Постанова № 40225375, 14.08.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 серпня 2014 р. Справа № 802/2740/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Мультян Марини Бондівни,

за участі секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

представників сторін:

позивача: Третяка А.М., Самар А.А. - представники на підставі довіреності

відповідача: Міровського В.А.- представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області

про: визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось спільне українсько-іспанське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" (далі - СУІП ТОВ "Сперко Україна") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 1644/2206/20112362 від 20 червня 2014 року та, відповідно, із прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 006002206 від 04 липня 2014 року в частині нарахування пені у розмірі 2180,86 USD (24027,10 грн.), вважає його протиправним та просить скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив врахувати подані письмові заперечення (а.с. 38-45).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Спільне українсько-іспанське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" зареєстроване рішенням виконкому Замостянської районної ради народних депутатів м. Вінниці 10 січня 1995 року.

На податковий облік СУІП ТОВ "Сперко Україна" взято державною податковою інспекцією у м. Вінниці 12 січня 1995 року та станом на 31 грудня 2013 року перебувало на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

13 червня 2014 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області видано наказ № 1698 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" (а.с. 11).

На підставі направлення № 1513/2206 від 13 червня 2014 року виданого Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Литвинюк Людмилою Володимирівною головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за валютними операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області згідно із п.п. 19`.1.4 п. 19`.1 ст. 19`, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 1698 від 13 червня 2014 року Вінницької ОДПІ, а також на підставі інформації наданої уповноваженим банком ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" щодо порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків проведена позапланова виїзна документальна перевірка спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактами № PEWSU/CB/13 від 17 вересня 2013 року, № 2/380/09/11/07/1 від 19 вересня 2013 року та № PEWSU/ЕР/13 від 06 серпня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено № 1644/2206/20112362 від 20 червня 2014 року, висновками якого встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 1854/94-ВР від 23 вересня 1994 року в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження імпортного товару по контрактах № PEWSU/ЕР/13 від 06 серпня 2013 року укладеному із нерезидентом "PRAKASH ENGINEERING WORKS" Індія; № PEWSU/CB/13 від 17 вересня 2013 року укладеному із нерезидентом "PRAKASH ENGINEERING WORKS" Індія, № 2/380/09/11/07/1 від 19 вересня 2013 року укладеному із нерезидентом "А.М.R.P. Handels AG" Швейцарія.

Позивачем були подані заперечення № 645/1-06/14 від 20 червня 2014 року на зазначений акт перевірки (а.с. 26).

Проте, згідно відповіді на заперечення № 14807/10/2206 від 01 липня 2014 року висновки викладені в акті перевірки позапланової виїзної документальної перевірки СУІП ТОВ "Сперко Україна" є правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають законодавству України та залишаються без змін, а заперечення без задоволення (а.с. 27-33).

На підставі зазначеного акту перевірки 04 липня 2014 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 006002206, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрах. у сфері ЗЕД. невик. зобов. та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 227872 грн. 23 коп.

06 серпня 2013 року між СУІП ТОВ "Сперко Україна" (Покупець) та "PRAKASH ENGINEERING WORKS" (Продавцець) укладено контракт № PEWSU/ЕР/13. Пунктом 1.1 контракту визначено, що Продацець зобов'язується доставити, а Покупець прийняти і оплатити обладнання для фармацевтичної промисловості вказаний у Специфікаціях і у відповідності з технічними характеристиками і в комплектації відповідно до Специфікації.

Ціни на товар вказані в Специфікації підлягають доставці Покупцю, приймаються на умовах CIF, Одеса у відповідності з Incоterms 2010 року (п. 2.1). Загальна вартість доставленого товару складає 397346 дол. США.

Поставка товару Покупцю повинна бути виконана на умовах CIF, Одеса у відповідності з Incоterms 2010 року. Товар має бути готовий на протязі трьох місяців з моменту отримання передоплати Продавцем. Товар має прибути в порт Одеса на протязі 1,5 місяця з дати підписання акту приймання на заводі-виробника.

Висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1184 від 31 жовтня 2013 року СУІП ТОВ "Сперко Україна" було продовжено строки розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № PEWSU/ЕР/13 від 06 серпня 2013 року укладеному із нерезидентом PRAKASH ENGINEERING WORKS", Індія на суму 39734 грн. 60 коп. дол. США з 28 листопада 2013 року до 27 січня 2014 року (а.с. 47). СУІП ТОВ "Сперко Україна" здійснена попередня оплата у сумі 278 142,20 дол. США від 23 січня 2014 року при граничному терміні надходження товару до 23 квітня 2014 року. Імпортний товар від нерезидента (обладнання для фармацевтичної промисловості, у відповідності з відмітками Південної митниці (м. Одеса) на комерційному інвойсі № PEW/EXP-09/13-14 від 10 лютого 2014 pоку, перетнув митний кордон України 23 квітня 2014 року.

17 вересня 2014 року між СУІП ТОВ "Сперко Україна" (Покупець) та "PRAKASH ENGINEERING WORKS" (Продавцець) укладено контракт № PEWSU/CB/13. Пунктом 1.1 контракту визначено, що Продацець зобов'язується доставити, а Покупець прийняти і оплатити обладнання для фармацевтичної промисловості вказаний у Специфікаціях і у відповідності з технічними характеристиками і в комплектації відповідно до Специфікації.

Ціни на товар вказані в Специфікації підлягають доставці Покупцю, приймаються на умовах CIF, Одеса у відповідності з Incоterms 2010 року (п. 2.1). Загальна вартість доставленого товару складає 57000,00 дол. США.

Поставка товару Покупцю повинна бути виконанна на умовах CIF, Одеса у відповідності з Incоterms 2010 року. Товар має бути готовий на протязі трьох місяців з моменту отримання передоплати Продавцем. Товар має прибути в порт Одеса на протязі 1,5 місяця з дати підписання акту приймання на заводі-виробника.

СУІП ТОВ "Сперко Україна" перерахувало на користь нерезидента валютні кошти в сумі 45600,00 дол. США 364480,80 грн. імпортний товар від нерезидента отримано на суму 57000,00 дол. США/648924,34 грн..

На виконання умов контракту підприємство перерахувало на користь нерезидента валютні кошти 19 листопада 2013 року в сумі 5700,00 дол. США /45560,10 грн. Граничний строк надходження імпортного товару за вказаною операцією 17 лютого 2014 року.; 23 січня 2014 року в сумі 39900,00 дол. США/ 318929,70 грн. Граничний строк надходження імпортного товару за вказаною операцією 23 квітня 2014 року.

Висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 117 від 04 лютого року СУІП ТОВ "Сперко Україна" було продовжено строки розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № PEWSU/CB/13 від 17 вересня 2014 року укладеному із нерезидентом PRAKASH ENGINEERING WORKS", Індія на суму 5700,00 дол. США з 18 лютого 2014 року до 03 квітня 2014 року.

Імпортний товар від нерезидента (обладнання для фармацевтичної промисловості) у відповідності з відмітками Південної митниці (м. Одеса) на комерційному інвойсі № PEW/EXP-08/13-14 від 10 лютого 2014 року був ввезений на територію України і перетнув митний кордон України 23 квітня 2014 року (а.с. 42).

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (надалі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Таким чином, моментом здійснення поставки за імпортними контрактами є дата перетину митного кордону України або переходу права власності на товар, що імпортується.

Статтею 2 Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Положеннями статті 4 Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно з пунктом 3 постанови правління Національного банку України № 475 від 16 листопада 2012 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для нарахування пені є порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт - (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту. При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 04 липня 2011 року.

Відповідно до ст. 10 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Тобто поняття "перетину товаром митного кордону України" збігається із "переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну", підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товарносупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

За таких обставин, потрібно зазначити, що висновки податкового органу про те, що датою імпорту, у випадку ввезення товару на територію України слід вважати дату завершення оформлення ВМД, якою засвідчується фактичне переміщення товару через митний кордон України, а не дату ВМД, якою підтверджено фактичне переміщення товарів через митний кордон України суперечать наведеним нормам законодавства.

Таким чином, поставка на митну території України товару за вказаними вище Контрактами та Інвойсами відбулася 23 квітня 2014 pоку, що засвідчено уповноваженими особами Міністерства доходів і зборів України.

Отже, за результатами акту перевірки зайво нараховано пеню СУШ TOB "Сперко Україна" в сумі 2180, 86 USD ( 24 027,10 грн.) за контрактами № PEWSU/CB/13 від 17 вересня 2013 року та № PEWSU/EP/13 від 06 серпня 2013 року за період з 23 по 25 квітня 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 006002206 від 04 липня 2014 року винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області в частині нарахування пені у розмірі 2180,86 USD (24027,10 грн).

Стягнути з Державного бюджету України на користь спільного українсько-іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна