Постанова № 40221792, 19.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року м. Черкаси справа № 823/2264/14

13 годин 57 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді Трофімової Л.В., за участі секретаря Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/2264/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю імені Черняховського (надалі - ТОВ ім. Черняховського) [представник позивача Патрікєєва І.В. - за довіренісю]

до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - Уманська ОДПІ) [представник відповідача Руденко І.С. - за довіреністю]

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, прийняв постанову.

ТОВ ім. Черняховського, звернувшись до суду з адміністративним позовом до Уманської ОДПІ, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.07.2014 №0000262210, видане Уманською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області ТОВ ім. Черняховського.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Уманської ОДПІ з 17.06.2014 до 20.06.2014 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства у частині повноти нарахування плати за землю у періоді з 01.01.2012 до 31.12.2013 та встановлено порушення пп.271.1.1 п.271 ст. 271 розділу XIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755). За результати перевірки складено акт від 27.06.2014 №1242/23-05-22/03794331 (надалі за текстом - акт від 27.06.2014) та прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.07.2014 №0000262210 (надалі за текстом - ППР від 17.0.72014) про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем - 361 830 грн. 40 коп. та за штрафними санкціями - 90 457 грн. 60 коп. Уманською РДА та ТОВ ім. Черняховського 29.07.2010 укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 338,7828 га., договором визначено орендну плату у розмірі 3% від грошової оцінки 1 га, що становить за земельні ділянки під ріллею 15945 грн. 60 коп. та складає 478 грн. 37 коп. за 1 га у рік ; за земельні ділянки під пасовище - 2694 грн. 40 коп. та складає 80 грн. 83 коп. за 1 га у рік. Зміни до договору від 29.07.2010 щодо збільшення суми розміру орендної плати за землю сторонами не внесено, розмежування земельних ділянок, переданих в оренду не було, тому ППР від 17.07.2014 є протиправним.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем надано засвідчені копії: ППР від 17.07.2014 (а.с.8), договору оренди від 29.07.2010 (а.с.9-13), розпорядження Уманської РДА від 29.07.2010 №194 (а.с.14-15), інформації щодо грошової оцінки земель станом на 29.07.2010 (а.с.16), акту перевірки від 27.06.2014 (а.с.17-21), витягу з ЄДР (а.с.22-24), довідок від 20.01.2012 №801, від 24.01.2011 №473 (а.с.75-75), податкових декларацій з додатками (а.с.77-88).

Відповідач позов не визнав та подав 11.08.2014 заперечення проти задоволення адміністративного позову (а.с.37-38). Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки відповідно до п.288.1 ст.288 Кодексу №2755. Договором оренди (п.4.1) передбачено, що з 01.01.2010 орендна плата становитиме за земельні ділянки під ріллею у розмірі 3% від грошової оцінки землі 1 га ріллі, додатковою угодою від 01.07.2011 до вищевказаного договору передбачено орендну плату у розмірі 4,5% від грошової оцінки землі 1 га ріллі. Позивачем не враховано коефіцієнт підвищення при обчисленні суми орендної плати за земельні ділянки, що визначений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 №1185 (надалі за текстом - постанова від 31.10.2011 №1185), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №.213 (надалі за текстом - постанова КМУ від 23.03.1995 №.213) визначено коефіцієнт 1,756. Враховуючи вимоги пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Кодексу №2755 розмір орендної плати за земельну ділянку (ріллю) має становити 420 219 грн. 49 коп. у рік. У результаті чого з урахуванням декларацій платником занижено розмір бази оподаткування плати за землю за 2012 рік у сумі 180 915 грн. 20 коп. та за 2013 рік у сумі 180 915 грн. 20 коп.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення, відповідачем надано засвідчені копії: листів від 11.05.2014 №5322/23-05-15-01-211, від 23.05.2014 №53, від 25.06.2014 №7017/23-05-22-021 (а.с.39-40, 43, 61), рекомендованих повідомлень (а.с.41, 63, 64, 65), списку згрупованих відправлень (а.с.42), договору від 29.07.2010 та додаткової угоди від 01.07.2011 (а.с.44-48, 50-51), розрахунків орендної плати (а.с.49, 52),висновку про результати перевірки від 29.05.2014 №4/23-05-15-03-214 (а.с.53-54), витягу від 02.06.2014 (а.с.55), повідомлення від 16.06.2014 №6576/23-05-22-021 (а.с.56), податкових декларацій (а.с.57, 59-60, 91-99), відомостей про земельні ділянки (а.с.58), ППР від 17.07.2014 (а.с.62), розрахунку штрафних санкцій (а.с.66), ухвали ВАСУ від 28.10.2013 у справі №К/9991/6171/12 (а.с.67-68).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

ТОВ ім. Черняховського зареєстровано як юридичну особу 22.02.2000 (ідентифікаційний код 03794331) згідно витягу з ЄДР (а.с.22-24).

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась за період з 01.01.2012 до 31.12.2013 - розгляд та вирішення адміністративної справи здійснювався з урахуванням норм чинного податкового законодавства за відповідний період.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс №2755. Відповідно до ст.15 Кодексу №2755 платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно ст.75 Кодексу №2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п.54.3 ст.54 Кодексу №2755 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань. Згідно з п.123.1 ст.123 Кодексу №2755 якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ім. Черняховського з питань дотримання вимог податкового законодавства у частині повноти нарахування плати за землю за період з 01.01.2012 до 31.12.2013 та встановлено порушення пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Кодексу №2755 внаслідок чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання за орендною платою державної та комунальної форми власності за період з 01.01.2012 до 31.12.2013 на загальну суму 361 830 грн. 40 коп. Відповідно до положень Кодексу №2755 відповідачем на підставі акту прийнято ППР від 17.07.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем - 361 830 грн. 40 коп. та штрафними санкціями - 90 457 грн. 60 коп.

Статтею 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі за текстом - Кодекс №2768) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (надалі за текстом - Кодекс №435) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (надалі за текстом - Закон №161) встановлено що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно ст.3 Закону №161 об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Частинами 1, 4 ст.4 Закону №161 передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є уповноважені ними особи.; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 13 Закону №161 встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Пунктом 3 ч.1 ст.15 Закону №161 встановлено, що істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Статтею 16 Закону №161 визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Законом України від 09.04.1999 № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: використання землі.

Судом встановлено, що згідно розпорядження Уманської РДА від 29.07.2010 (а.с.14-15) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельні ділянки загальною площею 338,7828 га ТОВ ім. Черняховського, поновлено ТОВ ім. Черняховського договір оренди на сімнадцять земельних ділянок загальною площею 338,7828 га та встановлено орендну плату за землю з 01.01.2011 у розмірі 3% від грошової оцінки 1 га ріллі та пасовищ. Уманською РДА та ТОВ ім. Черняховського 29.07.2010 укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с.9-13). Пунктом 4.1 договору від 29.07.2010 передбачено, що з 01.01.2010 орендна плата становитиме за земельні ділянки під ріллею у розмірі 3% від грошової оцінки та складатиме 478 грн. 37 коп. за 1 га у рік.

Статтею 30 Закону №161 встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Судом досліджено додаткову угоду від 01.07.2011 щодо змін п.4.1 розділу «оренда плата» договору від 29.07.2010, де зазначено: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідного бюджету, за сімнадцять земельних ділянок загальною площею 338,7828 га із земель запасу та резервного фонду Оксанинської сільської ради, за межами села Оксанино у розмірі 4,5% від грошової оцінки 1 га ріллі за Оксанинською сільською радою, що становить 15945 грн. 60 коп. та складає 717 грн. 55 коп. за 1 га ріллі у рік.»

Згідно постанови від 31.10.2011 №1185 внесено зміни до п.5, п.19-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (надалі за текстом - постанова №213). Зміни набули чинності з 01.01.2012, відповідно до них для врахування змін у рентному доході, що створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. Показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995р., застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим пункту 5 цієї Методики.

Держземагенством України у листі від 13.02.2012 №1979/22/4-12 «Про застосування постанови КМУ від 31.10.2011 №118» зазначено, що у 2012 році при видачі витягів (довідок) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (незалежно від місцерозташування) для справляння земельною податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок показники нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року, перераховуються на коефіцієнт індексації та на коефіцієнт 1,756, крім нормативної грошової оцінки ріллі, при розрахунку якої рентний дохід обчислювався з урахуванням ціни центнера зерна на дату оцінки, пізнішу за 1995 рік. Водночас незмінним залишається податкове навантаження для платників фіксованого сільськогосподарського податку, базою оподаткування для яких згідно із ст.303 Податкового кодексу України залишиться нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, що проведена за станом на 1 липня 1995 року.

Посилання позивача щодо не внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.07.2010 (а.с.9-15) щодо збільшення розміру орендної плати за землю на коефіцієнт 1,756 (постанова від 23.03.1995 №213) знаходить підтвердження, оскільки згідно додаткової угоди від 01.07.2011(а.с.50) зміни внесено лише до п.4.1 договору щодо обрахування орендної плати у частині зміни розміру відсотку 4,5% (« 3%» змінено на « 4,5%») від нормативно-грошової оцінки земель та підписано: зі сторони орендодавця голова Уманської РДА - Петренко А.І., зі сторони ТОВ ім. Черняховського - Малий О.В.; внесено запис у Державний реєстр земель від 11.01.2012 за №27; було обраховано платником у декларації без застосування коефіцієнта 1,756.

Відповідно до спеціального витягу з ЄДР (а.с.73) станом на 01.07.2011 керівником ТОВ ім. Черняховського був Малий О.В.

Методикою не передбачено обов'язку платника податків самостійно без участі суб'єкта публічної адміністрації змінювати (проводити розрахунок/перерахунок), визначеної у договорі за домовленістю сторін суми орендної плати, що може бути ініційована сторонами у зв'язку із зміною регулювання відповідних відносин.

ЄСПЛ у рішення від 07.07.2011 за заявою №39766/05 «Сєрков проти України» зазначив, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до ЄКПЛ полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення п.1 передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію «законів». Верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям ЄКПЛ. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним (рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п.58).

На виконання ст.6 Указу Президента України від 10.11.1994 №666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» щодо забезпечення до 1 березня 1995 року розробки методики грошової оцінки земель; згідно постанови КМУ від 23.03.1995 № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

З 1.01.2012 набрала чинності постанова КМУ «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 31.01.2011 №1185, що опублікована 24.11.2011 за №219 у газеті «Урядовий кур'єр», якою введена норма: «для врахування змін у рентному доході, що створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756». Конституцією України гарантовано право знати права та обов'язки (ст. 57). Пунктом 4.1.9 Кодексу №2755 встановлено, що введення в дію змін щодо будь-яких елементів податку здійснюється не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду (принцип стабільності податкового законодавства). Постанова від 31.01.2011 №1185 була опублікована не за шість місяців до її фактичного введення. Конституцією України (п.1 ч.2 ст.92) передбачено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України (п.4.4 ст.4 Кодексу №2755).

Рентний дохід (земельна рента) - дохід, що можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки (Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV(надалі за текстом - Закон №1378); дохід, що може бути отриманий із землі як засобу виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. Рентний дохід розраховується як різниця між очікуваним валовим доходом від реалізації продукції, отримуваної на земельній ділянці, та виробничими витратами і прибутком виробника (постанова КМУ «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» від 28.10.2004 №1442; дохід, що його можна отримати з землі як фактора сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва залежно від її якості та місця розташування земельної ділянки (постанова КМУ «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» від 11.10.2002 №1531).

Наказом Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Держкомземом, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 27.01.2006 № 18/15/21/11 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, де передбачено (п.2.1.1), що для визначення нормативної грошової оцінки земель в Україні розраховується диференціальний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою виробництва зернових культур (у центнерах зерна) за формулою і враховує, що крім диференціального рентного доходу у сільському господарстві, за умов використання гірших земель створюється абсолютний рентний дохід, що додається до диференціального рентного доходу, і таким чином обчислюється загальний рентний дохід.

Згідно п.289.2 ст.289 Кодексу №2755 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Кодексом №2755 (п.14.1.125 ст.14) визначено: нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 5 Кодексу №2755 встановлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст.1 цього Кодексу; у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу; інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Кодекс №2755 з набранням чинності розділом III містить термін «валовий дохід» щодо операцій з купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів (п.153.8 ст.153), а згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 такої складової як «валовий дохід» у визначенні об'єкта оподаткування не визначено.

Згідно пп.7.1.3 п.7.1 ст.7 Кодексу №2755 до елементів податку належить, зокрема база оподаткування. Відповідно до п.23.1 ст.23 Кодексу №2755 базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. Згідно ст.24 Кодексу №2755 одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку. Одиниця виміру бази оподаткування є єдиною для розрахунку і обліку податку. Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування.

Відповідно до абз.12 ст.1 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частин 1 - 3 ст.21 Закону №161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що встановлюються відповідно до Кодексу №2755). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підпунктом 269.1.2 п.269.1 ст.269 Кодексу №2755 встановлено, що платниками податку є землекористувачі. Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (пп.270.1.1 п.270 ст. 270 Кодексу №2755). Згідно пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Кодексу №2755 базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Державне агентство земельних ресурсів України (лист від 10.01.2014 №12-28-0.22-95/2-14) та Міндоходів України (15.01.2014 №693/7/99-99-15-03-01-17) публічно інформують про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за конкретний рік.

Згідно пп.272.1.1 п.272.1 ст.272 Кодексу №2755 ставка податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1.

Судом встановлено, що у витязі від 02.06.2014 (а.с.55) зазначено: нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення на території Оксанинської сільської ради (користувач ТОВ ім. Черняховського) загальною площею 3 305 019 кв. м. (333,5019 га) становить 9 338 211 грн. Згідно довідки від 20.01.2012 №801 (а.с.75), що видана міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області ТОВ ім. Черняховського, що згідно «матеріалів грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення Уманського району» відповідно до рішення районної ради від 20.06.1993 №103 із внесенням змін згідно постанови від 31.10.2011 №1185 грошова оцінка 1 га ріллі в адмінмежах Оксанинської сільської ради становить 8570 грн. 15 коп., багаторічних насаджень - 5387 грн., пасовищ - 842 грн., сіножатей - 870 грн. (без урахування коефіцієнту індексації). У довідці від 24.01.2011 №473 (а.с.76) зазначено, що згідно «матеріалів грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення Уманського району» відповідно до рішення районної ради від 20.06.1993 №103 грошова оцінка 1 га ріллі в адмінмежах Оксанинської сільської ради становить 4983 грн. 00 коп., багаторічних насаджень - 5387 грн., пасовищ - 842 грн., сіножатей - 870 грн. (без урахування коефіцієнту індексації).

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації за 2012 рік (а.с.84) у рядках 1.1.1.3 та 1.1.3.1 ст. 9 річна сума орендної плати, що підлягає сплаті за даними платника становить: рілля - 239 304 грн. 29 коп., пасовища - 640 грн. 31 коп.; та податкової декларації за 2013 рік (а.с.78) у рядках 1.1.1.3 та 1.1.3.1 ст. 9 річна сума орендної плати, що підлягає сплаті за даними платника становить: рілля - 239 304 грн. 29 коп., пасовища - 640 грн. 31 коп.

Судом встановлено, що з позиції відповідача згідно акту перевірки та заперечень до позову мотивацією порушення є не врахування коефіцієнта 1,756 платником податку при декларуванні податкового обов'язку, а саме: враховуючи вимоги пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Кодексу №2755 мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку (ріллю) має становити 420 219 грн. 49 коп. у рік (9 338 211 грн. * 4,5%). У результаті платником за період з 01.01.2012 до 31.12.2013 занижено розмір бази оподаткування орендної плати за землю, що знаходиться у межах Оксанинської сільської ради, відповідно, за 2012 рік у сумі 180 915 грн. 20 коп. та за 2013 рік у сумі 180 915 грн. 20 коп.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Кодексу №2755).

Відповідачем не надано пояснень, доказів і розрахунків щодо вищезазначеного співвідношення розміру земельного податку та орендної плати.

Відповідно до п.288.1 - 288.4 ст.288 Кодексу №2755 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Уманською ОДПІ, при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 (а.с.8), не зазначено (міститься тільки п.271.1.1 ст.271 Кодексу №2755) про порушення вимог постанови №1185 у визначенні розміру грошового зобов'язання, що стосуються процедурних аспектів встановлення нормативної грошової оцінки земель і не стосуються одностороннього обов'язку позивача для внесення змін до раніше укладеного (діючого) договору (із змінами), зважаючи на те, що зміна регулювання податків, зборів та їх елементів здійснюється за спеціальним законом.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову за правилами ч.2 ст.71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у задоволенні позову платника податків може бути відмовлено (лист ВАСУ від 01.11.2011 №1936/11/13-11). Суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази і з власної ініціативи витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для вирішення справи (ст.11 КАС України). За таких обставин, оцінивши надані сторонами і зібрані згідно ст.11 КАС України у справі, судом встановлено, що відповідачем не надано докази на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити, а податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2014 року форми «Р» №0000262210 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 452 288 грн., у тому числі за основним платежем 361 830 грн. 40 коп. та штрафними санкціями 90 457 грн. 60 коп. скасувати, визнавши протиправним.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.07.2014 форми «Р» №0000262210 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб (13050200) у сумі 452 258 (чотириста п'ятдесят дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн., у тому числі 361 830 (триста шістдесят одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 40 коп. за основним платежем та 90 457 (дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 60 коп. за штрафними санкціями.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського (20355, Черкаська область, Уманський район, с. Оксанина, вул. Леніна, 14, ідентифікаційний код 03794331) витрати із сплати судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., сплачені згідно квитанції від 23.07.2014 №109.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2014 року.

Суддя Л.В.Трофімова