Рішення № 4021648, 18.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.09 Справа№ 10/122

За позовом: ВАТ „Івано-Франківський міськмолокозавод”, м.Івано-Франківськ

до відповідача: ТОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів

про стягнення 26 906 грн. 67 коп.

Суддя Ділай У.І.

Секретар І.Хрунь

Представники:

Від позивача : Шиманська Н.С. –довіреність №01/9-51 від 01.06.2009р.;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ВАТ „Івано-Франківський міськмолокозавод”, м.Івано-Франківськ до ТОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів про стягнення 26 906 грн. 67 коп.

Розпорядженням заступника голови суду у зв”язку з відрядженням судді Довгої О.І. справу № 10/122 передано для розгляду судді Ділай У.І.

Ухвалою суду від 05.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 18.06.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, на виконання ухвали суду від 05.05.2009р. долучив до матеріалів справи докази оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно постанови КМУ від 14.04.2009р. № 361 , а також копію довіреності від 01.06.2009р. та Довідки з ЄДРПОУ.

Відповідач в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не представив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого відправлення № 4363770.

Спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

02 січня 2009 року між ВАТ „Івано-Франківський міськмолокозавод”, м.Івано-Франківськ (надалі - Позивач ) та ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів (надалі - Відповідач) укладено Договір на виготовлення та постачання молочної продукції № ТП –149.

За даним договором, Постачальник зобов”язується систематично поставляти Покупцю визначений цим Договором Товар , а Покупець зобов”язується на умовах і в порядку, визначених цим Договором приймати названий Товар та оплачувати його .

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, на виконання своїх зобов”язань по вищевказаному договору, протягом 07.03.2009р.- 22.03.2009р. Позивач здійснював на користь Відповідача поставки Товару, що підтверджується належно засвідченими копіями видаткових накладних . Всього поставлено товару на суму 26 844 грн. 12 коп.

Підтвердженням заборгованості Відповідача перед Позивачем є Акт звірки розрахунків станом на 30 березня 2009 року , відповідно до якого за Відповідачем числиться заборгованість в сумі 26 783 грн. 68 коп.

Згідно з п. 3.3 Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 днів з моменту отримання товару від Постачальника за умови своєчасного надання Постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається .

Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення основного боргу та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення представника позивача прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що протягом 07.03.-22.03.2009 року на виконання умов Договору №ТП-149 від 02.01.2009р. Позивач постачав Відповідачу молочну продукцію. Проте, Відповідач не розрахувався за отриманий товар протягом 14 днів як це передбачено умовами договору. За результатами проведеної звірки розрахунків станом на 30.03.2009р., заборгованість Відповідача за поставлений товар становить 26 783 грн. 68 коп. Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.

Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до п.6.2 Договору № ТП –149, за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальникові пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розмір пені згідно наведеного у позовній заяві розрахунку становить 122 грн. 99 коп.

Таким чином , існують усі правові підстави для стягнення з Відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов”язань щодо оплати поставленого товару в розмірі 26 783 грн. 68 коп. основного боргу та 122 грн. 99 коп. пені згідно п. 6.2. Договору.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив, проти позову не заперечив.

У відповідності з ч.3 п.4 ст. 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 546 ЦК України, ст. ст . 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ” ( 79000, м.Львів, вул. Галицька, 4 ЄДРПОУ 13827416 ) на користь ВАТ „Івано-Франківський міськмолокозавод”( 76003, м.Івано-Франківськ, вул. Ушинського, 2 р/р 2600601007273 в АТ Кредит банк „Україна” МФО 336161 , ЗКПО 00445676) 26 783 грн. 68 коп. основного боргу , 122 грн. 99 коп. пені , 269 грн. 07 коп. сплаченого державного мита та 312 грн.50 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя