Ухвала суду № 40213961, 18.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 р.Справа № 816/3825/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі за заявою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №816/3825/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

27.01.2014 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява від Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання виконавчого листа від 16.01.2013 року по справі № 816/3825/13-а про стягнення витрат із судового збору в розмірі 149,12 грн. таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування вказаної заяви, зазначає, що виконавчий лист був виданий помилково, а тому виконанню не підлягає.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Не погодившись із даною ухвалою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вказує, що при винесенні даного судового рішення, судом було порушено норми матеріального та процесуально права. Зазначає, що оскільки справа була вирішена не на користь Пенсійного Фонду України, яке є суб'єктом владних повноважень, судовий збір у розмірі 149,12 грн., повинен стягуватися з Державного бюджету України.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивач, ОСОБА_1, 21.06.2013 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання дій неправомірними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року по справі №816/3825/13-а адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо відмови у поверненні сплаченого збору. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2287,50 грн. та витрати із судового збору у розмірі 149,12 грн.

Не погодившись із даною постановою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року по справі № 816/3825/13-а без змін.

Враховуючи наведене, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 16 грудня 2013 року про стягнення витрат із судового збору в розмірі 149,12 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із безпідставності вимог заявника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відповідно до ч.2 ст.259 КАС України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Згідно ч.4 вказаної статті суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наведена процесуальна норма пов'язує можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, наслідком чого є втрата цим виконавчим документом ознак виконуваності, з помилковістю його видачі або з відсутністю у боржника обов'язку з виконання рішення з будь-яких причин.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, заява Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не містить підстав для її задоволення, оскільки наведені у ній обставини не є такими, що тягнуть за собою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в розумінні ст.259 КАС України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, статус і порядок діяльності якого визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384.

Відповідно до ст.ст. 72, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а також забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яка визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України встановлено правило розподілу судом судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи, зокрема стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, інша сторона повинна компенсувати судові витрати, понесені першою у зв'язку із розглядом справи. Тобто сторона, яка винна у виникненні правового спору, має нести і витрати, пов'язані з його вирішенням, як свої так і іншої сторони.

Колегія суддів зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року по справі № 816/3825/13-а боржником визнано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві. Отже, відповідно до ч.1.ст.94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При цьому, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

Колегія суддів зазначає, що заявником не вірно визначені поняття сплати судового збору та стягнення судових витрат, здійснених стороною, які присуждуються останній за результатами розгляду справи на її користь.

В даному випадку, звільнення стосується саме звернення органів Пенсійного фонду України до суду з позовами, апеляційними скаргами та не стосується стягнення судових витрат, до складу яких входить судовий збір, сплачений стороною на користь якої ухвалене судове рішення

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності встановлених законом підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року по справі № 816/3825/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 169, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі №816/3825/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.