Рішення № 4022455, 26.06.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2009 р. Справа № 5/96

Суддя Войтюк В.Р. розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Багацько"

про стягнення в сумі 2 380 грн. 78 коп.

Секретар судового засідання Бренчук Г.В.

Представники:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Стаття 22 ГПК України роз'яснена.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся про стягнення 2143,98 грн. основного боргу, 81,76 грн. пені, 64,85 грн. - 24% річних, 49,31 грн. інфляційних, 40,88 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

Просить розглянути справу без його участі.

Відповідач відзиву не надав. Явку представника не забезпечив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

17 квітня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Багацько" було укладено Договір поставки № 250/08-П (далі - Договір).

Відповідно до умов п.1.1. Договору Постачальник (Позивач) зобов'язувався поставляти Покупцю (Відповідачу) товари народного споживання, а Покупець (Відповідач) зобов'язувався приймати їх та оплачувати.

В п.8. Договору зазначено, що ціна на товари та загальна сума кожної поставки вказуються в специфікаціях, по яких вони поставляються.

Відповідно до п. 9 Договору за поставлені товари Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня поставки товару (п.6) суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється товар.

17.02.2009 р. Позивач поставив Відповідачу товари на суму 17179,26 грн., про що свідчить видаткова накладна № 80117338 від 17.02.2009 р. та довіреність від 18.02.2009 р.

По закінченні строку платежу Відповідач в порушення умов Договору та вимог ст. 526 Цивільного кодексу України своє грошове зобов'язання не виконав і за отриманий товар розрахувався частково.

Прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 2143 (дві тисячі сто сорок три) гривні 98 копійок.

Пункт 16 Договору передбачає, що за прострочення оплати поставлених товарів, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу. Крім пені Покупець на вимогу Постачальника, починаючи з 7 дня, що йде за останнім днем, в якому грошове зобов'язання повинно було бути виконаним (п.9 Договору), зобов'язаний сплатити Постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 24 % річних від несплаченої у строк суми за весь час такого користування. При цьому строк позовної давності та строк нарахування пені встановлюється у 3 (три) роки.

Як зазначалося вище, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором становить 2 143 (дві тисячі сто сорок три) гривні 98 копійок.

Пеня по простроченій заборгованості Відповідача обчислюється за наступною формулою:

розмір облікової ставки НБУ х 2 /365 х сума боргу за Договором х кількість днів прострочення оплати / 100 (12х2/365х2143.98х58/100=81.76), тобто за прострочення оплати за поставлений товар Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 81 (вісімдесят одна) гривня 76 копійок.

24 % річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до п. 16 Договору в розмірі 2 143 (дві тисячі сто сорок три) гривні 98 копійок нараховуються та обчислюється за наступною формулою:

Сума заборгованостіх № % річних х кількість прострочених днів

365х100

За користування чужими грошовими коштами Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу 24 % річних в розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. 85 коп.

Відповідно до ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції за весь час прострочення від простроченої суми нараховуються та обчислюється за наступною схемою:

Суму боргу /100 х індекс інфляції = сума інфляційного знецінення.

За прострочення зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу індекс інфляційного знецінення в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 76 коп.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 40,88 грн. відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Суд, ретельно дослідивши матеріали справи, не знаходить правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки стаття 230 Господарського кодексу України передбачає стягнення штрафних санкцій, якими визнається неустойка, а саме: пеня та штраф, а не відсотки.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони в договорі встановили таку відповідальність та визначили розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами і визначена в такому порядку сума судом стягнута.

Підстав для повторного і подвійного застосування приписів ст.536 ЦК України, уважаючи ті ж самі кошти уже нібито безпідставно набутим майном (ст.1212 ЦК України), суд не убачає, оскільки це не передбачено ні законом ні договором. До тогож указані кошти є неоплаченою заборгованістю, а не наданим кредитом.

Постанова ВГСУ від 09.12.08р. по справі № 18/54/08 та постанова ВСУ від 21.01.06р. у справі № 14/130, на які посилається відповідач, винесені по спорах, які є відмінними за своєю правовою природою від спору по цій справі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багацько" (33009, м.Рівне, вул.Д.Галицького, 19, ідентифікаційний код 35279772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м.Київ, вул.Довнар-Запольського, буд.5, ідентифікаційний код 30384724) - 2143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 98 коп. основного боргу, 81 (вісімдесят одна) грн. 76 коп. пені, 64 (шістдесят чотири) грн. 85 коп. процентів, 49 (сорок дев'ять) грн. 31 коп. інфляційних, 95 (дев`яносто п`ять) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 295(двісті дев`яносто п`ять) грн. 69 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Відмовити у стягненні 40 грн. 88 коп. процентів за користування чужими коштами.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

підписано "26" червня 2009 р.