Рішення № 4021695, 01.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.09 Справа № 7/165/09

Суддя Кутищева Н.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗінвестбуд”,

м. Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово -

будівельна компанія “АКВІЛОН”, м. Запоріжжя

про стягнення 11272,47 грн.

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача

Пімахов С.В., дов. № 5 від 13.01.2009 р.

Від відповідача

не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 11272,47 грн., які складаються з 11068,50 грн. основного боргу за поставлене дизельне паливо, 154,96 грн. втрат від інфляції та 49,01 грн. - 3% річних.

05.05.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 03.06.2008 р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 03.06.2009 р. судове засідання було перенесено на 01.07.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 01.07.2009 р. не з’явився. Відповідач надіслав на адресу суду клопотання про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи в зв’язку з відпусткою юрисконсульта підприємства відповідача.

Представник позивача проти даного клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи та продовження його строку заперечує і наголошує на тому, що провадження по справі було порушено ще 05.05.2009р. в відповідач мав достатньо часу для вирішення питання направлення в судове засідання повноважного представника і надання необхідних доказів в підтвердження свого відношення до заявленого предмету спору.

Сторони по справі № 7/165/09 є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

У суду відсутні правові підстави щодо продовження строку розгляду спору, поскільки дане клопотання не узгоджене з іншою стороною по справі і суперечить ст. 69 ГПК України.

Відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, поскільки закінчується термін, передбачений для розгляду господарського спору ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вищевикладені обставини, подання відповідачем клопотань і скарг (апеляційна скарга на ухвалу господарського суду від 05.05.2009р. про порушення провадження у справі), що не відповідають вимогам норм ГПК України, свідчать про недобросовісне відношення відповідача до своїх обов’язків передбачених ст. 22 ГПК України. зловживанням правами і порушенням законних інтересів другої сторони. невиконання законних вимог суду, ігнорування цими вимогами, що веде до затягування судового процесу.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів. Для цього відповідач мав досить часу. Відповідач свої зобов’язання не виконав без поважних причин, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Поскільки, наявних матеріалів справі достатньо для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення, суд вважає за можливе справу розглянути в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

За усним клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 01.07.2009 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості, позивач передав відповідачу продукцію, а саме, дизельне паливо, що підтверджується видатковою накладною: № РН2-000059 від 29.08.2008 р. (на сум 11068,50 грн.) та довіреністю відповідача на отримання матеріальних цінностей серії ЯПД № 859447 від 28.08.2008 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі продукції відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цієї продукції.

25.02.2009 р. позивач направив на адресу відповідача кредиторську вимогу (вих. № 88-юр) з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію в сумі 11068,50 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату продукції і свої зобов’язання не виконав в установлений законом строк. Також відповідач залишив без уваги наданий йому позивачем акт звірки взаємних розрахунків сторін станом на 27.05.2009р.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за поставлену продукцію в сумі 11068,50 грн., доказів її погашення не надав, заперечень (при наявності таких) належним чином обґрунтованих в суд не направив, вимога позивача про стягнення 11068,50 грн. основного боргу є обґрунтована і підлягає задоволенню.

Захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться річні та втрати від інфляції.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 154,96 грн. втрат від інфляції та 49,01 грн. –3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 207, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово - будівельна компанія “АКВІЛОН” (юридична адреса: 69027, м. Запоріжжя, вул.Академіка Карпінського, буд. 45; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул.Грязнова, 83-А, р/р 2600101752046 в ФАОА “Укрексімбанк” м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДРПОУ 33869975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАЗінвестбуд” (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд. 11-б, фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, буд. 1, р/р 260025003501 в ЗФ АБ “Брокбізнесбанк” м. Запоріжжя, МФО 373254, код ЄДРПОУ 33836562) 11068,50 грн. основного боргу, 154,96 грн. втрат від інфляції, 49,01 грн.-3% річних, 112,73 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева