Ухвала суду № 40222375, 18.08.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/3251/14 Головуючий у 1 інстанції: Дацюк О.І.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

При секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні банківські системи України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики , -

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2014 року ТОВ «Сучасні банківські системи України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.11.2010 року між ТОВ «Сучасні банківські системи України» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики № 00019.010-Р, за яким ОСОБА_3 отримав 960 209,11 грн. строком до 19 листопада 2016 року. Грошові кошти за договором позики були надані з метою дострокового погашення кредиту, отриманого ОСОБА_3 за кредитним договором № 11313508000, укладеного між акціонерним комерційним банком « УкрСиббанк та ТОВ «Сучасні банківські системи України» та ОСОБА_3

Відповідно до умов договору позики відповідач повинен був здійснювати повернення боргу частинами два рази на рік суму еквівалентну 15000 доларів США : до 01 лютого та до 01 серпня кожного року, проте ОСОБА_3 в порушення зазначених умов договору не здійснив жодної оплати за договором.

07 червня 2013 року позивач направив на ім'я ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення позики, яка залишена без задоволення.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сучасні банківські системи України» грошові кошти в розмірі 1127547,47 грн., з яких 960209,11 грн. сума основного боргу; 91841,06 грн. - пеня за період з 03.03.2013 року по 03.03.2014 року та 75497,30 грн. - 3% річних та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь на користь ТОВ «Сучасні банківські системи України» 1127547,40 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором позики та судовий збір в розмірі 3654 грн.

Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне, по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з положеннями ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом установлено, що 22.11.2010 року між ТОВ «Сучасні банківські системи України» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_3 отримав 960 209,11 грн., а позичальник зобов"ячався строком до 19 листопада 2016 року повернути позику.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 договору позики, позика надається шляхом перерахування на банківський рахунок для дострокового повного погашення кредиту, отриманого позичальником ОСОБА_3 в АТ « УкрСибанк» за договором про надання споживчого кредиту від 22 11.2010 року. ТОВ « Сучасні банківські системи України» перераховує позику по реквізитам - отримувач ОСОБА_3 номер за ДРОФ НОМЕР_1, рахунок отримувача № НОМЕР_2 в АТ « УкрСиббанк».

Як зазначено в п. 1.6 договору позики, повернення позики здійснюється позичальником два рази на рік, а саме до 01 лютого та до 01 серпня місяця кожного року в сумі, не меншій гривневого еквіваленту 15000 доларів США, який підлягає індексації пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України на дату здійснення такого погашення, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця, зазначений в розділі 12 цього договору. Відсотки за позикою не нараховуються ( п.1.7 договору).

Право на пред"явлення вимоги про дострокове повернення позики , зокрема, у разі нездійснення повернення суми позики в розмірі та строки, передбачені п. 1.6 договору, більш ніж на один місяць, передбачає п. 3.3.2 договору позики.

Пунктом 4.2 договору позики передбачено право позикодавця вимагати від позичальника додаткової сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки у разі порушення позичальником термінів виконання зобов"язаннь за договором ( а.с. 7-9).

Факт перерахування коштів, підтверджується платіжним дорученням № 204 від 22 листопада 2010 року ТОВ « Сучасні банківські системи України» була здійснена сплата суми 960209, 11 гривень за реквізитами, які відповідають вказаним у договорі позики ( а.с. 10), а також довідкою АТ « ОТБ Банк» від 05.07.2013 року № 006-3/463 з якої вбачається, що з рахунку ТОВ « Сучасні банківські системи України» № НОМЕР_3 листопада було здійснено платіж ( п\д № 204) на суму 960 209 грн. 11 коп. за реквізитами: платіжне доручення № 204 одержувач ОСОБА_3 ( а.с. 11).

Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що грошові кошти ОСОБА_3 не отримував не заслуговують на увагу.

Водночас, в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтвердила факт перерахування позивачем коштів в розмірі 960 209 грн. 11 коп. на зазначений в договорі позики від 22.11.2010 року рахунок на ім "я ОСОБА_3

Відповідно до довідки АТ « ОТП БАНК» № 006-3/62 від 06.02.2014 року вбачається, що за період з 22.11.2010 року по 22.04.2014 року на рахунок ТОВ «Сучасні банківські системи України», який зазначений в договорі позики від 22.11.2010 року в якості рахунку для погашення позики, від ОСОБА_3 грошові кошти не надходили ( а.с. 12) .

З розрахунку заборгованості зробленого позивачем ТОВ «Сучасні банківські системи України» вбачається, що у зв"язку з невиконанням ОСОБА_3 умов договору позики, було нараховано пеню за період з 03.03.2013 року по 03.03.2014 року в сумі 91841, 06 гривень, а також 35 річних за період з 31.01.2011 року по 31.01.2014 року в сумі 75497, 30 гривень , а всього сума заборгованості складає 1 019 275, 80 гривень. ( а.с. 4-5).

Суд першої інстанції, посилаючись на вказані норми матеріального права, надані позивачем докази, дійшов вірного висновку про те, що договір позики між сторонами було укладено, він є реальним, а тому одержані в позику кошти підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 59, ст. 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Письмових доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 у відповідності до п. 1.6 договору повернув, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця , останній суду не надав, а також не надав суду письмову розписку, яку мав би видати йому позикодавець в разі отриманні ним від позичальника грошових коштів.

Доводи апеляційної скарги щодо фактичного повернення боргу шляхом здійснення утримань позивачем із заробітної плати ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано письмових доказів на підтвердження зазначених обставин.

Посилання ОСОБА_3 щодо неотримання ним заробітної плати у ТОВ «Сучасні банківські системи України» , що на його думку свідчить про утримання позивачем заробітної плати на погашення боргу за договором позики, також є безпідставними і не заслуговують на увагу.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працював в ТОВ «Сучасні банківські системи України» за сумісництвом з 01.10.2010 року по 31 грудня 2011 року його заробітна пата становила 392 грн. 61 коп, яку він отримував, про що свідчать копії видаткових касових ордерів ( а.с. 189-192).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з"ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені, застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: