Рішення № 4021038, 16.06.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2009 Справа № 5/29

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Дарниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком", м. Ужгород

про стягнення заборгованості у розмірі 34 044, 94 грн.

Суддя О.С.Йосипчук

За участю представників сторін:

позивача: Коваленко В.О. - представник за довір. № 3 від 13.01.2009р.

відповідача: представник не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Дарниця", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком", м. Ужгород про стягнення заборгованості у розмірі 34 044, 94 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 25 871, 68 грн. заборгованості по оплаті за товар, поставлений згідно з договором поставки № 68 від 13.02.2008р.

Позивач стверджує, що відповідно до видаткових накладних у період із грудня 2008р. по січень 2009р. він поставив відповідачу товар на суму 25 874, 49 грн. Проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в результаті чого виник борг який станом на 17.04.2009р. складає 25 871, 68 грн.

На підставі факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання, позивач просить стягнути з відповідача суму 750, 27 грн. втрат від інфляційних процесів, 104, 50 грн. - 3% річних, 6 467, 92 грн. штрафу за прострочення оплати та 850, 57 грн. пені.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 34 044, 94 грн.

На вимогу суду позивач надав суду оригінал договору поставки № 68 від 13.02.2008р. з додатками до нього завірених ТОВ „Уліфармаком” копій довідки про включення ТОВ”Уліфармаком” до ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ, ліцензія на право торгівлі лікарськими засобами, свідоцтва про реєстрацію фізичної особи, які оглянуто у засіданні суду та подані письмові пояснення про обставини прийому товару згідно з договором поставки № 68 від 13.02.2008 року. (пояснення №83 від 15.06.2009р.) з яких вбачається, що прийом товару здійснювався особисто керівником ТОВ „Уліфармаком”, що підтверджується його підписом.

На неодноразові вимоги суду надати письмові, документально підтверджені та обґрунтовані пояснення по суті заявлених позивачем вимог, та надати письмові пояснення про спосіб та порядок прийоми продукції від позивача за спірним договором поставки, відповідач не відповів, витребуваних в нього документів не подав та не пояснив причин невиконання вказівок суду.

За клопотанням відповідача справа неодноразово відкладалась у зв’язку із відсутністю директора фірми. Доказів причин нез’явлення керівника підприємства відповідача чи його представника відповідачем у засідання суду не подано.

Супровідним листом від 19.05.2009р.головний бухгалтер підприємства відповідача надала суду копії платіжних доручень за весь період співпраці із позивачем. Однак, незважаючи на те, що не всі подані відповідачем копії платіжних доручень містять обґрунтування призначення платежу, вказуючи на транспортно-супровідний документ, обґрунтованих пояснень щодо підстав платежу та призначення платежу за іншими розрахунковими документами головним бухгалтером не подано.

Ухвалами суду відповідача було зобов'язано подати обґрунтований і документально підтверджений контррозрахунок з доказами в їх обґрунтування. Проте на неодноразові вимоги суду, відповідач і цих витребовуваних доказів не подав, а надіслав на адресу суду клопотання з вимогою витребувати від позивача оригінал договору поставки, який було отримано судом і не оглянуто відповідачем.

Описані вище обставини розгляду даної справи на думку суду є достатньою підставою для розгляду спору в порядку ст..75 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.06.2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору поставки № 68 від 13.02.2008р., згідно з яким позивач зобов'язується постачати і передавати товар відповідачу, а відповідач приймає та сплачує вартість товару.

Факт поставки відповідачу товару на загальну суму 25874,69 грн. підтверджується видатковими накладними, поданими позивачем.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до умов видаткових накладних за Договором № 68 від 13.02.2008р., розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом відстрочки платежу на 30 днів.

Всупереч наведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання (п. 5.1 вищезазначеного Договору) по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який, згідно розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, становить 25871,68 грн.

З поданих позивачем письмових пояснень вбачається, що товар, поставлений згідно з договором поставки № 68 від 13.02.2008 року, приймався особисто керівником відповідача. У доказ цього позивачем подано транспортно-видаткові накладні, підписи на яких завірені печаткою підприємства.

За таких обставин, оскільки пояснення позивача не спростовані відповідачем, а твердження останнього про приймання товару як керівником, так і його представником не підтверджено належними та допустимими доказами (витяг з книги реєстрації довіреностей, дані оборотних відомостей, тощо), твердження позивача щодо обсягу поставленого товару у даному спорі є більш переконливими (ст.33 ГПК України).

Суд, здійснивши аналіз поданих в якості доказу оплати товару, розрахункових документів дійшов висновку про те що підтвердженням часткової оплати товару переданого ТОВ „Уліфармаком” за тими видатковими накладними, з якими позивач пов’язує боргу даній справі, можуть слугувати лише платіжні доручення №436 від 19.12.2008р. у доказ оплати товару по накладній №808676 від 15.12.2008р. на суму 2000 грн, №439 від 30.12.2008р. у доказ оплати товару по накладній №808892 від 30.12.2008р. на суму 2500 грн., №14 від 16.01.2009р. у доказ оплати товару по накладній №900184 від 12.01.2009р. на суму 1350 грн. та №16 від 16.01.2009р. у доказ оплати товару по накладній №900184 від 12.01.2009р. на суму 1700 грн.

Інші подані відповідачем розрахункові документи не свідчать про оплату продукції, переданої по накладним, вказаним позивачем у позовній заяві.

Тому, поряд з відсутністю документів бухгалтерського обліку відповідача, що свідчили б про загальний стан його обліковуваної кредиторської заборгованості і загальний обсяг товарного обороту із позивачем, твердження про погашення спірних сум поданими платіжними дорученнями є сумнівним та не доведеним.

У відповідності до ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити наявність тих обставин, на які вона посилається, як на підтвердження своїх вимог чи заперечень. Порушення цього правила, позбавляє сторону права орієнтуватись на власні аргументи, як на достовірні факти. Жодне твердження учасника спору не приймається судом за преюдицію, а перевіряється на достовірність.

Отже, зважаючи на те, що відповідачем доведено факт часткового погашення боргу у сумі 7550 грн., його боргові зобов’язання перед позивачем слід визнати у сумі 18311,68 грн.

Відповідно до п. 8.2 Договору поставки № 68 від 13.02.2008р. відповідач нарахував позивачу штраф за прострочення оплати товару у розмірі 6467,92 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми.

Оскільки доказів дотримання відповідачем умов договору матеріали справи не містять, то на підставі наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання.

За таких обставин, зважаючи на часткове виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань, слід визнати правомірними, і такими, що ґрунтуються на умовах договору поставки № 68 від 13.02.2008р. та відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення втрат від інфляційних процесів (530,96 грн.), 3% річних (73,95 грн.), штрафу за прострочення оплати (4577,35 грн.) та пені (601,95 грн.).

Отже, на підставі викладеного, обґрунтованими, і такими, що не спростовані відповідачем слід визнати вимоги позивача про стягнення боргу заборгованості за поставлений товар у розмірі 24095,89 грн. у тому числі втрат від інфляційних процесів (530,96 грн.), 3% річних (73,95 грн.), штрафу за прострочення оплати (4577,35 грн.) та пені (601,95 грн.).

У решті вимог позов задоволенню не підлягає.

.

Керуючись ст. ст.43, 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком" (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 23, МФО 312538, код ЄДРПОУ 20445112, р/р 26000000131001 в ФАКБ "Надра") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Дарниця" (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 8, кв.22, МФО 320371, код ЄДРПОУ 24381128, р/р 26000011770 в Банку "Український Капітал") суму 24095,89 грн. у тому числі втрат від інфляційних процесів (530,96 грн.), 3% річних (73,95 грн.), штрафу за прострочення оплати (4577,35 грн.) та пені (601,95 грн.)., а також суму 240, 96 грн. витрат на держмито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя О.С.Йосипчук