Ухвала суду № 40221844, 20.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року справа №805/6490/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Василенко Л.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі № 805/6490/14 за позовом Донецької обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 09.04.2014 року ВП № 38940521 про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн. за невиконання судового рішення відповідно до виконавчого листа № 2а-2733/09/0570, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 05.07.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.05.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.05.2014 року до облдержадміністрації надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 09.04.2014 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 1360 грн. за невиконання судового рішення за виконавчим листом № 2а-2733/09/0570, виданим 05.07.2013 року Донецьким окружним адміністративним судом. Позивач вважає таку постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 30.09.2013 року ним була отримана постанова про зупинення виконавчого провадження від 12.09.2013 року, в зв'язку із звернення відповідача до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013 року. Але в свою чергу постанови про поновлення виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом до позивача не надходило. З огляду на що позивач просив суд скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 09.04.2014 року ВП № 38940521 про стягнення з Донецької обласної державної адміністрації виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт в апеляційній скарзі посилається на норми Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та зазначає, що відсутність видатків облдержадміністрації на сплату виконавчого збору, житла, коштів на його придбання умовами, що унеможливлюють виконання постанов відповідача від 09.04.2014 року про стягнення виконавчого збору та від 19.07.2013 року про відкриття виконавчого провадження з метою виконання судового рішення Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013 року.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013 року скасовані постанова Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009 року у справі № 2а-2733/09/0570 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2010 року, позовна заява задоволена частково, визнано протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради, виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради щодо незабезпечення ОСОБА_2 благоустроєним житлом як суддю Апеляційного суду Донецької області та зобов'язано Донецьку обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Донецької міської ради, виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради надати судді апеляційного суду Донецької області Черкашину Миколі Васильовичу окрему благоустроєну квартиру жилою площею 37 кв.м у м. Донецьку та видати ордер для заселення.

05.07.2013 року Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист у справі № 2а-2733/09/0570.

Державним виконавцем 19.07.2013 року на підставі виконавчого листа № 2а-2733/09/0570 від 05.07.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38940521, відповідно до якої боржника було зобов'язано самостійно, протягом семи днів з моменту винесення (отримання) постанови, виконати рішення суду у справі № 2а-2733/09/0570. Постанова отримана позивачем 29.07.2013 року (а.с. 8).

Донецькою обласною державною адміністрацією було направлено на адресу Державної виконавчої служби України лист від 02.08.2013 року № 01-06788-13/03 про розгляд постанови державного виконавця, відповідно до якого було зазначено, що облдержадміністрація здійснила можливі заходи в межах повноважень, спрямовані на забезпечення виконання рішення Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013 року у справі № К-8375/10 та просила державного виконавця звернутися до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду до встановлення Законом України «Про державний бюджет України» видатків облдержадміністрації на виконання судових рішень про надання житла суддям (а.с. 9-10).

12.09.2013 року державним виконавцем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду заяви про відстрочення виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013 року у справі № 2а-2733/09/0570 (№ К-8375/10) (а.с. 12-13).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року у справі 2а-2733/09/0570 відмовлено в задоволенні заяви державного виконавця про відстрочення виконання рішення Вищого адміністративного суду від 30.09.2009 року у справі № 2а-2733/09/0570.

09.04.2014 року відповідачем прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 66-67).

09.04.2014 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. (а.с. 15).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 XIV (далі - Закон № 606) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (частина1).

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (частина 2).

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (частина 5).

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частина 6).

Частиною 2 статті 30 Закону № 606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний трок. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Пунктом 1 частини 1 статті 38 Закону № 606 передбачено, що виконавче провадження може бути зупинено: зокрема, у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Статтею 39 Закону № 606 визначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк (частина 5).

Відповідно ч. 1 ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Колегія суддів звертає увагу апелянта та той факт, що діюче законодавство не встановлює обов'язку державного виконавця щодо надіслання постанови про поновлення виконавчого провадження рекомендованою поштою з повідомленням.

Отже, проаналізувавши наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав у відповідача для прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки відповідно до наведених норм позивачу був наданий час для самостійного виконання рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання і жодних виключень законодавцем не було встановлено. При цьому колегія суддів враховує, що позивач не скористався нормами ст. 263 КАС України, переклавши тягар щодо виконання судового рішення на виконавчу службу.

Доказів того, що позивач особисто вжив заходів щодо виконання судового рішення (наявність звернення про виділення коштів на придбання житла судді при формуванні бюджетного запиту на 2014 рік, або звернення до відповідних інстанцій щодо виділення житла як такого) позивач суду не надав всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації у справі № 805/6490/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі № 805/6490/14 за позовом Донецької обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 09.04.2014 року ВП № 38940521 про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн. за невиконання судового рішення відповідно до виконавчого листа № 2а-2733/09/0570 виданого Донецьким окружним адміністративним судом 05.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді Л.А. Василенко

І.В. Геращенко