Ухвала суду № 40219042, 20.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 року м. Київ К/800/49201/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, за участю третьої особи - Державного підприємства "Укрзалізничпостач", про скасування пункту 43 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державного підприємства "Донецька залізниця" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2013 року Державне підприємство "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області (далі - ДФІ у Донецькій області) про часткове скасування вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року, а саме:

- скасування пунктів 3, 6, 7, 9, 10, 13, 15, 19, 20, 22, 23, 27, 28, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 45, 48, 51, 53, 54, 58, 61, 62, 64, 67, 68, 70, 71, 72 в повному обсязі;

- часткового скасування пункту 52 - у сумі 176973,36 грн. (за розрахунками між Вагонним депо "Дебальцеве-сортувальне" і ТОВ "Луганський завод "Енергоремонт"" - 127598,40 грн.; ПП ПКФ "Охорона-2005" - 21018,96 грн.; ТОВ "Альба-Транс-Сервіс" - 28356,00 грн.);

- часткового скасування пункту 55 - у сумі 2390682,85 грн., у тому числі за розрахунками з: СП "Агроспецмонтажник" - 319138,30 грн.; ТОВ "Дипстрой-групп" - 1098098,75 грн.; ТОВ "Підприємство "Маст-Буд"" - 187351,20 грн.; ТОВ "ВП "Укрбудстальконструкція"" - 73903,90 грн.; ТОВ "Компанія Юдіс" - 8399,80 грн.; ТОВ "БМП МІСТ" - 482991,80 грн.; ТОВ "ІТАЛПАЙН" - 84241,50 грн.; ТОВ "НОРДСТРОЙ" - 14036,50 грн.; ТОВ "Радість" - 34323,70 грн.; ТОВ "Торгівельна група "ВОСТОК ПЛЮС"" - 88297,40 грн.;

- часткового скасування пункту 63 - у сумі 4343,50 грн.;

- часткового скасування пункту 66 - у сумі 819926,47 грн., у тому числі за розрахунками: Локомотивне депо Красний Лиман - 42157,63 грн.; Вагонне депо Донецьк - 42157,63 грн.; Служба матеріально-технічного забезпечення - 6370,97 грн.; Вагонне депо Соль - 764196,50 грн..

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року роз'єднано позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" в окремі провадження з метою забезпечення здійснення необхідних заходів для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року прийнято до провадження адміністративну справу Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 43 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року залучено в якості третьої особи до участі в адміністративній справі Державне підприємство "Укрзалізничпостач" (далі - ДП "Укрзалізничпостач").

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що за результатами проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року, Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області складено акт ревізії № 05.1-16/01 від 26 лютого 2013 року.

09 квітня 2013 року ДП "Донецька залізниця" отримано вимогу щодо усунення виявлених в діяльності позивача порушень законодавства з питань нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Пункт 43 спірної вимоги був прийнятий на підставі висновків відповідача про те, що позивачем в порушення пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України та пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України № 921 від "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" було змінено істотні умови договору з Державним підприємством "Укрзалізничпостач" від 22 січня 2010 року (розмір транзитної націнки з 0,6 % до 0,7 %), що призвело до зайвих витрат коштів за період з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2010 року у сумі 127541,37 гривень та матеріальних збитків ДП "Донецька залізниця".

Позивач вказує, що законодавством не передбачена заборона щодо зміни істотних умов договору за погодженням його сторін, а отже вказаний пункт суперечить чинному законодавству, в зв'язку з чим звернувся в суд з вимогою про скасування пункту 43 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09 квітня 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Донецька залізниця" відмовлено.

У своїй касаційній скарзі Державне підприємство "Донецька залізниця", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП "Укрзалізничпостач" (постачальник) та ДП "Донецькою залізницею" (покупець) у відповідності до положень Цивільного та Господарського кодексів України, постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості закупівлі товарів робіт і послуг необхідних для забезпечення процесу залізничних перевезень" № 1360 від 16 грудня 2009 року укладено договір № Д/Т-10027/НЮ від 22 січня 2010 року (ЦХП-10210 від 30 грудня 2009 року), згідно із яким постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 2 наведеного вище договору встановлені його істотні умови, серед яких визначено, що товар, який постачається за договором, оплачується в сумі, що включає націнку постачальника, відповідно до Наказу Укрзалізниці 004а-Ц від 05 січня 2009 року: транзитна націнка складає 0,6 % від вартості поставленого товару.

Згідно із пунктом 11.4 Договору, останній вступає в дію з 01 січня 2010 року і діє до 31 грудня 2014 року.

15 липня 2010 року між ДП "Укрзалізничпостач" та ДП "Донецькою залізницею" укладена додаткова угода № 2 до наведеного вище договору, відповідно до якої внесено зміни та викладено в новій редакції підпункт 2.2.2 договору, а саме: "транзитна націнка складає 0,7% від вартості поставленого товару". Розмір націнки може бути змінений протягом терміну дії договору на підставі наказів Укрзалізниці.

Разом із цим, наведеною додатковою угодою внесено зміни та викладено в наступній редакції пункт 11.1 даного договору: "Істотними умовами договору є умови та предмет договору, строк дії договору", тобто, виключивши з істотних умов договору націнку постачальника.

В період з 26 листопада 2012 року по 19 лютого 2013 року ревізорами Державної фінансової інспекції в Донецькій області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року, внаслідок проведення якої складено акт № 05.1-16/01 від 26 лютого 2013 року, який позивач підписав із запереченнями.

09 квітня 2013 року на підставі висновків акту ревізії, відповідачем прийнята вимога № 05-05.1-10-14/3915 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, яка оскаржується позивачем в частині пункту 43.

Вказаним пунктом вимоги від підприємства позивача вимагається відобразити в обліку дебіторську заборгованість та стягнути з ДП "Укрзалізничпостач" кошти у сумі 127541,37 (зайво витрачені кошти внаслідок зміни істотних умов договору), провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо відшкодування зайвих витрат шляхом повернення коштів ДП "Донецька залізниця". В іншому випадку стягнути з винної особи у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

У відповідності до викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині пункту 43 стало встановлення ревізією порушення пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України та пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України № 921 від "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" внаслідок зміни істотних умов договору від 22 січня 2010 року з Державним підприємством "Укрзалізничпостач" (розмір транзитної націнки з 0,6 % до 0,7 %).

Як результат, Державним підприємством "Донецька залізниця" завдано матеріальні збитки, внаслідок зайво витрачених коштів за період з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2010 року у сумі 127541,37 гривень.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність позивача у здійсненні істотних змін умов договору від 22 січня 2010 року з Державним підприємством "Укрзалізничпостач", що призвело до зайво витрачених коштів. Позивачем не були надані докази на підтвердження неправомірності дій та вимоги відповідача в частині оскарження пункту 43.

Таку позицію Донецького окружного адміністративного суду підтримав і Донецький апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості зроблених висновків відповідачем за актом ревізії і, як наслідок, правомірність винесення вимоги в оскаржуваній частині, зокрема пункту 43.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 29 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" передбачено, що з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту. Всі витрати, пов'язані з укладанням договору, можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі, на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Будь-які витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у зв'язку з участю в тендері та укладенням договору, в тому числі пов'язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу замовника, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику.

Згідно із абз. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором чи законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в статті 526 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент спірних правовідносин, тобто на момент укладення договору та додаткової угоди до нього, механізм та порядок здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти визначався Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю, робіт і послуг за державні кошти" за № 921 від 17 жовтня 2008 року, яке втратило чинність 05 серпня 2010 року.

Пунктом 84 наведеного Положення передбачалось, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що додаткова угода № 2 до договору № Д/Т-10027/НЮ від 22 січня 2010 року (ЦХП-10210 від 30 грудня 2009 року) позивачем та його контрагентом укладена всупереч пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю, робіт і послуг за державні кошти" за № 921 від 17 жовтня 2008 року, приписами якого імперативно заборонено вносити зміни до істотних умов договору.

У відповідності до акту ревізії, розрахунок суми, який вирахуваний як різниця націнок, виходячи із 0,6 % та 0,7 %, із сум вказаних у специфікаціях до договору, складає за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року загальну суму в розмірі 127541,37 гривень.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що ревізорами обґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного законодавства та правильно визначено суму завданих збитків.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді Т.Г. Стрелець

Т.А. Чумаченко