Постанова № 40210312, 15.08.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2014 року 810/2669/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області до ТОВ "Втортех" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області (далі - позивач або УПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Втортех» (далі - відповідач або ТОВ «Втортех»), в якому з урахуванням зменшених позовних вимог просило стягнути з відповідача заборгованість у сумі 46169,04грн. по збору на відшкодування фактичних витрат та виплату і доставку пільгових пенсій по списку №1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача, який має статус платника збору, відповідно до п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України за період лютий-березень 2014р. щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку №1 у сумі 47449,04грн. Відповідач у добровільному порядку лише частково сплатив заборгованість у сумі 1280грн., внаслідок чого за ним рахується заборгованість у розмірі 46169,04грн., яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду письмове клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність, внаслідок зайнятості у іншому судовому процесі. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження. Свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог виклав у письмових запереченнях, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги не визнає з тих підстав, що товариством не видавались довідки про підтвердження стажу роботи працівникам для призначення пільгових пенсій за формою згідно додатку №1 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Відтак, рішення про призначення пільгових пенсій працівникам прийнято позивачем незаконно та в супереч вищевказаного порядку, а тому у відповідача відсутній обов'язок по їх відшкодуванню. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у ст. 14 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Втортех» є юридичною особою, зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварського району Київської області.

На підприємстві відповідача працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які були зайняті на роботах, що давали їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до п. «а»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як встановлено судом, позивачем виставлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно вимог пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст. 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що УПФ України в м. Броварах та Броварському районі Київської області було вручено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку №1, які підлягають відшкодуванню за період з лютого по березень 2014 року у розмірі 47449,04 грн.

Доводи відповідача, щодо відсутності у нього обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, з тих підстав, що товариством не видавались довідки про підтвердження стажу роботи працівникам для призначення пільгових пенсій за формою згідно додатку №1 Порядку, є безпідставними, та такими що спростовуються матеріалами справи, а тому суд їх не приймає до уваги.

Крім того, в ході розгляду справи, відповідач частково сплатив заборгованість по збору на відшкодування фактичних витрат та виплату і доставку пільгових пенсій по списку №1 у сумі 1280грн., що свідчить про визнання ним правомірності вчинення дій з боку УПФУ по нарахуванню відповідних сум збору.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 46 169,04 грн. не погашена станом на день розгляду справи, вона підлягає стягненню з відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163,167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Втортех» (код ЄДРПОУ 22866013) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 46169 (сорок шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 04 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.