Постанова № 40214211, 08.07.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року 11:15Справа № 808/3857/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокольорлит-ремонт» про стягнення недоїмки по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за списком № 2,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокольорлит-ремонт», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період січень - березень 2014 року в сумі 1 305,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення, оскільки ним не відшкодована Пенсійному фонду України сума витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплаченої колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1, у зв'язку з чим у відповідача, за період січень-березень 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 1 305,66 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 07 липня 2014 року подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Причини не прибуття у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання на його адресу, що внесена до Єдиного державного реєстру, судової повістки. Судова кореспонденція отримана уповноваженим представником відповідача - 01 липня 2014 року.

Станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду ані заперечень на позов, ані доказів сплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

Частиною 4 статті 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, оскільки представник відповідача не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокольорлит-Ремонт», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, та являється платником збору та страхувальником згідно приписів статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97.

Пунктом 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

З матеріалів справи вбачається, що колишньому працівнику підприємства ОСОБА_1 було призначено та виплачуються пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколу про призначення пенсії.

Судом досліджено Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, видану колишньому працівнику ОСОБА_1, який працював на роботах за Списком №2, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року за № 36. Також, судом досліджено протокол та розрахунок стажу вищевказаного пенсіонера, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач неодноразово направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 1305,66 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року норму що регулювала дане питання у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено статтею 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою у міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.

Пункт 6.5 Інструкції № 21-1 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Розмір виплачених пенсій з коштів Пенсійного фонду України також підтверджується довідкою пенсійного фонду, яка містяться в матеріалах справи.

Згідно розрахунку позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених вищезазначеному пенсіонеру за січень-березень 2014 року становить 1 305,66 грн.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості на час розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 94, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автокольорлит-ремонт» (код ЄДРПОУ 33284374) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період січень-березень 2014 року у сумі 1 305,66 (одна тисяча триста п'ять гривень шістдесят шість копійок) грн., перерахувавши кошти на р/р 25606301301075, код ЄДРПОУ 37927773, Філія Запорізьке ПУ АТ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, МФО 313957.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов.