Рішення № 4021920, 02.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.09 Справа№ 32/115

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „Грін-Р”, м.Винники Львівська область.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів.

про: стягнення 275 077,06 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Антонюк О.О. –представник (довіреність вих. №05/105-1 від 05.05.2009р.).

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Cуть спору: Приватне підприємство „Грін-Р”, м.Винники Львівська область подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів про стягнення 284 190,59 грн. заборгованості з яких 247 053,41 грн. основний борг, 15 705,52 грн. пеня, 10 353,62 грн. інфляційні нарахування, 1 964,51 грн. 3% річних. Крім держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Приватне підприємство „Грін-Р” просить стягнути 8 252,31 грн. витрат пов’язаних з наданням юридичних послуг.

Ухвалою суду від 12.05.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.06.2009р. Рішення прийнято 02.06.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог вх. №11148 від 02.06.2009р., в якій просить суд стягнути з відповідача 246 829,80 грн. основного боргу, 22 030,16 грн. пені, 12 575,10 грн. інфляційних нарахувань, 2 755,53 грн. 3% річних, всього 284 190,59 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 12.05.2009р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленнями по вручення рекомендованих поштових відправлень № 4327537 від 22.05.2009р. - вручено 25.05.2009р. та № 4345438 від 22.05.2009р. –вручено 25.05.2009р.

Листом №25/05-09 від 25.05.2009р. голова ліквідаційної комісії ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” Плотиця І.І. довів до відома господарський суд Львівської області, що ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” перебуває в стані припинення підприємницької діяльності та змінило місцезнаходження на: 61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 7/1. Вказані відомості підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 25.05.2009р.

Згідно ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Оскільки при прийнятті позовної заяви до розгляду та порушенні провадження у справі (12.05.2009р.), судом не було порушено правила територіальної підсудності, справа підлягає розгляду господарським судом Львівської області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

02.06.2008р. між Приватним підприємством „Грін-Р” (постачальник), в особі директора Саківського Р.І. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” (покупець), в особі Свистун Л.Й., яка діє на підставі довіреності від 19.11.2007р. було укладено договір № ТП-703, згідно якого постачальник зобов’язується на умовах та в порядку, визначених цим договором систематично поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов’язуєтся на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки за договором є товар: овочі, фрукти.

Згідно п.1.3. договору покупець складає замовлення постачальнику на підставі специфікацій (додаток № 1), затверджених сторонами, в яких вказано асортимент і ціна товарів, що поставляються за цим договором і які є невід’ємною частиною цього договору.

Поставка товару здійснюється силами постачальника та за його рахунок (п.2.1. договору).

Згідно п.2.4. договору постачальник, який здійснює поставку товару власними силами, зобов’язаний поставити товари в усі торгові підрозділи до терміну та за адресами, вказаними в додатку № 2 до цього договору.

За умовами п.2.7. договору постачальник зобов’язаний постявляти і передавати у власність товари з усією товаросупровідною документацією.

Відповідно до п.3.1. договору постачальник зобов’язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами зазначеними у специфікації затвердженій сторонами (додаток № 1). Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 7 (семи днів) з моменту отримання товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається (п. 3.3. договору).

Постачальник зобов’язаний щомісячно проводити звірку взаєморозрахунків з покупцем, а також вчасно надавати покупцю декларації про встановлені виробником (чи імпортером) максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (п. 3.5. договору).

Загальна сума договору складається з окремих сум операцій, проведених на виконання даного договору (п.3.4. договору).

02.01.2009р. між Приватним підприємством „Грін-Р” (постачальник), в особі директора Саківського Р.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” (покупець), в особі в.о. генерального директора Копача Р.Ф. було укладено договір № ТП-274 (далі по тексту –договір) на аналогічних умовах, з тим же переметом поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних: №ІН-132 від 17.12.2008р. на суму 18 052,80 грн.; №ІН-133 від 18.12.2008р. на суму 5 400,00 грн.; №ІН-134 від 20.12.2008р. на суму 8 502,00 грн.; №ІН-137 від 29.12.2008р. на суму 51 656,40 грн.; №ІН-001 від 13.01.2009р. на суму 5 535,00 грн.; №ІН-004 від 17.01.2009р. на суму 133 611,60 грн.; №ІН-20 від 01.12.2009р. на суму 1 200,00 грн.; №ІН-006 від 28.01.2009р. на суму 12 600,00 грн.; №ІН-007 від 29.01.2009р. на суму 10 272,00 грн. Всього на загальну суму 246 829,80 грн.

Відповідач оплату за отриманий товар у строки визначені сторонами в п.3.3. договорів, не провів, отже порушив свої зобов’язання згідно договору.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 02.06.2009р. складає 246 829,80 грн.

Позивач на підставі п.6.2 договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку та заяви про уточнення позовних вимог становить 22 030,16 грн.

Крім того, позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував 3% річних, що згідно уточнення позовних вимог становить 2 755,53 грн. та 12 575,10 грн. інфляційних нарахувань.

Заборгованість відповідача становить 284 190,59 грн. з яких 246 829,80 грн. основного боргу, 22 030,16 грн. пені, 12 575,10 грн. інфляційних нарахувань, 2 755,53 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковими накладними: №ІН-132 від 17.12.2008р. на суму 18 052,80 грн.; №ІН-133 від 18.12.2008р. на суму 5 400,00 грн.; №ІН-134 від 20.12.2008р. на суму 8 502,00 грн.; №ІН-137 від 29.12.2008р. на суму 51 656,40 грн.; №ІН-001 від 13.01.2009р. на суму 5 535,00 грн.; №ІН-004 від 17.01.2009р. на суму 133 611,60 грн.; №ІН-20 від 01.12.2009р. на суму 1 200,00 грн.; №ІН-006 від 28.01.2009р. на суму 12 600,00 грн.; №ІН-007 від 29.01.2009р. на суму 10 272,00 грн. Всього на загальну суму 246 829,80 грн.

Відповідач станом на дату прийняття судом рішення, оплату не провів.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 246 829,80 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п.6.2. договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов»язань.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню пеня, що згідно поданого позивачем уточненого розрахунку становить 22 030,16 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого уточненого розрахунку 12 575,10 грн. інфляційних нарахувань та 2 755,53 грн. 3% річних.

Загальна сума заборгованості становить 284 190,59 грн., з яких 246 829,80 грн. основний борг, 22 030,16 грн. пеня, 12 575,10 інфляційні нарахування, 2 755,53 грн. 3% річних.

Суд, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат пов’язаних з наданням юридичних послуг в сумі 8 252, 31 грн., зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 24.04.2009р. між ПП „Грін-Р” (довіритель) в особі директора Саківського Р.І. та Будною Інною Василівною (повірений), що зареєстрована і діє як суб’єкт господарювання (фізична особа-підприємець) було укладено договір б/н про доручення та надання юридичних (правових) послуг.

Відповідно до п.1.1 договору від 24.04.2009р. в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець (повірений) зобов’язується надати замовнику (довірителю) послуги юридичного характеру (вивчення документів замовника, написання претензій, позову, клопотань, заяв, їх подання до відповідних органів) представляти інтереси замовника (довірителя) в суді з питання стягнення боргу згідно договорів про поставку товару, а замовник (довіритель) зобов’язується оплатити представницькі послуги виконавця (повіреного) відповідно до цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору від 24.04.2009р. за здійснення дій, що визначені у п.1.1 цього договору, довіритель зобов’язується виплатити повіреному винагороду в розмірі 8 252,31 грн., що становить 3% позову.

Відповідно до п.п.3.1 та 3.2. договору від 24.04.2009р. початок виконання доручення визначається з моменту передачі повіреному копій необхідних документів для виконання доручення та довіреності. Закінчення доручення визначається моментом підписання звіту та акту наданих послуг, які підтверджують здійснення повіреним юридичних дій і витрат.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

З договору доручення на надання юридичних (правових) послуг не вбачається, що він укладений з адвокатом.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача була не Будна І.В., з якою було укладено договір-доручення, а Антонюк О.О. Довіреність представнику Антонюк О.О. видана керівником позивача.

Представник позивача Антонюк О.О. доказів того, що вона є адвокатом не представила.

Відтак, вимога позивача про стягнення з ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” 8 252,31 грн. витрат пов’язаних з наданням юридичних послуг не підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а саме: 246 829,80 грн. основний борг, 22 030,16 грн. пеня, 12 575,10 інфляційні нарахування, 2 755,53 грн. 3% річних, в частині стягнення 8 252,31 грн. витрат пов»язаних з наданням юридичних послуг слід відмовити.

Судові витрати слід стягнути з відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Оскільки позивач не доплатив державне мито при поданні заяви про уточнення позовних вимог, з нього підлягає стягненню в державний бюджет 91,14 грн. держмита.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 625, 611, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” (юридична адреса: 61001, м.Харків, проспект Гагаріна, 7/1, місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Городоцька,359, р/р № 2600900601403 в ЛФ „Укрексімбанк” м.Львів; МФО 325718; код ЄДРПОУ 13827416) на користь Приватного підприємства „Грін-Р” (79495, Львівська область, м.Винники, вул.Корчевського, 18; р/р 26007300005949/980 в Львівській філії АКБ „Форум”; МФО 385509; ЄДРПОУ 35563203) 246 829,80 грн. основного боргу, 22 030,16 грн. пені, 12 575,10 інфляційних нарахувань, 2 755,53 грн. 3% річних, а також 2 841,91 грн. держмита та 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Грін-Р” (79495, Львівська область, м.Винники, вул.Корчевського, 18; р/р 26007300005949/980 в Львівській філії АКБ „Форум”; МФО 385509; ЄДРПОУ 35563203) в дохід Державного бюджету 91,14 грн. державного мита.

4. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. В задоволенні позовних вимог про стягнення 8 252, 31 грн. витрат пов’язаних з наданням юридичних послуг відмовити.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя