Постанова № 4021561, 23.06.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2009 № 53/91

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Борисенко І.В.

суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

у справі № 53/91 (суддя

за позовом Акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс"

до ВАТ "Кредитпромбанк" в особі Черкаської філії

про стягнення 101514,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Медведєва К.С. – дов. № 1 від 01.01.2009

від відповідача Кириєнко С.А. – дов. № 66 від 09.02.2009

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне страхове товариство „АИС-Поліс” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом, у відповідності до якого просило стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” (надалі – відповідач, апелянт) грошові кошти в розмірі 101 514,75 грн. (з яких: 100 000,00 грн. – основний борг, 1 400,00 грн. – пеня та 114,75 грн. – 3% річних).

Акціонерним страховим товариством „АИС-Поліс” до прийняття рішення по справі було подано заяву № 053 від 13.01.2009 про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 8 202,55 грн. (з яких: 3 225.50 грн. – інфляційні втрати, 4 600,00 грн. – пеня та 377,05 грн. – 3% річних).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області № 02/5380 від 29.12.2008 справу було передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 у справі № 53/91 позов задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” на користь Акціонерного страхового товариства „АИС-Поліс” 377,05 грн. 3% річних, 3 036,00 грн. пені, 3 200,00 грн. збитків від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 66,13 грн. та 95,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача річних, інфляційних втрат та пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем несвоєчасно була виконана вимога позивача про дострокове повернення депозиту. При цьому позовні вимоги були задоволені частково, оскільки місцевим судом здійснено перерахунок розміру інфляційних та пені, що стягнуті з відповідача рішенням суду.

Відкрите акціонерне товариство „Кредитпромбанк”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 у справі № 53/91 та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом винесено при неповному з’ясуванні всіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Судом, на думку апелянта, не надано оцінки тому факту, що відповідачем належним чином виконані зобов’язання за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008, а саме – у відповідності до умов договору повернуто позивачу суму вкладу та нараховані проценти у розмірі 15% річних за повний строк зберігання вкладу. Крім того, місцевим судом не враховано, що у відповідності до умов укладеного договору вкладник має право вимагати повернення вкладу до спливу строку, встановлено п.1.1 договору, але в порядку, визначеному п.1.5 договору, тобто, лише за згодою банку та за умови надання письмової вимоги з вказаною датою повернення. А тому до відповідача не можуть бути застосовані штрафні санкції та нараховані інфляційні та 3% річних за невиконання вимог щодо дострокового повернення вкладу.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого він проти доводів апелянта заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, рішення скасувати та в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, між позивачем – Акціонерним страховим товариством „АИС-Поліс” (як вкладником) та відповідачем – Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” (як банком) був укладений договір № 0087/ДС-49.36.4-08 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 28.08.2008 (копія договору – т.1, а.с.14-17).

Відповідно до умов названого договору вкладник передає банку, а банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок № 26513269800018 грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн. строком до 02.12.2008 та зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу, що надійшла на рахунок, і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим договором (п.1.1 договору).

Пунктом 1.4 договору № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 передбачено, що повернення вкладу та виплата процентів вкладнику здійснюється банком в строки та в порядку, встановлених цим договором, на поточний рахунок вкладника, визначений в розділі 7 цього договору. Повернення вкладу зі спливом строку, визначеного в п.1.1 цього договору, або до спливу цього строку здійснюється банком шляхом договірного списання грошових коштів з рахунку, про що вкладник доручає банку здійснити таке договірне списання.

Витребування вкладником вкладу або його частини допускається за згодою банку та за умови надання вкладником до банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за 3 робочих дні до запропонованої дати повернення (п.1.5 договору).

Згідно з п.2.5 договору № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 банк за повний строк зберігання вкладу, що вказаний у п.1.1 договору, нараховує вкладнику 15% річних.

Пунктом 4.4.3 вказаного договору передбачено, що вкладник має право вимагати повернення вкладу до спливу строку, встановленого в п.1.1 цього договору, в порядку, визначеному пунктом 1.5 цього договору.

На виконання умов укладеного договору 28.08.2008 позивачем були перераховані банку на строковий депозитний рахунок № 26513269800018 грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн.

10.10.2008 позивачем був направлений відповідачу лист № 3174 від 10.10.2008 (копія - т.1, а.с.18) з вимогою достроково повернути депозитний вклад у сумі 100 000,00 грн. згідно договору банківського вкладу № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 14.10.2008, що не заперечується представником відповідача та підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія наявна у справі).

Листом від 15.10.08 (т.1, а.с.19) банк повідомив позивача про відмову у достроковому поверненні суми вкладу.

Вказаний лист був отриманий позивачем 16.10.2008 за вхід. № 19046.

У зв’язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з банку суми вкладу у розмірі 100 000,00 грн., а також пені та 3% річних.

Грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. були повернуті відповідачем на рахунок позивача 02.02.2008 у відповідності до умов договору № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008.

Крім того, банком були сплачені позивачу проценти у сумі 3 893,44 грн. у відповідності до п.2.5 договору № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 (з розрахунку 15% річних за повний строк зберігання вкладу).

Вказані обставини позивачем не заперечуються.

У зв’язку з цим позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої він просив стягнути з банку борг станом на 02.12.2008 у сумі 8 202,00 грн., а саме - за порушення умов договору інфляційні втрати у розмірі 3 225,50 грн. (за жовтень-листопад 2008), 3% річних у розмірі 377,05 грн. (за 46 днів невиконання договірних зобов‘язань) та пеню у розмірі 4 600,00 грн. (за 46 днів прострочення).

Судова колегія вважає помилковим та безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008, оскільки ним несвоєчасно була виконана вимога позивача про дострокове повернення вкладу. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч.1 ст.1058 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що у відповідності до умов договору № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 позивачем були перераховані відповідачу на строковий депозитний рахунок № 26513269800018 грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., а відповідачем щомісячно, починаючи з 29.08.2008 по 02.12.2008, сплачувались позивачу проценти згідно п. 2.5 договору у розмірі 15% річних та сума вкладу у розмірі 100 000,00 грн. була повернута позивачу 02.12.2008 - у строк, передбачений п.1.1 договору.

Статтею ст.1060 ЦК України передбачено:

- договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення (ч.1 ст. 1060 ЦК України);

- за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. (абз.1 ч.2 ст. 1060 ЦК України).

З наведеного слідує, що чинним законодавством для строкових вкладів, зроблених юридичними особами, передбачена можливість встановлення в договорі, що укладається між банком та юридичною особою, певних обов’язкових умов їх дострокового повернення.

Так, у відповідності до пп.4.4.3 договору № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента було передбачено, що вкладник має право вимагати повернення вкладу до спливу строку, встановленого в п.1.1 цього договору, в порядку, визначеному п.1.5 цього договору.

А в п.1.5 договору № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 було передбачено, що витребування вкладником вкладу або його частини допускається за згодою банку та за умови надання вкладником до банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу або його частини за 3 робочих дні до запропонованої дати повернення.

Таким чином, в укладеному договорі сторонами були встановлені додаткові (інші) умови дострокового повернення банківського вкладу: по-перше, наявність згоди банку на дострокове повернення вкладу, по-друге, надання вкладником до банку письмової вимоги про дострокове повернення вкладу за 3 робочих дні до запропонованої дати повернення.

При цьому, в договорі не передбачено, що незгода банку на дострокове повернення вкладу має бути обґрунтована будь-якими поважними причинами.

Як вбачається з матеріалів справи, згоди банку (відповідача) на дострокове повернення позивачу вкладу не було. Судова колегія також погоджується з доводами відповідача про те, що в листі позивача № 3174 від 10.10.2008 з вимогою достроково повернути депозитний вклад не було вказано жодної запропонованої дати дострокового повернення банківського вкладу.

Встановлення у спірному договорі, укладеному юридичною особою з банком, певних умов дострокового повернення вкладу (зокрема, наявності згоди на це банку) не є порушенням прав позивача, оскільки це відповідає положенням ч.2 ст.1060 ЦК України та такий порядок дострокового повернення вкладу сторони добровільно передбачили в договорі.

З огляду на вищевикладене, дії відповідача (який не погодився з вимогою позивача про дострокове повернення суми вкладу) є правомірними, такими, що відповідають умовам укладеного договору та вимогам закону, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на неправомірне позбавлення позивача права власності та порушення умов договору.

Отже, відповідачем належним чином виконано його зобов’язання за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008 (а саме – у передбачений договором строк повернуто позивачу суму вкладу та сплачено проценти у розмірі 15% річних за повний строк зберігання вкладу), а тому підстави для застосування до нього штрафних санкцій та стягнення інфляційних і 3% річних відсутні.

Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно п.3 ч.1 ст.104 ГПК України невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування або зміни цього рішення.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем були порушені його зобов’язання за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 0087/ДС-49.36.4-08 від 28.08.2008, це призвело до прийняття місцевим судом неправильного рішення по справі.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 у справі № 53/91 – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст.49 ГПК України при відмові в позові судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” на рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 у справі № 53/91 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 у справі № 53/91 за позовом Акціонерного страхового товариства „АИС-Поліс” до Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” скасувати та прийняти нове рішення.

3. У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Акціонерного страхового товариства „АИС-Поліс” (юридична адреса: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; поштова адреса: 03115, м. Київ, Кільцева дорога, 15-А; п/р 26503011327900 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22229921; або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, 38, к/р № 32003188501 в Головному управлінні НБУ по м Києву, МФО 300863, код ЄДРПОУ 21666051) 51,00 (п’ятдесят одну) грн. державного мита.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 53/91 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді