року, за умовами якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача банки металеві для хімічної продукції об’ємом 1 л. та 3 л. (далі –товар) партіями, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (пункт 1.1. договору).

Оплата за товар здійснюється на умовах товарного кредиту шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, який надається покупцю на строк не більше 30 календарних днів з моменту відвантаження партії товару (пункт 4.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання по договору № 3/Б від 01.06.2007 року виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 306 587,98 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 203-д від 10.07.2007 року на суму 60 587,20 грн., № 210-д від 19.07.2007 року на суму 73 037,58 грн., № 234/2-д від 10.08.2007 року на суму 69 755,20 грн., № 267-д від 07.09.2007 року на суму 42 825,20 грн., № 283-д від 01.10.2007 року на суму 60 382,80 грн. (а.с.18, 22, 25, 29, 34) та довіреностями серії НБГ № 304369 від 10.07.2007 року, серії ЯОЗ № 169663 від 10.08.2007 року, серії ЯОЗ № 169753 від 07.09.2007 року, серії ЯОЗ № 169825 від 01.10.2007 року виданими на ім’я Федорова Андрія Володимировича (а.с.19, 26, 30, 32).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.1 договору встановили, що оплата за товар проводиться на умовах товарного кредиту, який надається відповідачу на строк не більше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю. Датою оплати вартості товару вважається зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Отже, з урахуванням відстрочки оплати не більше 30 (тридцяти) календарних днів, відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

по накладній № 203-д від 10.07.2007 року - до 09.08.2007 року;

по накладній № 210-д від 19.07.2007 року - до 18.08.2007 року;

по накладній № 234/2-д від 10.08.2007 року - до 09.09.2007 року;

по накладній № 267-д від 07.09.2007 року - до 07.10.2007 року;

по накладній № 283-д від 01.10.2007 року - до 31.10.2007 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач вартість отриманого товару по накладним № 203-д від 10.07.2007 року, № 210-д від 19.07.2007 року, № 234/2-д від 10.08.2007 року, № 267-д від 07.09.2007 року оплатив повністю, але з порушенням встановленого договором 30 - денного терміну, а за поставлений товар по накладній № 283-д від 01.10.2007 року відповідач розрахувався частково в сумі 14 382,50 грн., його заборгованість становить 46 000,30 грн. (306 587,98 –260 587,68), тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних по накладній № 203-д від 10.07.2007 року в сумі 725,80 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 478,36 грн. (243,52 + 232,92 + 1,92), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 478,36 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

10.08.2007 - 14.08.2007

40 587,20

1.006

243,52

15.08.2007 - 17.08.2007

30 587,20

1.000

0.00

18.08.2007 - 03.09.2007

20 587,20

1.000

0.00

04.09.2007 - 05.09.2007

10 587,20

1.022

232,92

06.09.2007 - 20.09.2007

87,20

1.022

1,92

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних по накладній № 210-д від 19.07.2007 року в сумі 11 860,11 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 4 326,49 грн. (1 606,83 + 1 540,62 + 1 179,04), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 4 326,49 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

19.08.2007 - 20.09.2007

73 037,58

1.022

1 606,83

21.09.2007 - 11.10.2007

63 124,78

1.000

0.00

12.10.2007 - 18.10.2007

53 124,78

1.029

1 540,62

19.10.2007 - 09.11.2007

37 419,60

1.000

0.00

10.11.2007 - 28.12.2007

27 419,6

1.043

1 179,04

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних по накладній № 234/2-д від 10.08.2007 року в сумі 9 391,45 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 9 194,52 грн. (6 766,25 + 2 428,27), тому задовольняє позов в цій частині в сумі 9 194,52 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

10.09.2007 - 28.12.2007

69 755,20

1.097

6 766,25

29.12.2007 - 14.01.2008

46 792

1.000

0.00

15.01.2008 - 15.01.2008

41 792

1.000

0.00

16.01.2008 - 24.03.2008

36 792

1.066

2 428,27

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних по накладній № 267-д від 07.09.2007 року в сумі 13 792,37 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 10 407,90 грн. (7 622,89 + 2 099,71 + 685,30), тому задовольняє позов в цій частині в сумі 10 407,90 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

08.10.2007 - 24.03.2008

42 825,20

1.178

7 622,89

25.03.2008 - 08.07.2008

39 617,20

1.053

2 099,71

09.07.2008 - 06.04.2009

5 617,20

1.122

685,30

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних по накладній № 283-д від 01.10.2007 року в сумі 21 230,59 грн., встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 22 623,34 грн. (21 979,34 + 644), але оскільки позивач просить стягнути 21 230,59 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

01.11.2007 - 06.04.2009

60 382,80

1.364

21 979,34

07.04.2009 - 15.05.2009 (визначено позивачем)

46 000,30

1.009

644

Таким чином, суд задовольняє позов в частині стягнення інфляційних частково в сумі 45 637,86 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначена стаття узгоджується з приписами пункту 6.4. договору, згідно з яким в разі прострочки оплати поставленого товару на умовах товарного кредиту більше ніж на 3 (три) календарних дні, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару за кожен день прострочки.

Оскільки штрафом в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, і в пункті 6.4 договору штраф нараховується за кожен день прострочення, то суд дійшов висновку про забезпечення сторонами виконання своїх зобов’язань в договорі № 3/Б від 01.06.2007 року пенею в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару за кожен день прострочки.

Слід зазначити, що за приписами пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення саме грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Дана норма є диспозитивною і нею, на думку суду, встановлюється правила обчислення саме пені (як одного з видів господарських санкцій), а не штрафу, оскільки саме пеня обчислюється у відсотковому відношенні до суми простроченого платежу, а не у вигляді твердої суми чи в грошовому виразі.

Позивач на підставі пункту 6.4 договору просить стягнути з відповідача штраф (який судом визначено пенею) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару за кожен день прострочки, що складає 66 235,36 грн. пені.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Тому суд вважає, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” згідно з якою розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас частини 2, 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлюють, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, і позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Проте відповідач не звернувся до суду з клопотанням про застосування спливу (закінчення) позовної давності, що передбачено частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, тому суд вважає за необхідне розглядати вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 66 235,36 грн. без застосування строку позовної давності, встановленого частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Крім того, при нарахуванні пені суд враховує пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд перевіривши правильність нарахування позивачем пені по накладній № 203-д від 10.07.2007 року в сумі 513,82 грн., по накладній № 210-д від 19.07.2007 року в сумі 6 809,21 грн., по накладній № 234/2-д від 10.08.2007 в сумі 8 082,64 грн., по накладній № 267-д від 07.09.2007 року в сумі 21 307,88 грн. та по накладній № 283-д від 01.10.2007 року в сумі 29 521,81 грн., встановив неправильність її нарахування.

Оскільки відповідачем по накладній № 203-д від 10.07.2007 року на суму 60 587,20 грн. вчасно було сплачено лише 20 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.08.2007 року № 3363 та від 10.08.2007 року № 4868, то нараховувати пеню необхідно виходячи з наступних періодів та на відповідні суми заборгованості:

- з 10.08.2007 року (день оплати товару згідно пункту 4.1. договору - 09.08.2007 року) по 14.08.2007 року (день сплати боргу в сумі 10 000 грн.) на суму 40 587,20 грн.

40 587,20*5*0,0438/100 = 88,89 грн.;

- з 15.08.2007 року по 17.08.2007 року (день сплати боргу в сумі 10 000 грн.) на суму 30 587,20 грн.

30 587,2*3*0,0438/100 = 40,19 грн.;

- з 18.08.2007 року по 03.09.2007 року (день сплати боргу в сумі 10 000 грн.) на суму 20 587,20 грн.

20 587,2 *17*0,0438/100 = 153,29 грн.;

- з 04.09.2007 року по 05.09.2007 року (день сплати боргу в сумі 10 500 грн.) на суму 10 587,20 грн.

10 587,2 *2*0,0438/100 = 9,27 грн.;

- з 06.09.2007 року по 20.09.2007 року (день сплати боргу в сумі 87,2 грн.) на суму 87,20 грн.

87,2 *15*0,0438/100 = 0,57 грн.

Сума пені за несвоєчасну сплату поставленого товару в розмірі 73 037,58 грн. по накладній № 210-д від 19.07.2007 року нарахована на наступні періоди та на відповідні суми заборгованості:

- з 19.08.2007 року (день оплати товару згідно пункту 4.1. договору - 18.08.2007 року) по 20.09.2007 року (день сплати боргу в сумі 9 912,80 грн.) на суму 73 037,58 грн.

73 037,58 *33*0,0438/100 = 1 055,69 грн.;

- з 21.09.2007 року по 11.10.2007 року (день сплати боргу в сумі 10 000 грн.) на суму 63 124,78 грн.

63 124, 78 *21*0,0438/100 = 580,62 грн.;

- з 12.10.2007 року по 18.10.2007 року (день сплати боргу в сумі 15 705,18 грн.) на суму 53 124,78 грн.

53 124, 78 *7*0,0438/100 = 162,88 грн.;

- з 19.10.2007 року по 09.11.2007 року (день сплати боргу в сумі 10 000 грн.) на суму 37 419,60 грн.

37 419,60 *22*0,0438/100 = 360,58 грн.;

- з 10.11.2007 року по 28.12.2007 року (день сплати боргу в сумі 27 419,60 грн.) на суму 27 419,60 грн.

27 419,60 *49*0,0438/100 = 588,48 грн.

Сума пені за несвоєчасну сплату поставленого товару в розмірі 69 755, 20 грн. по накладній № 234/2-д від 10.08.2007 року нарахована наступним чином:

- з 10.09.2007 року (день оплати товару згідно пункту 4.1. договору - 09.09.2007 року) по 28.12.2007 року (день сплати боргу в сумі 22 963,20 грн.) на суму 69 755,20 грн.

69 755,20 *110*0,0438/100 = 3 360,81 грн.;

- з 29.12.2007 року по 14.01.2008 року (день сплати боргу в сумі 5 000 грн.) на суму 46 792 грн.

46 792 *3*0,0438/100 = 61,48 грн.;

46 792 *14*0,0546/100 = 357,68 грн.;

- з 15.01.2008 року по 15.01.2008 року (день сплати боргу в сумі 5 000 грн.) на суму 41 792 грн.

41 792 *1*0,0546/100 = 22,82 грн.;

- з 16.01.2008 року по 24.03.2008 року (день сплати боргу в сумі 36 792 грн.) на суму 36 792 грн.

36 792 *69*0,0546/100 = 1 386,10 грн.

Сума пені за несвоєчасну сплату поставленого товару в розмірі 42 825,20 грн. по накладній № 267-д від 07.09.2007 року нарахована наступним чином:

- з 08.10.2007 року (день оплати товару згідно пункту 4.1. договору - 07.10.2007 року) по 24.03.2008 року (день сплати боргу в сумі 3 208 грн.) на суму 42 825,20 грн.

42 825,20 *85*0,0438/100 = 1 594,38 грн.;

42 825,20 *84*0,0546/100 = 1 964,13 грн.;

- з 25.03.2008 року по 08.07.2008 року (день сплати боргу в сумі 34 000 грн.) на суму 39 617,20 грн.

39 617,20*36*0,0546/100 = 778,72 грн.;

39 617,20*70*0,0656/100 = 1 819,22 грн.;

з 09.07.2008 року по 09.01.2009 року (день закінчення шестимісячного строку встановленого частиною 6 статті 232 ГК України) на суму 5 617,20 грн.

5 617,20*185*0,0656/100 = 681,70 грн.

Сума пені за несвоєчасну сплату поставленого товару в розмірі 60 382,80 грн. по накладній № 283-д від 01.10.2007 року нарахована наступним чином:

- з 01.11.2007 року (день оплати товару згідно пункту 4.1. договору –31.10.2007 року) по 01.05.2008 року (день закінчення шестимісячного строку встановленого частиною 6 статті 232 ГК України) на суму 60 382,80 грн.

60 382,80 *61*0,0438/100 = 1 613,31 грн.;

60 382,80 *120*0,0546/100 = 3 956,28 грн.;

60 382,80 *2*0,0656/100 = 79,22 грн.;

- з 07.04.2009 року (день оплати боргу в сумі 14 382,50 грн.) по 15.05.2009 року (день зазначений позивачем у розрахунку) на суму 46 000,30 грн.

46 000,30 *39*0,0656/100 = 1 176,87 грн.

Всього пені по всім накладним: 88,89+40,19+153,29+9,27+0,57+1055,69+580,62+162,88+360,58+588,48+3 360,81+61,48+357,68+22,82+1 386,10+1 594,38+1 964,13+778,72+1 819,22+681,70+1 613,31+3 956,28+79,22+1 176,87 = 21 893,18 грн.

Таким чином, суд задовольняє позов в частині стягнення пені в сумі 21 893,18 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що при неможливості вирішення спорів та протиріч, які можуть виникнути у зв’язку з даним договором, шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню в господарському суді Харківської області.

Відповідно до частини 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Оскільки відповідач по даній справі знаходиться в м. Черкаси, то пункт 8.2 договору суперечить нормам вищевказаної статті Господарського процесуального кодексу України, і позов підлягає розгляду в господарському суді Черкаської області.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 113 531,34 грн.: 46 000,30 грн. основного боргу, 21 893,18 грн. пені та інфляційних в сумі 45 637,86 грн.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог: по сплаті державного мита в сумі 1 135,31 грн. та 198,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” (м. Черкаси, вул. Будіндустрії, буд. 3, п/р 26005050204177 у КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32741978) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Спецпроект” (Харківська область, м. Дергачі, вул. Пушкіна, буд. 12, п/р 26005277711005 у ХГРУ “Приватбанк” м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 30763743) –46 000,30 грн. основного боргу, 21 893,18 грн. пені та 45 637,86 грн. інфляційних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита –1 135,31 грн. та 198,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 30.06.2009 року.