Постанова № 40215536, 13.08.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2014 року Справа № 904/3572/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Величко Н.Л.,

Секретар судового засідання Литвин А.П.

Зміна складу колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 08.08.2014 р.

Представники сторін:

від відповідача: Нікуліна К.О., довіреність №66/016-юр-1 від 20.05.14, представник;

Представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.14р. у справі № 904/3572/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1",

до: Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот",

про: стягнення 16 082, 31грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.14р. у справі № 904/3572/14 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1": 905, 32 грн. - інфляційних втрат; 170, 42 грн. - 3% річних та 1 827, 00 грн. - витрат на сплату судового збору, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 14 104, 93 грн. основної заборгованості за договором - припинено провадження у справі. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача: 905, 32 грн. - інфляційних втрат ( розмір яких здійснено та надано відповідачем ) та 170, 42 грн. - 3% річних. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2 898, 25 грн. - пені суд відмовив, оскільки умовами договору поставки №765773/106(13) від 14.08.13р. не передбачено стягнення з відповідача пені. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14 104,93 грн. провадження у справі припиненно на підставі приписів ст.80 ГПК України ( у зв'язку із відсутністю спору. Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 1 827, 00 грн. пропорційно задоволених позовних вимог, оскільки із наданого позивачем платіжного доручення №НSAV5B9SAF від 05.06.14р. вбачається , що вищезазначені грошові кошти були перераховані позивачу лише 05.06.14р., тобто вже після порушення провадження у справі.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.14р. у справі № 904/3572/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "Завод залізобетонних конструкцій №1" в задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на користь відповідача 913, 50 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору він не погоджується, оскільки він зроблений без повного та належного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Відмічає, що відповідачем 26.05.2014 p., тобто до відкриття провадження у справі, було виставлено гарантійний платіж на корить позивача на суму 14 104,93 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 385 від 26.05.2014р. Апелянт вважає, що висновки місцевого суду зроблені на підставі пояснень та доводів лише однієї сторони по справі - позивача, на підставі неналежного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не є вичерпними, без належного дослідження умов Договору, показань представників сторін та інших доказів, що є підставою для скасування неправильного судового рішення.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №1" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.14р. у справі № 904/3572/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт не надав жодного доказу чи документального підтвердження, які б спростовали висновки зазначені в оскаржувальному рішенні суду першої інстанції. На думку позивача, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар у строки обумовлені Договором, відповідно здійснив прострочення виконання зобов'язання. Посилання відповідача на ті обставини, що ініціювання гарантованого платежу через банківську установу є фактом виконання обов'язку по оплаті товару не має під собою жодних юридичних підстав, оскільки вони суперечать п. 2.4. Договору та вищенаведеним нормам цивільного законодавства так, як зобов'язання по оплаті товару було виконано Відповідачем не належним чином і Позивач не міг користуватись грошовими коштами за поставлений товар до моменту їх фактичного перерахування на його розрахунковий рахунок. Зазначає, що за період дії договору, відповідач не заявляв позивачу жодних претензії рекламаційного характеру щодо кількості та якості продукції за договором чи відсутності будь яких товаророзпорядчих документів, а отже, свої обов'язки по постачанню продукції позивач виконав в повному обсязі. Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено факт неналежного виконання апелянтом господарських зобов'язань за договором поставки, у зв'язку з чим, до нього правомірно застосовані міри для стягнення штрафних санкції в розмірі встановленому діючим законодавством України.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі. Представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

14.08.13р. між ПАТ "Дніпроазот" ( покупець) та ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій №1" (постачальник) укладено договір поставки №765773/106(13-16), відповідно до умов якого постачальник за видатковими накладними № 1786 від 17.12.2013р., № 1807 від 20.12.2013р. (а.с. 20) та відповідно товарно-транспортними накладними № 925560 від 17.12.2013р. (а.с. 22) , № 925609 від 20.12.2013р. (а.с. 23) поставив покупцю продукцію (бетон) на загальну суму 14 104 , 93 грн. , а покупець - прийняв цю продукцію.

За умовами п.2.4. договору покупець зобов'язаний оплатити поставлену (передану) йому продукції протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати поставки цієї продукції, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов'язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України; покупець зобов'язаний своєчасно ініціювати здійснення платежу (гарантованого платежу) на користь постачальника для повної оплати вартості прийнятої продукції; у випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором строк оплати продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

Оплата поставленої продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України (п.2.3. договору).

Відповідно до п.6.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов даного договору в порядку та на умовах, передбачених даним договором і чинним законодавством України.

На суму основного боргу в розмірі 14 104, 93 грн., позивач відповідно до приписів ст.230 ГК України та ст.625 ЦК України нарахував відповідачу : 826, 59 грн. - пені ( за період з 27.12.13р. по 14.04.14р.); 980, 37 грн. - інфляційних втрат ( за період грудень 2013р.-квітень2014р.) та 170, 42 грн. - 3% річних (за період з 27.12.13р. по 22.05.14р.).

Відповідно до платіжного доручення № HSAV5B9SAF від 5.06.2014 відповідачем здійснено перерахування основної заборгованості за договором поставки №765773/106(13) від 14.08.13р. в розмірі 14 104,93 грн. (а.с.31 )

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом позову є матеріальна правова вимога позивача про стягнення основного боргу за договором підряду і штрафних санкцій нарахованих на цю суму.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

На виконання договору поставки № 765773/106(13) від 14.08.13р. , 17.12.13р. та 20.12.13р. за видатковими та товарно-транспортними накладними позивач поставив покупцю продукцію (бетон) на загальну суму 14 104 , 93 грн. , а покупець - прийняв цю продукцію.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Апелянтом не оспорюється розмір основного боргу, який було їм погашено шляхом перерахування 14 104,93 грн. за платіжним дорученням № HSAV5B9SAF від 5.06.2014 р. (а.с.31 ), тому висновок місцевого господарського суду, щодо припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 14 104,93 грн. в зв'язку із відсутністю предмету спору є вірним.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів погашення нарахованих на суму основного боргу 905,32 грн. інфляційних витрат та 170,42 грн. -3% річних .

Тому висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог по стягненню 905,32 грн. інфляційних витрат та 170,42 грн. -3% річних на суму основного боргу 14 104,93 грн. є вірним.

Позивач звернувся з позовом 26.05.2014 року. Провадження по справі № 904/3572/14 порушено 27.05.2014р. 26.05.2014р. відповідачем меморіальним ордером № 385 від 26.05.2014р. виставлено гарантійний платіж на користь Позивача на суму 14104,93 грн., однак суму основного боргу у розмірі 14 104,93 грн. сплачено на користь позивача за платіжним дорученням № HSAV5B9SAF лише 5.06.2014 р.

Враховуючи вищевикладене , доводи апелянта стосовно необґрунтованості рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з нього судового збору пропорційно заявлених позовних вимог у розмірі 1 827,00 грн. є необґрунтованими і такими що відхиляються колегією суддів.

Відповідно висновок місцевого господарського суду в цій частині рішення є також вірним.

Таким чином , місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

Розподіл судових витрат відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає необхідним залишити без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот"- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.14р. у справі № 904/3572/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 21.08.2014р.

Головуючий суддя М.О.Дармін Суддя О.В. Березкіна Суддя Н.Л. Величко