Рішення № 402170, 27.11.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2006 р.

Справа № 16/173

Позивач: ТзОВ фірма "Агро ЛТД".

вул.Є.Козака, 2а/2, м.Жовква, Жовківський район, Львівська область,80300

Відповідач: ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів".

вул. Визволення,1, м.Надвірна, Івано-Франківська область,78400

Cуддя Калашник Володимир Олександрович

При секретарі Гурик Ірина Прокопівна

Представники:

Від позивача: Тимощук І.Г. - представник, (довіреність б/н від 17.07.2006р.):

Від відповідача: Костюк В.Б.- юрист;, (довіреність №1 від 11.08.2006р.).

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості та збитків в сумі 1014611,55 грн.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -

Встановив:

Між позивачем, ТзОВ "Агро- ЛТД"( м.Жовква, вул.Є.Козака, 2а/2, Львівська область) та відповідачем, ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" (м.Надвірна, вул. Визволення,1, Івано-Франківська область), 06.03.2006р. укладено договір, за умовами якого позивач зобов"язувався поставляти відповідачу молоко пастеризоване, а відповідач зобов"язувався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

На виконання договірних зобов"язань, позивачем поставлено відповідачу молоко на загальну суму 1455270,47 грн.

Претензій від відповідача щодо якості товару не надходило повернень або вибраковки товару не проводилось.

Відповідно до п.6.1 Договору, розрахунки за товар повинні здійснюватись в безготівко-вому порядку на умовах 100% попередньої оплати , але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отриманння товару.

На виконання зазначеної договірної умови, відповідачем проведена часткова оплата вартості товару на загальну суму 841500,00 грн., а з 17.05.2006р. повністю припинив оплату за поставлений товар.

В зв"язку з цим, заборгованість станом на 19.06.2006 року, склала 613770,47 грн.

Пунктом 9.2 Договору визначено, що за порушення строків оплати товару, Відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки оплати.

На підставі наведеної договірної норми, позивачем нараховано відповідачу пеню за порушення строків оплати вартості поставленого товару в сумі 62543,65 грн.

Крім цього, ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов"язання, визначеного Договором від 06.03.2006р., позивчем нараховано йому річні, які складають 2570,29 грн. та збитки спричинені інфляційним процесом в сумі 2832,35 грн.

Позивач в позовній заяві поставив вимогу про стягнення з відповідача суму неотриманого прибутку, яка складає 175000,00 грн., оскільки вважає, що затримка в поверненні коштів відповідачем за переданий йому товар, спричинила зрив виконання зовнішньоекономічного контракту, а сплачені штрафні санкції за невиконання цого контракту, спричинили підприємству збитки на суму 157894,79 грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 1014611,55 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що згідно розрахункових документів, що підтверджують факт відносин між позивачем та відповідачем, а саме, розрахун-кових накладних з 06.03. по 08.05 2006р., позивач передав відповідачу суміш молочну та молоко в кількості 1097623,81 літра на загальну суму 1152505,00 грн. Вказана сума вирахувана відповідачем за мінусом відсотку води, який було виявлено під час приймання продукції. Оплата, у відповідності до п.6.1 Договору, повинна проводитись відповідачем дише за молоко, а не за добавлену у нього воду.

Згідно з обліковими даними Відповідача, ним було сплачено позивачу кошти за отриману продукцію в сумі 841500,00 грн. Факт оплати вказаної суми позивач підтверджує в своїй позовній заяві.

Таким чином, сума основного боргу, станом на 19.06.2006р., становить 311005,00 грн., але не 602220,47 грн., як це вважає позивач.

Оскільки сума основного боргу є значно менша, ніж це заявляє позивач, відповідач вважає, що нарахування пені за прострочення виконання договірних зобов"язань проведено неправильно.

Що стосується стягнення суми неотриманого прибутку та завданих збитків, то відповідач вважає їх необгрунтованими і такими що не підлягають стягненню, оскільки підприємство здійснює свою господарську діяльність на свій ризик.

Крім того, доказів в підтверження суми спричинених збитків та неотриманої вигоди, позивачем суду не подано.

В зв"язку з цим, представник відповідача просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані нимим докази, суд вважає доводи позивача обгрунтованими, а позовні вивмоги такими, що підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Відповідно до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», (із наступними змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За наявними в матеріалах справи товарно –транспортними накладними філії «Західно –Українські сири»ТОВ фірми «Агро»ЛТД та розхідними накладними філії «Агро»ТОВ фірми «Агро»ЛТД (перелік усіх накладних у вигляді реєстрів наявні в матеріалах справи), податковою накладною № 1191 від 15.04.06р., податковою накладної № 1389 від 30.04.06р., податковою накладної № 1461 від 31.05.06р., довіреностями на отримання товару серії ЯКЮ № 844378від 31.05.06р., серії ЯКЮ № 844379 від 03.04.06р., серії ЯКЮ № 844345від 31.03.06р. та зведеними розхідними накладними ТОВ фірми «Агро»ЛТД № 26 від 31.03.06р., № 70 від 30.04.06р., № 66 від 31.05.06р. та розхідною накладної № 56 від 15.04.06р. встановлено факт поставки відповідачу товару на суму 1455270,47 грн. (один мільйон чотириста п’ятдесят п’ять тисяч двісті сімдесят грн. 47 коп.).

Факт поставки товару на дану суму підтверджено Аудиторським висновком «Про викона-ння умов договору і підтвердження дебіторської заборгованості між ТзОВ «Агро»ЛТД та ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»від 10.10.06р., складеного та скріпленого печаткою аудитора Лозовицького С.П. (сертифікат А № 003068 виданий згідно рішення аудиторської палати України № 50 від 19.12.96р.)

Відповідно до банківських виписок від 06.03.06р., 07.03.06р., 08.03.06р., 09.03.06р., 16.03.06р., 17.03.06р., 22.03.06р., 29.03.06р., 04.06.06р., 05.04.06р., 19.04.06р., 21.04.06р., 20.04.06р., 25.04.06р., 26.04.06р., 04.05.06р., відповідачем оплачено поставлені товари на загальну суму 853050,00 грн. (вісімсот п’ятдесят три тисячі п’ятдесят гривень 00 коп.).

Таким чином судом встановлено, що загальна сума заборгованості Відповідача перед позивачем становить 602220,47 грн. (шістсот дві тисячі двісті двадцять гривень 47 коп.).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки факт здійснення поставок товару відповідно згідно договору від 06.03.06р., визнано Відповідачем у доповненні до відзиву на позовну заяву, суд вважає правомірним застосування положення пункту 9.2. Договору від 06.03.06р., в частині нарахування пені в розмірі 0,2 % від суми простроченої оплати за кожен день прострочки.

Суд, керуючись положенням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України також вважає правомірним нарахування збитків спричинених інфляційними процесами та трьох процентів річних від простроченої суми.

Судом також встановлено, що Позивач не був повідомлений та не міг передбачити можливість повного зупинення Відповідачем виконання своїх обов’язків за Договором від 06.03.06р., був позбавлений можливості вжити заходів щодо запобігання збиткам в результаті чого поніс низку майнових втрат. Відповідно до наявного в матеріалах справи балансу, станом на 30.06.06р. та станом на 31.03.06р., фінансове становище Позивача в другому кварталі 2006 року значно погіршилось. Аудиторським висновком «Про виконання умов договору і підтвердження дебіторської заборгованості між ТОВ «Агро»ЛТД та ТОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»від 10.10.06р., складеного аудитором Лозовицьким С.П. (сертифікат А№003068 виданий згідно рішення аудиторської палати України № 50 від 19.12.96р.) підтверджено значне погіршення фінансового стану підприємства, що призвело до необхідності залучення позикових коштів. У зв’язку з чим, як свідчать матеріали справи, 06 квітня 2006 року Позивачем укладено додаток до кредитного договору № 78 з ВАТ „Електрон Банк”, за якою взято транш в розмірі 311000,00грн., за процентною ставкою 17% річних. 15 травня 2006 року Позивачем укладено додаток до кредитного договору № 79 з ВАТ „Електрон Банк” згідно з яким взято транш в розмірі 200000,00грн., за процентною ставкою 17% річних.

Сплата процентів по отриманих кредитах підтверджена наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1308 від 30.06.06р. на суму 1327,40 грн., 1086 від 31.05.2006р. на суму 724,25грн., № 1087 від 31.05.06р. на суму 1583,56 грн., № 835 від 28.04.06р. на суму 3621,23грн. Сплата відсотків по отриманих кредитах сягнула 7256,44 грн.

12.05.06р. Позивачем виставлено відповідачу претензію на яку останній 17.05.06р. надав відповідь листом № 211, якою визнав за собою заборгованість в розмірі 440 876,05 грн., проте кошти на рахунок позивача не перерахував.

Судом також встановлено факт укладення зовнішньо –економічного контракту № 26-04-06/001 на поставку технічного кислотного першосортного казеїну між Позивачем і Лондонською фірмою „SAPTER LIMITED”, та з метою його виконання укладення договору купівлі –продажу № 03-05/06 з ТОВ „Лайт - Інвест” на закупівлю технічного кислотного казеїну.

Проаналізувавши умови вищезазначених договорів суд прийшов до висновку, що сплата коштів визнаних Відповідачем листом № 211від 17.05.06р. надала б позивачу реальну можли-вість закупівлі товару за договором купівлі –продажу № 03-05/06 від 03.05.06р. з ТОВ „Лайт - Інвест”, а як наслідок і можливість виконати умови зовнішньо –економічного контракту.

Частини 1 та 2 статті 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частини 1 статті 225 Господарського кодексу України зазначає: до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Аналогічні правові норми щодо відшкодування завданих збитків містяться і в ст.623 ЦК України.

Пункт 9.1. Договору від 06.03.06р., встановлює, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує завдані цим збитки, у тому числі не отриманий прибуток, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Розмір збитків що зазнав Позивач через неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків підтверджений наступними наявними у справі доказами, а саме: перепискою між позивачем та фірмою „SAPTER LIMITED”, платіжним дорученням в іноземній валюті № 14 від 09.11.2006 року., відмітками банку на зовнішній стороні контракту № 26-04-06/001 від 26.04.06р. про списання коштів з рахунку відповідача та випискою з особового рахунку позивача за 09.11.06р.

Розмір заявлених позивачем збитків складається з розміру фактично сплачених санкцій за невиконання зобов’язання перед фірмою „SAPTER LIMITED” –151500,00 грн. та розміром процентів за користування кредитними коштами - 7256,44 грн.

В судовому засіданні, 13 жовтня 2006 року, представником позивача подано уточнення позовних вимог, згідно яких зменшено суму основного боргу та перераховано сума пені, інфляції та 3 % річних відповідно до зменшеної суми.

Згідно уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 157894,79 грн. –суми завданих збитків, яка складається з 151500,00 грн –розміру штрафних санкцій згідно зовнішньо –економічного контракту та 6394,79 грн. –процентів за користування кредитними коштами.

В судовому засіданні, 27.11.06р. представником позивача подано заяву, згідно якої останній просить стягнути 7256,44 грн. підтверджених документально витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами, оскільки на дату складання позовної заяви 19.06.06р., чітко визначити розмір збитків позивач не мав можливості через те, що остання сплата процентів по кредиту проведена 30.06.06р. (платіжне доручення № 1308 від 30.06.06р.). Відповідач з даного приводу не заперечив.

В уточненні позовних вимог позивач також просить стягнути 157000 грн. непотриманого прибутку. Згідно пояснень наданих представником позивача в судовому засіданні не отриманий прибуток розрахований згідно умов зовнішньо –економічного контракту за мінусом витрат понесених на його виконання.

Судом встановлено, що позивач на підставі п. 1.2. договору купівлі –продажу № 03-05/06 від 03.05.06р. повинен закупити товар, який поставляється транспортом покупця зі складу продавця у м. Львові. Закуплений товар згідно п. 1.2. та 2.2. Договору, позивач повинен поставити на умовах FCA - Львів (Інкотермс –2000р.) фірмі „SAPTER LIMITED”. При розрахунку не отриманого прибутку брались до уваги закупівельні та реалізаційні ціни без ПДВ. Розмір не отриманого прибутку обґрунтований позивачем та відображений у вигляді економічного аналізу доцільності проведення операції купівлі продажу казеїну технічного від 01.11.06р., проведеного станом на квітень 2006 року, згідно якого розмір прибутку мав становити 173434,00 грн.

Враховуючи викладене та у відповідності до наведених норм закону, суд вважає, що позовні вимоги, викладені в уточненні до позовної заяви підлягають задоволенню.

В решті суми позову, провадження у справі слід припинити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.22, 526, 530, 611, 623, 625 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 193,224, 225 ГК України, керуючись ст. 33, 49, п.1.1.ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Надвірнянський завод молочних продуктів”(м. Надвірна, вул.вул. Визволення,1, Івано-Франківська область; код 31044289) на користь позивача, Товариство зобмеженою відповідадьністю "Агро- ЛТД"(м.Жовк-ва, вул.Є.Козака, 2а/2, Львівська область; код 22355904, поштова адреса 79018 м.ЛЬвів, вул. Залізнична, 56) заборгованість за поставлену продукцію в сумі 1000712,19 грн, з яких 602220,47 грн. - сума основного боргу, 61019,05 грн. –пеня, 2507,63 грн.- річні, 2774,60 грн. –інфляційні збитки, 173434,00 грн. –сума не отриманого прибутку; 158756,44 грн. - сума завданих збитків, а також 10007,12 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позовних вимог, провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законої сили та направити позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Калашник Володимир Олександрович

рішення підписане 12.12.06

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Гурик Ірина Прокопівна