Постанова № 40226639, 20.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року справа №805/2810/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Ханової Р.Ф., Лях О.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 р. у справі № 805/2810/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2014 року № Ф-143-17, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 28 лютого 2014 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2014 р. № Ф-143-17 на суму 11071, 41 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року адміністративний позов задоволено, скасовано вимогу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-143-17 від 18.02.2014 р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 11071,41 грн. (арк. справи 45-47).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є пенсіонером та отримує пенсію по втраті годувальника, що є тотожнім пенсіонеру за віком, обрала спрощену систему оподаткування, що надає їй підстави для звільнення від сплати за себе єдиного внеску відповідно до пункту четвертого частини першої та частини четвертої статті четвертої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-6.

В апеляційній скарзі Торезька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводить, що позивачка отримує пенсію по втраті годувальника, а тому на неї не розповсюджуються приписи частини 4 статті 4 Закону України № 2464. Пенсіонер за віком та особа, яка отримує пенсію по втраті годувальника не є тотожнім за своїм пенсійним статусом та є окремим видом пенсії від "пенсії за віком". Пільга, щодо несплати єдиного внеску поставлена в залежність від виду пенсії, яку отримує платник єдиного внеску, у позивача, за позицією відповідач, вона є відсутньою (арк. справи 48-50).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне Донецької області, з 08 жовтня 2010 року довічно отримує пенсію по втраті годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а. с. 42-43).

Позивачка є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується долученим до матеріалів справи свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 19 серпня 1992 року Серії НОМЕР_2. Позивачка є платником єдиного податку, перебуває на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_3 (а. с. 8, 9).

Сніжнянським відділенням Торезької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено та скеровано позивачці 18 лютого 2014 року вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-143-14, якою інспекція вимагає від позивачки сплати суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 11071 грн. 41 коп. станом на 31 січня 2014 року. Вказана вимога отримана позивачкою 21 лютого 2014 року (а. с. 7).

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, про що зазначено в його преамбулі (надалі Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту четвертого частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набули чинності 6 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-IV (далі - Закон 1058-VI) пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримуюсь пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Зазначеним Законом 1058-VI передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачка є фізичною особою-підприємцем, отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія за віком чи по інвалідності є окремими видами трудових пенсій.

На підставі аналізу зазначених норм права суд апеляційної інстанції вважає, що фізична особа-підприємець, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і які отримують пенсію за віком чи по інвалідності.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року у справі № 805/14186/13-а та постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року № 21-59а14 та № 21-70а14, від 13 травня 2014 року № 21-74а14.

За вимогами частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" не звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

За змістом статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення за вимогами пунктів 1, 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись статтями 11, 24, 94, 184, 195, 197, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 1, 4 частини 1 статті 202, статтями 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі № 805/2810/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2014 року № Ф-143-17 відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: Р.Ф. Ханова

О.П. Лях