Постанова № 40224774, 14.08.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р. Справа № 907/1314/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", м.Ужгород від 23.06.2014 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.06.2014 року

у справі № 907/1314/13

за позовом: Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, м.Ужгород

до відповідача:Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", м.Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України, м.Бориспіль Київської області

про зобов'язання укласти договір у редакції позивача та зобов'язання внести зміни до договору,

за участю представників:

від позивача: Міллер Д.М. - представник

від відповідача: Буришин В.В. - представник

від третьої особи: не з'явився

Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 14.08.2014 року о 1200 год. було оголошено перерву до 1400 год..

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.06.2014 року у справі № 907/1314/13 (суддя О.В. Васьковський) (з врахуванням ухвали від 20.062014 року про виправлення описки) позовні вимоги Закарпатського обласного центру з гідрометеорології до Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України, м.Бориспіль Київської області про зобов'язання укласти договір у редакції позивача та зобов'язання внести зміни до договору - задоволено частково. В частині позовних вимог щодо пунктів 2.2.3., 2.3.6., 2.4.5., 2.4.6., 2.4.7., 8.5 договору „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород", Додатку 8 до договору та решті умов (пунктів) додатків 1,2,3,7 до Договору - провадження у справі припинено. Врешті позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 72 Повітряного кодексу України, експлуатант аеродрому зобов'язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією власними силами або на договірних умовах відповідно до авіаційних правил України. В свою чергу, договір про надання метеорологічних послуг окремо не поіменований та не виділений в Цивільному та Господарських кодексах України, а тому зміст його умов повинні визначати загальні положення, що регулюють договори про надання послуг (глави 52, 53, 63 ЦК) та законодавство, яке регулює гідрометеорологічне обслуговування, а саме Правила сертифікації цивільних аеродромів України, затвердженого наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25.10.2005 №796, Правила метеорологічного забезпечення авіації, затверджені Наказом Державіаслужби, Мінприроди України, Міноборони України від 14.11.2005р. № 851/409/661. А тому, з огляду на зміст неузгоджених сторонами умов договору „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород" місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином довів та обґрунтував вимоги у частині врегулювання спору шляхом зобов'язання сторін укласти Договір „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород" та пункти 1.1., 2.2.1., 2.2.2.1., 2.2.2.2., 2.2.2.3., 2.2.2.4., 2.2.2.5., 2.2.2.6., 2.2.2.8., 2.2.2.9., 2.2.3., 2.2.7., 2.3.5., 2.4.1., 2.4.4., 2.4.5., 2.4.6., 2.4.7., 2.4.13., 8.5., 9.1. та додатки 1, 2, 3, 7, 8 договору „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород" у редакції позивача.

Також, місцевий господарський суд відмовляючи у вимозі про врегулювання спору шляхом зобов'язання сторін укласти договір „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород" зазначив, що враховуючи правове регулювання переддоговірних спорів, що регулюється ст. 181 Господарського кодексу України, предметом спору є судове врегулювання розбіжностей за окремими умовами вже підписаного договору. Окрім цього, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання сторін внести відповідні зміни до Договору №31/12 від 01.07.2012 р., про надання послуг для АМСЦ, є передчасними, з огляду на відсутність доказів порушення (доказів вчинення дій щодо внесення змін до договору) відповідачем прав позивача за даним договором.

Припиняючи провадження відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог щодо пунктів договору 2.2.3., 2.3.6., 2.4.5., 2.4.6., 2.4.7., 8.5 та Додатку 8 до Договору, місцевий господарський суд вказав, що в цій частині між сторонами відсутній предмет спору, що випливає з аналізу стану досудового і судового врегулювання пунктів Договору, приєднаного до матеріалів справи з клопотанням від 30.05.2014р..

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та провадження у справі припинити. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт покликається на наступне:

- відповідно до заперечень проти редакції умов Договору згідно з протоколом розбіжностей, у відзиві на позов та під час надання неодноразових пояснень під час судових засідань зверталось увагу суду на те, що редакція пунктів 2.2.2.1 - 2.2.2.5, 2.2.2.8 Договору є для ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» неприйнятною, оскільки мова йде про те, що даний перелік послуг надавався ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» безоплатно, а така обставина є неправдивою, оскільки відповідно до чинного законодавства та вже діючих договірних стосунків між сторонами спору, а саме відповідно до умов Договору про надання послуг для АМСЦ №31/12 від 01 липня 2012 року, такі послуги надаються на платній основі.

Спір про безпідставність погодження редакції пунктами 2.2.2.1 - 2.2.2.5, 2.2.2.8 Договору відповідно до позиції відповідача та позиції самого позивача згідно позовної заяви позивача, в заперечені на відзив до позовної заяви, в поясненнях представників позивача під час розгляду справи чітко задокументовано, що наявним є спір про платність чи безоплатність надання цих послуг.

Таким чином, апелянт вважає, що місцевим господарським судом було проігноровано обставину спору про платність чи безплатність надання послуг згідно пунктів 2.2.2.1 - 2.2.2.5, 2.2.2.8 Договору, що напряму вплинуло на результати його рішення, адже у противному випадку суд мав би виключити дані пункти з Договору, як такі що суперечать умовам діючого на той момент та на даний час Договору про надання послуг для АМСЦ №31/12 від 01 липня 2012 року, або мав виключити з пункту 2.2.2. Договору умову безплатності надання послуг;

- пункту 2.2.2.6. Договору щодо повноваження ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» підтримувати в придатному стані щити-орієнтири видимості та забезпечувати їх освітлення, господарським судом безпідставно погоджений, оскільки відповідно до схеми розміщення метеорологічних приладів та метеообладнання на аеродромі Ужгород (додаток №2) до Інструкції з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі Ужгород від 12 березня 2013 року погодженого сторонами щити орієнтири видимості відносяться до метеорологічного обладнання. При цьому, дані щити орієнтири видимості на балансі ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» не перебувають та підприємством жодним чином не використовуються при виконанні своїх обов'язків згідно установчих документів та авіаційних правил України.

Окрім цього, відповідно до п. 10.4 Сертифікаційних вимог до цивільних аеродромів України, затверджених Наказом Державіаслужби України №201 від 17.03.2006 року на аеродромах класу «Г», яким і являється аеродром Ужгород не вимагається встановлення щитів-орієнтирів видимості в разі встановлення двох вимірювачів-реєстраторів видимості, які розміщені серед метеообладнання Закарпатського ЦГМ, зокрема експлуатуються його підрозділом - АМСЦ II Ужгород;

- місцевий господарський суд безпідставно погодив пункту 2.2.2.9. Договору з огляду на те, що в аеропорту Ужгород не можливо включати вогні наближення злітної смуги, оскільки такі виведені з регламенту роботи аеропорту, тобто використовувати ці вогні наближення заборонено та самі вогні перебувають у несправному стані, а їх включення може завдати шкоди світлосигнальній системі освітлення злітно-посадкової смуги аеродрому;

- погоджуючи редакцію пунктів 2.4.5. та 2.4.6. Договору, зокрема надаючи право позивачу в односторонньому порядку змінювати ціну за послуги, місцевим господарським судом не враховано пункт 3.8. та п.7.5 Договору, відповідно до яких зміна вартості послуг підлягає обов'язковому погодженню шляхом укладення додаткової угоди до Договору;

- місцевим господарським судом неправомірно визначено обов'язковість існування редакції пунктів Договору в частині послуг, які Закарпатський ЦГМ надає ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», а саме п. 2.4.1. і п. 2.4.4., що стосується надання ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» послуг згідно Додатку №1 та Додатку №2 до Договору, оскільки дані послуги не надаються експлуатантам повітряних суден, а надаються аеропорту і не охоплюються обов'язковістю вимог закону згідно ч. 5 ст. 72 Повітряного кодексу України, а відтак у позивача відсутня підстава вимагати регулювання таких відносин шляхом зобов'язання укласти договір в цій частині;

- господарський суд першої інстанції необґрунтовано погодив редакцію Додатку 1 до Договору та безпідставно погодив ціни на метеообслуговування та прийшов до висновку про обов'язковість платності послуг згідно даного додатку, оскільки дані послуги відповідно до діючого тимчасового договору про організацію метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Ужгород №53/13 від 30.09.2013 року та договору, що діяв до нього - договору про організацію метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден на аеродромі Ужгород (комісії) № 30/12 від 01 липня 2012 року надавались ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» на безоплатній основі;

- необґрунтованим вважає апелянт висновок місцевого господарського суду щодо погодження сторонами п. 2.3.6., оскільки дана редакція пункту суперечить змісту спірних правовідносин, а саме надасть безпідставно стороні виконавця (позивача) в односторонньому порядку самостійно без погодження змінювати вартість послуг, адже відповідно до п. 1.1 Договору, під поняттям послуги мається на увазі все метеорологічне забезпечення та обслуговування на аеродромі «Ужгород», що фактично має на увазі не тільки право принципала - ЦГМ визначати вартість послуг для метеорологічного обслуговування екіпажів повітряних, а й мати нічим не обґрунтоване право на самостійну зміну ціни для експлуатанта аеродому ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» в частині послуг, які Закарпатський ЦГМ хоче надавати аеропорту безпосередньо.

При цьому, апелянт зазначає, що дана норма підлягає виключенню з умов договору, або принаймні коригуванню шляхом надання права позивачу вказувати ціну виключно стосовно послуг, які надаються відповідачем як агентом, а не безпосереднім замовником;

- щодо погодження пункту 2.3.5. в редакції позивача в наступному змісті: «Інформувати Замовника про зміну вартості Послуг, що надаються Замовнику та Третім особам-1», то дана редакція не відповідає змісту редакції позивача згідно договору, яка дослівно звучить наступним чином «Інформувати Виконавця про зміну вартості Послуг, що надаються Виконавцю та Третім особам-1». При цьому, місцевим господарським судом не прийнято до уваги те, що зміст запропонованої редакції позивачем не відповідає логіці щодо визначення сторін договору, адже виконавець інформує самого ж себе щодо зміни вартості послуг та безпідставно було проігноровано вимогу відповідача, щоб його було виключено з даного пункту, так як ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» має лише намір відповідно до даного договору здійснювати виключно лише агентські послуги, а не бути їх замовником.

Окрім цього, скаржник вважає, що місцевий господарський суд невірно застосував норми матеріального права при вирішенні питання про погодження редакцій пунктів 2.3.5. та 2.3.6. Договору, а саме надав право позивачу в односторонньому випадку змінювати вартість послуг за метеорологічне обслуговування. Даний висновок не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме суперечить вимогам ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Позивач не навів жодного відповідного закону України, який надає таке право змінювати в односторонньому порядку ціну на послуги не отримуючи згоди на це від того, хто таку послугу отримує;

- посилання представника позивача на підставу для зміни ціни на Методику формування вартості платних послуг, яка надається підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій України затвердженої Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 03.01.2012 № 1/2/1 є необґрунтованим, оскільки методика не є законом в контексті ст. 4 Цивільного кодексу України та ця Методика визначає тільки механізм формування вартості послуг, а не надає право на односторонню зміну послуг;

- залучивши до участі у справі Державне підприємство з обслуговування повітряного руху України, скаржник вважає, що господарський суд не з'ясовував питання особливостей метеозабезпечення екіпажів повітряних суден, зокрема при їх вильоті та посадці з аеропортів, зокрема ухилився від з'ясування змісту надання метеоінформації екіпажам повітряних суден в рамках брифінг-офісу, що здійснюється за керівництва не ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», а відповідальним працівником Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України через його регіональний підрозділ.

Окрім вищенаведеного, апелянт вважає, що господарський суд не мав права розглядати спір по суті через призму переддоговірного спору в порядку ст. 187 ГК України, адже на момент подання позову договірні відносини були врегульованими та регулюються на даний час договорами, укладеними між Закарпатським ЦГМ та ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» №31/12 від 01.07.2012 року та № 53/13 від 30.09.2013 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач в спростування доводів апеляційної скарги зазначає, що :

- 31 грудня 2013 року Тимчасовий договір за № 53/13 від 30.09.2013 року «Про організацію метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі «Ужгород» - припинив свою дію. Внаслідок чого, з 01 січня 2014 року на аеродромі «Ужгород», в порушення Повітряного кодексу України, «Правил сертифікації цивільних аеродромів України», Авіаційних правил України та інших нормативно-правових актів, метеорологічне обслуговування авіації на аеродромі «Ужгород» здійснюється без належно оформлених зобов'язань між суб'єктами авіаційної діяльності;

- Частиною 2 статті 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Частина 4 названої статті встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Отже, сторона, яка отримала оферту у вигляді проекту договору, не згодна з окремими його умовами, але має намір, врегулювавши розбіжності, укласти договір, вона поряд з підписанням договору складає протокол розбіжностей. Протокол виконується у двох екземплярах, які разом з договором направляються оференту. При цьому в тексті договору робиться застереження про підписання договору з протоколом розбіжностей. Тобто, сторона, яка одержала проект договору, може, виявивши свою волю на укладення запропонованого їй договору, викласти свою редакцію окремих умов останнього чи доповнити договір певними умовами шляхом складання протоколу розбіжностей. Прийняття запропонованого проекту договору із зауваженням є акцептом на інших умовах, а відтак укладання договору переходить до стадії протоколу розбіжностей.

Відповідно до частини 5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Відповідно до частини 7 та 8 вказаної статті, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

З вищевикладеного слідує, що оскільки, при укладенні Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», між сторонами виник спір, що підтверджується підписаним договором з протоколом розбіжностей та рядом листів Закарпатського ЦГМ № 26-01/1880 від 24.12.2013р., № 26- 01/1896 від 25.12.2013р. та ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» № 1-866 від 25.12.2013р., якими сторони намагалися врегулювати виниклі розбіжності , то відповідно місцевим господарським судом не порушено жодних норм щодо розгляду спору у даній справі по суті через призму переддоговірного спору в порядку ст. 187 ГК України, як вказано скаржником;

- твердження скаржник щодо неповного з'ясування обставин при погодженні судом пунктів 2.2.2.1.-2.2.2.9. у редакції позивача, останній вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки нелогічно та безпідставно вимагати плату за послуги, які надаються скаржником для забезпечення позивачем метеорологічного обслуговування на аеродромі «Ужгород» (яке зобов'язаний забезпечити скаржник у відповідності до ч.5 ст.72 Повітряного кодексу України) на підставі договорів, які діяли між сторонами спору раніше та Договору № 31/12 від 01.07.2012р., який діє й на сьогодні.

При цьому, скаржник, заперечуючи включення пунктів 2.2.2.1.-2.2.2.6, 2.2.2.8.- 2.2.2.9. до Договору, безпідставно вважає, що сторони дійшовши згоди надавати послуги, передбачені даними пунктами, на платній основі шляхом укладення Договору «Про надання послуг для АМСЦ» № 31/12 від 01.07.2012, то позивач не має жодних обґрунтованих підстав щоби ставити це, питання у цій справі, а суд - відповідно законних підстав для задоволення вимог позивача в даній частині, оскільки, виходячи з положень ст. 651 ЦК та п.6.3. Договору «Про надання послуг для АМСЦ» № 31/12 від 01.07.2012 - позивач має законне право та всі необхідні підстави вимагати розірвання Договору № 31/12 при задоволенні вимог позивача рішенням Господарського суду щодо редакції пунктів 2.2.2.1.-2.2.2.9. та наполягати на включенні в Договір «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» зобов'язань, виконання ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» яких на безоплатній основі створить належні умови для відповідного метеорологічного обслуговування авіації на аеродромі «Ужгород»;

- безпідставно відповідач вимагає виключення п. 2.2.2.6 зі спірного Договору, керуючись завідома неправдивими аргументами і доводами, оскільки електроживлення таких об'єктів, як СДП - наразі ДПС-1 (додатковий пункт спостережень, який раніше називався СДП) та та щити-орієнтири видимості насправді здійснюються від електромережі ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», що підтверджується відсутністю вказаних об'єктів у однолінійних схемах електропостачання Закарпатського ЦГМ та Закарпатської служби ОПР Львівського РСП «Украероруху», які є Додатками до Договору № 38 від 22.04.2013р. «Про відшкодування вартості використаної електричної енергії», листом № 15.7.20-22 від 19.02.2014р. Закарпатської служби ОПР Львівського РСП «Украерорух», де зазначено, що СДП (ДПС-1) та щити-рієнтири видимості не підключені до щитів гарантованого живлення КДП Закарпатської служби ОПР.

- що стосується п. 2.2.2.9. Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», то скаржник вважає, що суд погодив даний пункт безпідставно, не зважаючи на те, що вогні наближення злітної смуги включати не можливо у зв'язку з виведенням їх з регламенту роботи в аеропорту Ужгород на підставі Акту перевірки електропостачання електрообладнання орієнтирів видимості на аеродромі «Ужгород» № 2 від 03.03.2014р.. Однак, відповідно до п. 6 Додатку № 3 до чинної Інструкції з метеорологічного забезпечення на аеродромі «Ужгород», передбачено діючий орієнтир видимості - Прожектор №1. А, отже, з наведеного слідує, що скаржник так і не надав жодного документу, підтверджуючого факт виведення з регламенту роботи вогню наближення та світлового горизонту, яким являється вищевказаний «Прожектор» №1.

- безпідставною вважає позивач, твердження скаржника про те, що суд погоджуючи редакцію пунктів 2.4.5. та 2.4.6. Договору, зокрема, надаючи право позивачу в односторонньому порядку змінювати ціну послуги не врахував пункт 3.8. та п. 7.5. Договору, відповідного до якого зміна вартості послуг підлягає обов'язковому погодженню шляхом укладення додаткової угоди до Договору, чим створив суперечність між умовами одного договору в цій частині, оскільки в пунктах 2.4.5. та 2.4.6. не передбачається право позивача як Виконавця по Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» в односторонньому порядку змінювати вартість послуг та жодним чином не суперечать умовах пунктів 3.8. та 7.5. Договору.

Теж саме стосується й твердження скаржника про неправомірність визначення судом обов'язковості існування редакції пунктів 2.4.1. та 2.4.4. Договору в частині послуг, які Закарпатський ЦГМ надає ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» згідно Додатку 1 та Додатку 2, адже, наведене скаржником вказує на той факт, що скаржник і сам належним чином не розібрався в умовах Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», раз на сьогоднішній день так і не зрозумів, що пунктом 2.4.1. передбачено обов'язок виконавця (позивача) надавати послуги у вигляді метеорологічної інформації замовнику (відповідачу) згідно Додатку 1, а Третім особам згідно Додатку 2 до Договору, при цьому пунктом 2.4.4. конкретизовано види метеоінформації, які надаватимуться Замовнику.

- Щодо погодження Додатку 1 до Договору, то позивач вважає, що вказана у ньому інформація дійсно необхідна службам аеропорту для забезпечення авіаційної безпеки та безпеки польотів на аеродромі «Ужгород», адже, відповідно до ч. 1 ст.72 Повітряного кодексу - експлуатант аеропорту несе відповід альність за організацію заходів щодо безпеки польотів, авіаційної безпеки, організа цію наземного обслуговування, організацію і проведення пошукових, аварійно- рятувальних і протипожежних робіт у разі аварійних чи надзвичайних подій з повітряни ми суднами на території аеропорту та в районі аеродрому, ефективне надання послуг користувачам аеропорту;

- не можливо погодитись з твердженнями апелянта щодо безпідставності п. 2.3.6. Договору, адже, як вже зазначалось вище вартість послуг з метеорологічного обслуговування встановлюються відповідно до ч.5 ст. 180 ГК України, «Методики формування вартості платних Послуг», затвердженої Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України від 03.01.2012 № 1/2/1 та «Методичних рекомендацій з оцінки собівартості та вартості гідрометеорологічної продукції», затверджених Наказом голови Держгідромету України від 29.05.2003 № 42.

Згідно п.1.4. «Методики формування вартості платних Послуг» - вартість платних послуг складається з витрат, безпосередньо пов'язаних з їх наданням. Відповідно до п.2.2. «Методики формування вартості платних Послуг» до вартості платних послуг включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи; інші прямі витрати; непрямі витрати. Із наведеного можна зробити висновок, що у разі зміни будь-якого з вказаних складових у сторону збільшення, позивач змушений збільшити і вартість послуг.

Згідно ч.2. ст.632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах. встановлених договором або законом. Так, відповідно до п. 37 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 - якщо ж у нормі сказано "якщо інше не встановлено договором" або міститься подібний вираз, то це вказує на те, що норма не є імперативною, і сторони в договорі можуть відступити від її положень і врегулюва ти свої відносини на власний розсуд.

У зв'язку з наведеними обставинами та з метою дотримання законодавства у сфері формування вартості гідрометеорологічних послуг та бюджетного законодавства, у разі збільшення вартості вказаних витрат - позивач зобов'язаний переглянути вартість послуг, що передбачив п.2.3.6..

На випадок зміни вартості послуг з метеорологічного обслуговування позивач у п. 2.3.5. передбачив інформування Замовника та експлуатантів повітряних суден, з якими у Виконавця відсутні прямі договірні відносини, проте, скаржник заперечує й існування п.2.3.5. в редакції позивача згідно оспорюваного рішення суду у зв'язку з невідповідністю редакції вказаного пункту безпосередньо в Договорі тау рішенні суду.

У даному випадку місцевий господарський суд задоволив редакцію п.2.3.5. наведену у позовній заяві, адже, побачивши технічну помилку в проекті Договору, позивач у позовній заяві виклав редакцію вказаного пункту, внісши відповідні зміні. Даний пункт додатково не узгоджувався із скаржником у досудовому врегулюванні спору, оскільки об'єктивних причин, які обумовлювали б необхідність обов'язкового застосування досудового врегулювання таких спорів, не існує, шо підтверджується Рішенням КСУ від 09.07.2002 № 15-рп/2002.

Отже, викладені обставини підтверджують безпідставність заперечень скаржником пунктів 2.3.5. та 2.3.6. Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», та вказують на законність, обгрунтованість рішення господарського суду в цій частині.

Третя особа в судове засідання 14.08.2014 року участь уповноваженого представника не забезпечила. Однак, у письмових поясненнях від 13.08.2014 року № 15.7.8-1697 та у судовому засіданні 07.08.2014 року представник третьої особи усно зазначив, що підрозділ передпольотного інформаційного обслуговування (брифінг-офіс) на аеродромі «Ужгород» діє на підставі «Положення про передпольотне інформаційне обслуговування на аеродромах цивільної авіації України», що затверджено наказом Міністерства транспорту України від 25.06.2003 року № 458, де п. 3.2 чітко зазначено, що роботу брифінг-офісів на аеродромах цивільної авіації України організовує та забезпечує Украерорух. Розділ 5 даного Положення інформує про порядок упровадження передпольотного інформаційного обслуговування на аеродромах цивільної авіації України відповідно до якого був складений акт перевірки стану готовності аеродрому «Ужгород» до надання передпольотного інформаційного обслуговування від 24.05.2007р., на підставі якого було видано Наказ Державної авіаційної адміністрації від 06.06.2007 року № 295 Про уведення передпольотного інформаційного обслуговування на аеродромі «Ужгород», відповідно до п. 1 якого, пункт метеорологічного обслуговування (Meteorological Services - далі МЕТ) - відсутній (метеорологічне обслуговування здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України).

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2013 року Закарпатський обласний центр з гідрометеорології уклав з Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» тимчасовий договір про організацію метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі «Ужгород» № 53/13 (том ІІ, а.с. 58) з терміном дії до 31 грудня 2013 року, або до врегулювання відносин сторін вказаного договору укладенням нового договору.

З метою належного врегулювання відносин з відповідачем, позивач супровідним листом від 28.11.2013 року №26-01/1735 направив відповідачу проект договору „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород" на 16-ти аркушах у двох примірниках.

Розглянувши проект договору, відповідач склав протокол розбіжностей та супровідним листом від 10.12.2013р. №1-812 надіслав позивачу разом з підписаним договором. Предметом розбіжностей стали умови договору, викладені в наступних пунктах: преамбула; п.1.1.; п.1.2.; п.2.1.2.; п.2.2.1.; п.2.2.2.1.; п. 2.2.2.2.; п.2.2.2.3.; п.2.2.2.4.; п.2.2.2.5.; п.2.2.2.6.; п.2.2.2.8.; п.2.2.2.9.; п.2.2.3.; п. 2.2.7.; п.2.3.1.; п. 2.3.6.; п.2.4.1.; п.2.4.2.; п.2.4.3.; п.2.4.4.; п. 2.4.5.; п.2.4.6.; п. 2.4.7.; п.2.4.13; п.2.4.19.; п.3.7.; п.7.2.; п.8.5.; п. 9.1.; п.1 Додаток 1; п.2 Додаток 2; п.9-16 Додаток 2; п.1-6 Додаток 3; п.9-16 Додаток 7; Додаток 7; Додаток 8.

За наслідками розгляду умов договору, що стали підставою розбіжностей, сторони додатково, погодили їх частину, проте частина умов договору залишилися неврегульованими, а саме: п.1.1.; п.2.2.1.; п. 2.2.2.1.; п.2.2.2.2.; п.2.2.2.3.; п.2.2.2.4.; п. 2.2.2.5.; п. 2.2.2.6.; п.2.2.2.8.; п.2.2.2.9.; п.2.2.3, п.2.2.7.; п.2.3.5.; п.2.3.6, п.2.4.1.; п.2.4.4.; п.2.4.5, п.2.4.6., п.2.4.7., п.2.4.13.; п.8.5., п.9.1.; пункт 1 Додаток 1; пункт 2 Додаток 1; п.9-16 Додаток 2; пункти 1-6 Додаток 3; пункти 9-16 Додаток 7; Додаток 7, Додаток 8.

Окрім цього, як встановлено місцевим господарським судом, у процесі розгляду справи сторони дійшли згоди по наступних пунктах договору 2.2.3., 2.3.6., 2.4.5., 2.4.6., 2.4.7., 8.5 та Додатку 8 до Договору, про що зазначено в аналізі стану досудового і судового врегулювання пунктів Договору, приєднаного до матеріалів справи з клопотанням від 30.05.2014р., а тому, господарський суд першої інстанції вірно в цій частині предмету спору, відповідно до п.1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, припинив провадження у справі.

Стаття 1 Закону України „Про гідрометеорологічну діяльність" встановлює, що гідрометеорологічна діяльність - діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних та фізичних осіб.

У відповідності до ст. 17 Закону України „Про гідрометеорологічну діяльність", гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Закарпатський обласний центр гідрометеорології, Закарпатський обласний центр гідрометеорології є бюджетною неприбутковою організацією, що належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та безпосередньо підпорядковуються Українському гідрометеорологічному центру .

Відповідно до ч. 5 ст. 72 Повітряного кодексу України експлуатант аеродрому зобов'язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією власними силами або на договірних умовах відповідно до авіаційних правил України.

У відповідності до п.3 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, затвердженого наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25.10.2005 №796, сертифікат аеродрому - документ, виданий Державіаслужбою України, що засвідчує відповідність аеродрому діючим нормам і правилам і дає право його власнику на експлуатацію аеродрому. Відповідно до п. 6.2. вказаних Правил, до договорів щодо забезпечення діяльності аеродрому та необхідних для сертифікації відноситься договір метеорологічного забезпечення.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір про надання метеорологічних послуг окремо не поіменований та не виділений в Цивільному та Господарських кодексах України, а тому зміст його умов повинні визначати загальні положення, що регулюють договори про надання послуг (глави 52, 53, 63 ЦК) та законодавство, яке регулює гідрометеорологічне обслуговування.

Як зазначалось вище, з метою належного врегулювання між сторонами у справі відносин щодо надання позивачем послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», сторони підписали з протоколом розбіжностей відповідача, Договір „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород" (том І, а.с. 35). Отже, предметом спору є судове врегулювання розбіжностей за окремими умовами вже підписаного договору.

Частина 7 ст.181 Господарського кодексу України встановлює, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Підпункт 2 п. 2 Додатку 3 постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" від 26 жовтня 2011 р. № 1102, до платних послуг, які надаються гідрометеорологічними установами відносить усі види спеціалізованих гідрометеорологічних та інших прогнозів і розрахунків для підприємств, установ та організацій, зокрема авіаметеорологічні прогнози та попередження, консультації та інші послуги щодо метеорологічного обслуговування польотів цивільної авіації, крім рейсів літери „А", польотів санітарної авіації, аварійно-рятувальних та рейсів з гуманітарною допомогою.

Колегія суддів перевіривши доводи позивача та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що місцевий господарський суд прийшов до вірного та обґрунтованого висновку, що п.1.1.; п.2.2.1.; п. 2.2.2.1.; п.2.2.2.2.; п.2.2.2.3.; п.2.2.2.4.; п. 2.2.2.5.; п. 2.2.2.6.; п.2.2.2.8.; п.2.2.2.9.; п.2.2.7.; п.2.3.5.; п.2.4.1.; п.2.4.4.; п.2.4.13.; п.9.1. Договору; пункт 1 Додаток 1; пункт 2 Додаток 1; п.9-16 Додаток 2; пункти 1-6 Додаток 3; пункти 9-16 Додаток 7; Додаток 7 до Договору, в редакції позивача не суперечать чинному законодавству та також узгоджуються із характером та змістом правовідносин, викладених в договорі. Окрім цього, місцевий господарський суд вірно зазначив, що п.2.2.2.1 як і пункти 2.2.2.2.-2.2.2.9 Договору, які аналогічні за змістом умов договору від 01.07.2012 №31/12 про надання послуг АМСЦ, не є перешкодою для включенню цих умов (п. 2.2.2.1-2.2.2.9) в Договір „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород" (том І, а.с.35), який більш комплексно покликаний врегулювати правовідносини у сфері здійснення гідрометеорологічного обслуговування. При цьому, сторони передбачили можливість внесення відповідних змін до договору № 31/12 з метою усунення дублювання договірних умов та вказані умови не створюють подвійного обов'язку через наявність одного об'єкту правового регулювання.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання сторін укласти договір „Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі „Ужгород", місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив в цій частині позовних вимог, оскільки відповідно до положень ст. 181 Господарського кодексу України предметом спору є судове врегулювання розбіжностей за окремими умовами вже підписаного договору.

Окрім цього, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку, що в частині вимог про зобов'язання сторін внести відповідні зміни до Договору №31/12 від 01.07.2012 р., про надання послуг для АМСЦ, належить відмовити, оскільки дана вимога є передчасною, з огляду на відсутність доказів порушення (доказів вчинення дій щодо внесення змін до договору) відповідачем прав позивача за даним договором.

Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

- при укладенні Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», між сторонами виник спір, що підтверджується підписаним договором з протоколом розбіжностей та рядом листів Закарпатського ЦГМ № 26-01/1880 від 24.12.2013р., № 26- 01/1896 від 25.12.2013р. та ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» № 1-866 від 25.12.2013р., якими сторони намагалися врегулювати виниклі розбіжності, то відповідно не порушено жодних норм щодо розгляду спору у даній справі по суті через призму переддоговірного спору в порядку ст. 187 ГК України, як вказано скаржником;

- твердження скаржника щодо неповного з'ясування обставин при погодженні судом пунктів 2.2.2.1.-2.2.2.9. у редакції позивача, колегія судів вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки заперечуючи включення пунктів 2.2.2.1.-2.2.2.6, 2.2.2.8.- 2.2.2.9. до Договору, апелянт безпідставно вважає, що сторони дійшовши згоди надавати послуги, передбачені даними пунктами, на платній основі, передбачили такі ж умови шляхом укладення Договору «Про надання послуг для АМСЦ» № 31/12 від 01.07.2012, оскільки, виходячи з положень ст. 651 ЦК та п.6.3. Договору «Про надання послуг для АМСЦ» № 31/12 від 01.07.2012 - позивач має законне право та всі необхідні підстави вимагати розірвання Договору № 31/12;

- безпідставно відповідач вимагає виключення п. 2.2.2.6 зі спірного Договору, керуючись завідома неправдивими аргументами і доводами, оскільки електроживлення таких об'єктів, як СДП - наразі ДПС-1 (додатковий пункт спостережень, який раніше називався СДП) та щити-орієнтири видимості насправді здійснюються від електромережі ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», що підтверджується відсутністю вказаних об'єктів у однолінійних схемах електропостачання Закарпатського ЦГМ та Закарпатської служби ОПР Львівського РСП «Украероруху», які є Додатками до Договору № 38 від 22.04.2013р. «Про відшкодування вартості використаної електричної енергії», листом № 15.7.20-22 від 19.02.2014р. Закарпатської служби ОПР Львівського РСП «Украерорух», де зазначено, що СДП (ДПС-1) та щити-рієнтири видимості не підключені до щитів гарантованого живлення КДП Закарпатської служби ОПР.

- безпідставними є твердження апелянта про помилковість включення до договору п. 2.2.2.9, оскільки відповідно до п. 6 Додатку № 3 до чинної Інструкції з метеорологічного забезпечення на аеродромі «Ужгород», передбачено діючий орієнтир видимості - Прожектор №1.;

- доводи апелянта про те, що суд погоджуючи редакцію пунктів 2.4.5. та 2.4.6. Договору, зокрема, надаючи право позивачу в односторонньому порядку змінювати ціну послуги не врахував пункт 3.8. та п. 7.5. Договору, є необґрунтованими, оскільки в пунктах 2.4.5. та 2.4.6. не передбачається право позивача як Виконавця по Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» в односторонньому порядку змінювати вартість послуг та жодним чином не суперечать умовах пунктів 3.8. та 7.5. Договору. Теж саме стосується й твердження скаржника про неправомірність визначення судом обов'язковості існування редакції пунктів 2.4.1. та 2.4.4. Договору в частині послуг, які Закарпатський ЦГМ надає ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» згідно Додатку 1 та Додатку 2, зважаючи на те, що пунктом 2.4.1. передбачено обов'язок виконавця (позивача) надавати послуги у вигляді метеорологічної інформації замовнику (відповідачу) згідно Додатку 1, а Третім особам згідно Додатку 2 до Договору, при цьому пунктом 2.4.4. конкретизовано види метеоінформації, які надаватимуться Замовнику.

- не можливо погодитись з твердженнями апелянта щодо безпідставності п. 2.3.6. Договору, адже, вартість послуг з метеорологічного обслуговування встановлюються відповідно до ч.5 ст. 180 ГК України, «Методики формування вартості платних Послуг», затвердженої Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України від 03.01.2012 № 1/2/1 та «Методичних рекомендацій з оцінки собівартості та вартості гідрометеорологічної продукції», затверджених Наказом голови Держгідромету України від 29.05.2003 № 42. Відповідно до п.2.2. «Методики формування вартості платних Послуг» до вартості платних послуг включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи; інші прямі витрати; непрямі витрати. Із наведеного можна зробити висновок, що у разі зміни будь-якого з вказаних складових у сторону збільшення, виконавець послуг може за згодою замовника збільшити вартість послуг, шляхом внесення змін у договір.

У зв'язку з наведеними обставинами та з метою дотримання законодавства у сфері формування вартості гідрометеорологічних послуг та бюджетного законодавства, у разі збільшення вартості вказаних витрат - позивач зобов'язаний переглянути вартість послуг, що передбачає п. 2.3.6. і проінформувати замовника (п. 2.3.5), що не є тотожним з правом виконавця змінювати в односторонньому порядку ціну.

На випадок зміни вартості послуг з метеорологічного обслуговування позивач у п. 2.3.5. передбачив інформування Замовника та третіх осіб, з якими у Виконавця відсутні прямі договірні відносини, проте, скаржник заперечує й існування п.2.3.5. в редакції позивача згідно оспорюваного рішення суду у зв'язку з невідповідністю редакції вказаного пункту безпосередньо в Договорі та у рішенні суду.

Отже, викладені обставини підтверджують безпідставність заперечень скаржником пунктів 2.3.5. та 2.3.6. Договору «Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород», та вказують на законність, обгрунтованість рішення господарського суду в цій частині.

Покликання апелянта на те, що відповідну метеоінформацію позивач зобов'язаний надавати не відповідачу, а в рамках створеного на території Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород" брифінг-офісу, який в свою чергу надає її третім особам (експлуатантам повітряних суден), колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки положення ч. 5 ст. 72 Повітряного кодексу України, чітко визначають, що експлуатант аеродрому зобов'язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією власними силами або на договірних умовах відповідно до авіаційних правил України.

Окрім цього, відповідно до п. 1 Наказу Державної авіаційної адміністрації від 06.06.2007 року № 295 «Про уведення передпольотного інформаційного обслуговування на аеродромі «Ужгород», пункт метеорологічного обслуговування (Meteorological Services - далі МЕТ) в складі брифінг-офісу, відсутній.

Також, колегія судів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у залученні до участі у справі третіх осіб, а саме Державної авіаційної служби України Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України та Головного управління Міністерства доходів і зборів України, оскільки відповідно до ст. 27 ГПК України, господарський суд може залучити за клопотанням сторони у справі до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Аналогічне положення містить п. 1.6 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями). А тому, встановивши обставини справи, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив відповідачу у залученні до участі у справі вищенаведених третіх осіб, оскільки рішення з даного господарського спору не впливає на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не спростовують висновків, покладених в основу судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.06.2014 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.