Рішення № 4021269, 23.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р. Справа № 54/82-09

вх. № 3333/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Малихіна Н.С., дов. № 2 від 16.06.2009 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Міцар", м. Харків

до ДП "Харківський НДІ технології машинобудування", м. Харків

про стягнення 140196,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ДП "Харківський НДІ технології машинобудування" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за усною домовленістю між сторонами щодо постачання обладнання. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 140198,00 грн., з яких 120000,00 грн. – основний борг, 20196,00 грн. – проценти. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині поставки обладнання. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

23.06.2009р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 120000,00 грн. та проценти, на підставі ст.. 536 ЦК України, у сумі 11484,00 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. До канцелярії господарського суду, 23.06.2009р. позивачем було надано, в порядку ст. 22 ГПК України, за вх. 16785 з супровідним листом документи на 4-х аркушах, які залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 054250621, яке вручене відповідачу 13.06.2009 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11 серпня 2008 року відповідачем було виставлено позивачу до сплати рахунок-фактура № СФ-0000152 на суму 140000,00 грн., чим підтвердив прийняття до виконання замовлення щодо поставки обладнання.

На підставі зазначеного рахунку-фактури, позивачем було перераховано 120000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 765 від 13.08.2008р. на суму 80000,00 грн. та копією платіжного доручення № 768 від 14.08.2008р. на суму 40000,00 грн., із зазначенням платежу: оплата за станки згідно рахунку-фактурі № 152 від 11.08.2008 року, які залучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу ДП "Харківський НДІ технології машинобудування" позивачем 26.11.2008 було направлено лист № 23/11, який було отримано відповідачем 27.11.2008 року з вимогою про надання офіційної відповіді.

Крім того, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 10/03 від 05.03.2009 року, який було отримано відповідачем 06.03.2009.

Відповідачем, зазначені звернення ТОВ "Міцар" залишені без відповіді.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів виконання домовленості або повернення коштів позивачу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 120000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України, у розмірі 11484,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно д ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Дійсно в ст. 536 Цивільного кодексу України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо визначення розміру нарахування процентів позивач посилається на ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", яким встановлено штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Зазначений вище Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. В свою чергу, за своєю правовою природою штрафні санкції та нарахування процентів мають різний характер та підстави виникнення, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання позивача на ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання".

Таким чином, на теперішній час розмір процентів діючим законодавством не встановлений та такий розмір не визначений сторонами, тому позивачем безпідставно нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11484,00 грн., у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 1200,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" (61016, м. Харків, вул. Кривоконівська, 30, р/р 260023001773 в Харківській філії АБ "Таврика" м. Харкова, МФО 351953, код 14311070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар" (юридична адреса: 61176, м. Харків, вул. Краснодарська, 177-А, кв. 34; поштова адреса: 61001, м. Харків, вул. Гагаріна, 31, оф. 9, р/р 26003860202090 в Харківській філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 25187488) 120000,00 грн. попередньої оплати, 1200,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 30 червня 2009 року.