Ухвала суду № 40226637, 20.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Корекян Н.Р.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року справа №244/2054/14-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Ханової Р.Ф., Лях О.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 червня 2014 р. у справі № 244/2054/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію, як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області, в якому просить: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області призначити їй пенсію, як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, з 21.11.2013 р.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 червня 2014 р. у справі № 244/2054/14-а позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне щодо відмови призначити ОСОБА_2 пенсію з 01.02.2014 р. на підставі п. «в» ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р.

Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне призначити ОСОБА_2 пенсію, як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язанного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи починаючи з 01.02.2014 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову (а. с. 19-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. За життя ОСОБА_3 мав страховий стаж, який склав 29 років 07 місяців 28 днів, він був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, був призваний на збори для участі в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Помер від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком № 274 від 11.01.2013 року.

29.01.2014 р. позивачка звернулась до УПФУ в м. Сніжне Донецької області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, з 21.11.2013 р.

Рішенням № 3 від 06.02.2014 р. УПФУ м. Сніжне відмовило в призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що чоловік позивачки не мав статусу військовослужбовця та надало їй роз'яснення, що військовозобов'язані можуть бути призвані на збори, але в цей час вони не набувають статусу військовослужбовців, а залишаються військовозобов'язаними.

Згідно з приміткою до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, і особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що, тимчасово, до прийняття відповідного закону: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

У цих випадках розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього закону і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом «в» ст. 30 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що право на пенсію по втраті годувальника, мають зокрема дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або якщо вони є інвалідами.

Цим же Законом встановлено, що відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Згідно з пунктом «г» частини 1 ст. 3 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Таким чином, померлий ОСОБА_3 дійсно не відноситься до категорії військовослужбовців, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», однак, норма ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальною нормою стосовно спірних правовідносин, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що померлий чоловік позивача прирівняний до категорії військовослужбовців згідно вищезазначеної примітки до ст. 10 даного Закону, оскільки виконував службові обов'язки у період проходження військових зборів, будучі військовозобов'язаним.

Оскільки ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3, (що не взяла повторний шлюб) військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, досягла 50-ти річного віку, має стаж роботи не менше 20-ти років, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання рішення УПФУ в м. Сніжне про відмову в призначенні дострокової пенсії ОСОБА_2 протиправним, та зобов'язання відповідача призначити дострокову пенсію ОСОБА_2, як дружині військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснити захист порушеного права позивача та задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 183-2, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької

області - залишити без задоволення.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 червня 2014 р. у справі № 244/2054/14-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

Р.Ф. Ханова

О.П. Лях