Ухвала суду № 40211849, 14.08.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/10905/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/730/14 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №320/10905/13-к Фомін В.А.

Категорія ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186, Доповідач Бочарников С.О.

ч.2 ст. 125 КК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року місто Запоріжжя

Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Шпоньки В.П.,

Смолки Н.О.,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участі прокурора Нестерук О.Г.,

захисника ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горіхівка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який має середньо-спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

04.07.2013 року Приазовським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців,

засуджено:

за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину за вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 04.07.2013 року і призначено покарання - 4 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 04.07.2013 року ОСОБА_4 остаточно призначено покарання - 5 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахується з моменту фактичного затримання, тобто з 06.09.2013 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Енергодар Запорізької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 проживає за адресою АДРЕСА_4 раніше судимого:

04.07.2013 року Приазовським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік,

засуджено:

за ч.2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 рікв позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 04.07.2013 року ОСОБА_5 остаточно призначено покарання - 4 роки 9 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку суду, приблизно 30.03.2013, близько 02 години ночі, ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись відсутністю мешканців квартири АДРЕСА_1, шляхом відкриття вікна, розташованого у віконній рамі балкону, що знаходиться на третьому поверсі вищевказаного будинку, проник у квартиру НОМЕР_1, за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: телевізор моделі «ТУ ЬСВ 26 ВКАУІ8 ЬСВ-2632», в корпусі чорного кольору, вартістю З 900 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вищевказану суму.

Крім того, 03.09.2013 року, приблизно о 23 годині 45 хвилин, знаходячись біля магазину «Скорпіончик», розташованого по пр-ту Б. Хмельницького, 71 в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_4, будучи у стані алкогольного сп'яніння, у ході сварки, яка раптово виникла на грунті особистих неприязних відносин, маючи єдиний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, підійшов до потерпілого ОСОБА_7, після чого ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого, від чого ОСОБА_7 впав на землю. Піднявшись з землі, ОСОБА_7, з метою врятуватись, почав тікати від нападників, а ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, наздогнали потерпілого на проїзній частині пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі, навпроти буднику № 56 по пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі, після чого відвели ОСОБА_7 до вказаного будинку, де приблизно о 23 годині 50 хвилин, того ж дня, ОСОБА_4, маючи єдиний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в обличчя в область лівого ока, чим ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5, спричинив потерпілому ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку; лінійний перелом кісток спинки носа в середній третині без зміщення відламків; крововиливи, травматичний набряк м'яких тканин голови; крововилив у білкову оболонку лівого очного яблука), що кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний (понад б, але не більш ніж 21 день) розлад здоров'я.

Крім того, 04.09.2013 року, приблизно о 00 годин 05 хвилин, знаходячись біля гуртожитку № 3 Таврійського державного агротехнологічного університету, розташованого по пр. Б. Хмельницького, 56 в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_4, будучи у стані алкогольного сп'яніння, маючи єдиний умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_7 майно - мобільний телефон «Білайн» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_2, вартістю 300 гривень, в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «МТС» вартістю 10 гривен, на мобільному рахунку якої грошових коштів не було, а тим часом ОСОБА_5 відкрито викрав у ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 50 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 360 гривень.

В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_5 в загальних рисах не погоджуючись з вироком місцевого суду а також посилаючись на порушення судом вимог процесуального і матеріального права, просить вирок переглянути та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Також ОСОБА_5 подав клопотання щодо застосування до нього Закону України «про амністію».

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 посилаючись на обставини, які пом'якшують покарання його підзахисного, просить вирок у відношенні ОСОБА_4 змінити, застосувати положення ст. 69 КК України і призначити останньому більш м'яке покарання ніж передбачено законом.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу, висновок прокурора на переконання якого, вирок суду є законним і обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів апеляційної інстанції, у межах апеляції, перевірені законність і обґрунтованість вироку.

Так обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі оскаржує як міру призначеного покарання, так і частково фактичні обставини справи та процесуальний порядок розгляду провадження.

Проте підчас розгляду провадження судом першої інстанції обвинувачений спочатку не в повному обсязі визнавав вину по епізоду грабіжу, але в подальшому вину визнав повністю.

Обидва обвинувачених погодились з розглядом провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України тому докази щодо обставин, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. При цьому суд переконався, що обвинувачені правильно зрозуміли зміст цих обставин, переконався в добровільності їх позиції, і роз'яснив, що в такому випадку останні будуть позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Стосовно доводів на предмет призначення умовного покарання ОСОБА_5 та призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України ОСОБА_4 слід зазначити наступне.

При призначенні обвинуваченим покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, особи винних, умови їх життя, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Так при призначенні покарання обвинуваченим судом було взято до уваги, що вони свою вину визнали у повному обсязі, покаялись у скоєному, за місцем проживання характеризуються задовільно, раніше судимі, вчинили кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, в період випробувального терміну.

Обставини, що пом'якшують покарання, на які зауважують апелянти, судом були враховані і покарання за більш тяжкий злочин призначено в мінімальних межах передбачених відповідними частиною санкції статті.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції покарання обом обвинуваченим призначено у відповідності з кримінальним законом, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається, тому вирок є законним і обґрунтованим, причин для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.

Клопотання ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, оскільки він не відноситься до кола суб'єктів на яких розповсюджується дія Закону України «Про амністію у 2014 році».

На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 408, 418 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2013 року у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, залишити без зміни.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

Головуючий

Судді