Рішення № 4022421, 09.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.09 Справа№ 25/131

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:

Приватного підприємства “Яр-Бізнес-Центр” (м.Львів)

до відповідача:

Головного управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (м.Львів)

про :

стягнення заборгованості в сумі 184 089,16 грн.

Суддя :

В.М. Пазичев

При секретарі :

І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:

Бойченюк І.В.-представник, довіреність від 28.05.2009 року №08/05

від відповідача:

Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства “Яр-Бізнес-Центр” (м.Львів) до Головного управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 184 089,16 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.05.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.05.2009 року. Ухвалою від 29.05.2009 року розгляд справи відкладено до 03.06.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 03.06.2009 року розгляд справи відкладено до 09.06.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.05.2009 року, про відкладення від 29.05.2009 року, від 03.06.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 09.06.2009 року позивач подав заперечення на відзив у справі №25/131.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.05.2009 року, про відкладення від 29.05.2009 року, від 03.06.2009 року не виконав, відзив на позов представив, в якому пояснив причини виникнення заборгованості, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4320214 від 25.05.2009 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

03.06.2009 року за вх.№11294 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи та відзив на позовну заяву.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 09.06.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

30.08.2007 року між Управлінням житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (правонаступником якого на даний час є Головне управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації) (надалі –відповідач) та приватним підприємством “Яр-Бізнес-Центр” (надалі –позивач) укладено договір №1/08 на виконання робіт з капітального ремонту тепломережі по вул. Шкільній у м.Жидачеві Львівської області (надалі- договір).

На думку позивача, передбачені договором роботи були виконані належним чином, у строк, встановлений договором та прийняті замовником у встановленому законом порядку, що підтверджується актом про прийняття в експлуатацію робіт з капітального ремонту тепломережі від 26.12.2007 року.

Загальна вартість виконаних робіт на момент їх прийняття комісією становила 161 648,40 грн., з яких несплаченими залишаються 136 648,40 грн. Зазначені розрахунки базуються на акті звірки з контрагентом Управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за 01.09.2007 року –30.07.2008 року, акті звірки з контрагентом Головного управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації за 01.01.2007 року –06.05.2009 року, довідці про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року та акті №1 про приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року.

Згідно п.5.5 договору, кінцеві розрахунки проводяться протягом 15 днів з моменту підписання акту державної комісії з прийняття об”єкта в експлуатацію. Оскільки, жодних проміжних платежів, передбачених п.5.4 договору, не здійснювалося, то з урахуванням п.5.5 договору, дати підписання акту про прийняття в експлуатацію робіт (26.12.2007 року) та ст.253 ЦК України, Управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації повинно було провести оплату виконаних робіт до 10.01.2008 року.

Враховуючи той факт, що строк оплати виконаних робіт закінчивася 10.01.2008 року, позивач констатує, що з 11.01.2008 року Управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації є таким, що прострочило виконання грошового зобов”язання, а тому, на думку позивача, повинно сплатити на користь Приватного підприємства “Яр-Бізнес-Центр” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У результаті проведених ПП “Яр-Бізнес-Центр”, відповідно до Листа Верховного Суду України №62-97 року від 03.04.1997 року “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, розрахунків, встановлено, що сума боргу за виконані роботи станом на 15.05.2009 року становить 178 585,79 грн.

Розмір процентів за користування неповернутими грошовими коштами за період з 11.01.2008 року по 15.05.2009 року становить 5 503, 37 грн.

Претензію про стягнення заборгованості на суму 172 692,93 грн., яка інсувала на момент пред”явлення претензії відповідачеві було надіслано 23.01.2009 року та отримано останнім 13.02.2009 року. Однак, за твердженням позивача, зазначену претензію відповідач залишив без відповіді, не вказавши жодних причин невиконання обов”язку із оплати виконаних робіт.

03.06.2009 року за вх.№11294 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому наголошує про відсутність коштів, необхідних для погашення заборгованості, у зв”язку з недостатністю бюджетного фінансування та посилається на положення укладеного між сторонами договору, які, на думку відповідача, передбачають оплату прийнятих робіт по мірі поступлення коштів.

Позивач вважає, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать положенням укладеного сторонами договору та не базуються на нормах чинного законодавства, оскільки не є достатньою підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору, зроблені ним посилання на відсутність коштів у зв”язку з недостатнім бюджетним фінансуванням, а також на невиконання Міністерством з питань житлово-комунального господарства України умов договору №27 від 16.07.2007 року, укладеного між останнім та управлінням житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на делегування функцій замовника щодо здійснення робіт з модернізації житлового господарства, модернізації систем теплозабезпечення житлових будинків та з реалізації інноваційних проектів у сфері житлово-комунального господарства, визначення виконавців робіт, укладання відповідних договорів та контролю за їх виконанням у 2007 році.

Позивач стверджує, що положення договору №01/08 від 30.08.2007 року не містять норм, які б дозволяли відповідачу здійснювати оплату прийнятих робіт по мірі поступлення коштів. Так, положення п.5.2 розділу 5 договору наводяться відповідачем, на думку позивача, не повною мірою, оскільки відповідно до п5.2 розділу 5 договору, оплату прийнятих робіт здійснює замовник по мірі поступлення коштів на підставі представлених підрядником актів виконаних робіт (Ф. КБ-2в) та довідки (Ф. КБ-3). Отже, оплата по мірі поступлення коштів, відповідно до договору, мала здійснюватися відповідно до представлених підрядником актів виконаних робіт та довідки.

Такі документи за відповідною формою мали виготовлятися щомісячно. Так, відповідно до п.п. 4.2.3 п.4 розділу 4 договору, замовник зобов”язується щомісячно приймати від підрядника акти виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, перевірити їх і підписати на протязі 3 (трьох) робочих днів, чи повернути в цей же строк підряднику для виправлення. Відповідно до п.п. 4.3.5 п.4.3, підрядник має право щомісячно, до 25-го числа звітного періоду, пред”являти замовнику на перевірку і погодження акти виконаних робіт та довідки про їх вартість.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 184 089,16 грн., в тому числі 136 648,40 грн. –сума боргу, 41 937,39 грн. - розмір інфляційних нарахувань за період з 11.01.2008 року по 15.05.2009 року та 5 503,37 грн. –3% річних.

Крім того, позивачем подано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2009 року на суму 136 648,40 грн., підписаний двома сторонами.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов”язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб”єкт господарювання за порушення господарського зобов”язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов”язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов”язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов”язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.5 ст.321 Господарського кодексу України, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов”язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об”єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, відповідно до п.5.2 договору, оплата по мірі поступлення коштів могла здійснюватися лише на підставі відповідних документів, які мали виготовлятися сторонами договору щомісячно. Тобто, такі документи були підставою лише для здійснення проміжних платежів за договором, які згідно положень п.5.4 договору, могли здійснюватися в розмірі не більше 95% від договірної ціни.

Підставою ж для здійснення кінцевих розрахунків, відповідно до договору були інші документи. Так, відповідно до п.5.5 договору, кінцеві розрахунки проводяться на протязі 15 днів з моменту підписання акту державної комісії прийомки об”єкта в експлуатацію.

Отже, відповідно до положень договору, момент здійснення Головним управлінням житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації як замовником кінцевих розрахунків за договором, жодним чином не пов”язується з поступленням до нього грошових коштів.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Таким чином, відповідачем в ході судового розгляду справи не наведено жодних підстав, які відповідно до положень чинного законодавства України чи умов договору, є достатньою підставою для звільнення від відшкодування заподіяних позивачу неналежним виконанням господарського зобов”язання збитків.

У порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази, що підтверджують сплату заборгованості, не подав.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства “Яр-Бізнес-Центр” (м.Львів) до Головного управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 184 089,16 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №188 від 14.05.2009 року на суму 1 840,89 грн. про сплату державного мита та №189 від 14.05.2009 року на суму 312,50 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Головного управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (м.Львів) (79008, м.Львів, вул.Винниченка,6, код ЄДРПОУ 03365512, спецреєстр.рах.35221017000139 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) на користь Приватного підприємства “Яр-Бізнес-Центр” (м.Львів) (79005, м.Львів, вул.Ш.Руставелі,7; код ЄДРПОУ 30477682, р/р 26000276300001 в ЗГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 325321) – 184 089 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімдесят дев”ять) грн. 16 коп. боргу, 1 840 (одну тисячі вісімсот сорок) грн. 89 коп. сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.