Рішення № 4021169, 04.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.09 Справа№ 6/93

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Віта”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів

про: стягнення 368703грн. 28коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Бойкович Т.В., Когут І.І.

від відповідача: не з’явився

Представникам позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Віта” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” про стягнення 359254грн. 40коп. основного боргу та 9448грн. 88коп. пені.

Ухвалою суду від 27.04.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.06.2009р.

В судовому засіданні 04.06.2009р. представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та додатковому письмовому поясненні, просять позов задоволити.

Відповідач 26.05.2009р. здав в канцелярію суду лист, яким інформував суд про зміну свого місцезнаходження з м.Львів, вул. Галицька, 4, на м.Харків, просп.Гагаріна, буд.7, кімн.1, додавши при цьому ксерокопію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 25.05.2009р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.05.2009р. №№4295929,4297140.

Господарському суду пред`явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне:

02.01.2008р. між ТзОВ “Компанія “Віта” та ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” було укладено договір №ТП-228 відповідно до якого позивач зобов’язувався на умовах та в порядку, визначеному цим договором, систематично поставляти відповідачу (передавати у власність покупця) визначений даним договором товар, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується на умовах та в порядку передбаченим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Пунктом 3.3. укладеного договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку 1 (один) раз в 30 (тридцять) календарних днів за реалізований товар з правом обміну та повернення з моменту отримання товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Згідно п. 9.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.

На виконання умов договору позивачем з 02.01.2008р. по 31.12.2008р. відповідачу було поставлено товару на загальну суму 528 936грн.97коп., за який відповідач розрахувався частково в сумі 356769грн.47коп.

Станом на 31.12.2008р. заборгованість відповідача відповідно до двостороннього акту звірки становила 172167грн.50коп.

Додатковою угодою від 02.01.2009р. дію договору № ТП –228 від 02.01.2008р. продовжено до 31.01.2009р. Після закінчення строку дії договору відповідач виставляв до виконання замовлення на поставку товару, а позивач продовжував поставку товару відповідно до умов договору № ТП-228 від 02.01.2008р.

Остання партія товару була поставлена відповідачу 13.02.2009р. згідно видаткової накладної № 78.

З 14.02.2009р. позивач припинив відвантаження товару відповідачу.

За період з 02.01.2009р. по 13.02.2009р. позивачем поставлено відповідачу відповідно до представлених суду копій видаткових накладних поставлено товар на загальну суму 232 086грн.90коп., за який відповідач розрахувався частково в сумі 45 000грн.00коп. (копію банківської виписки від 09.01.2009р. долучено до матеріалів справи.).

Заборгованість відповідача за поставлений у 2009 році товар становить 187086грн.90коп.

Станом на 13.02.2009р. заборгованість відповідача за поставлений протягом 2008 та 2009 років відповідно до умов договору № ТП –228 від02.01.2008р. товар становить 359 254грн.40коп.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно 6.2. договору та ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” позивач просить правомірно стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 15.03.2008р. по 24.04.2009р. становить 9448грн. 88коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526,625 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, (місцезнаходження: 61001, м.Харків, просп.Гагаріна, буд.7, кімн.1; стара адреса: 79008, м.Львів, вул. Галицька, 4; 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Віта”, м.Львів, вул.Кульпарківська, 121/89 (код ЄДРПОУ 34814094) 359254грн. 41коп. основного боргу, 9448грн. 88коп. пені, 3687грн. 03коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.