Рішення № 4021017, 22.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.09 Справа № 10/103

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганськвантажтранс", м. Луганськ смт. Ювілейне

про стягнення 12 278 грн. 40 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - Кулєшова О.О. - юрисконсульт 1 категорії, довіреність № Н-01/4217 від 10.11.07.;

від відповідача - Беседа С.Ю., довіреність № 07/1-32 від 02.01.09.

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача провізної плати у розмірі 12 278 грн. 40 коп.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні з підстав наведених у відзиві на позов від 11.06.2009р.

З посиланням на положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 №262, постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 відповідачем вказано, що Укрзалізниця не мала права встановлювати плату за будь-яке перевезення.

На думку заявника, в наказі Міністерства транспорту та зв’язку України від 30.07.08 №955 про застосування пункту 17.7 розділу 1 „Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України” мова йде про зміни до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів „Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України”, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 17.01.08 №43, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.01.08 за №33/14724, а про встановлення плати за перевезення приватного локомотива „своїм ходом” інформація відсутня.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Державне підприємство “Луганськвантажтранс” (відповідач у справі) направило Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці (позивачу у справі) листи, в яких просило дозволити пропуск локомотивів, що є власністю відповідача по коліях Укрзалізниці у діючому стані, зі швидкістю слідування не більше 80 км/год:

1) 22.12.2008р. № 11-1217:

тепловоза серії ТГМ6А № 1640 від станції Технікум до станції Кипуча Донецької залізниці,

тепловоза серії ТГМ6А № 1687 від станції Кипуча до станції Технікум Донецької залізниці.

2) 18.01.2009р. № 04/11-30:

тепловоза серії ТГМ6А № 1767, № 1687 від станції Технікум до станції Мануїлівка а Донецької залізниці,

тепловоза серії ТГМ6А № 1767, № 1516 від станції Мануїлівка до станції Технікум Донецької залізниці.

Позивачем надано право відповідачу на пропуск коліями Укрзалізниці приватних (орендованих) локомотивів “своїм ходом” у дні, вказані у листах-заявках, за маршрутами, вказаними у останніх, що підтверджується корінцями дорожніх відомостей №№ 49959632, 51150180, 51131394, 51131395.

Локомотиви відповідача коліями позивача пропускалися своїм ходом, тобто не шляхом буксирування локомотивом парку залізниць (позивача) та не у складі вантажного поїзду.

В результаті вибіркової перевірки (акт від 05.02.2009р.) виявлено факти недонарахування суми тарифу за проїзд (пропуск) коліями Укрзалізниці власних (орендованих) локомотивів відповідача “своїм ходом”.

Перевіркою встановлено, що за пропуск локомотивів відповідачу нараховано плату, а саме: за накладною 51131394 –304,00 грн. (без ПДВ), необхідно –3009,00 грн. (без ПДВ), недобір склав 2705,00 грн., за накладною 51131395 –304,00 грн. (без ПДВ), необхідно –3009,00 грн. (без ПДВ), недобір склав 2705,00 грн., за накладною 49959632 –244,00 грн. (без ПДВ), необхідно –2655,00 грн. (без ПДВ), недобір склав 2411,00 грн., за накладною 51150180 –244,00 грн. (без ПДВ), необхідно –2655,00 грн. (без ПДВ), недобір склав 2411,00 грн., всього недобір - 10232,00 грн. (без ПДВ), з ПДВ –12278,40 грн.

Претензії № 412-2/02 від 16.02.2009р. і № 412-4/02 від 16.02.2009р. відповідач відхилив, пославшись на те, що ДП “Луганськвантажтранс” оплату вартості проїзду локомотивів здійснило відповідно до тарифної схеми 18 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1, - оскільки згідно п.17.6 Тарифного керівництва №1 перевезення в порожньому стані приватних або орендованих вагонів, локомотивів та іншого рейкового рухомого складу локомотивом парку залізниць оплачується відповідно до тарифної схеми 18, - в той час, як Луганська ДЗП, на думку відповідача, при визначенні спірного платежу безпідставно посилається на пункт 17.7 розділу І Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1, - оскільки у п.17.7 йдеться про перевезення приватних або орендованих вагонів у завантаженому або порожньому стані приватним локомотивом

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 (далі –Статут) накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Частиною 1 ст.57 Статуту передбачено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Пунктом 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року №864/5085 встановлено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Наказом Міністерства транспорту України (в редакції на дату видання наказу) від 15.11.99 №551, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.99 №828/4121, затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1 (далі –Тарифне керівництво №1), згідно п.1 якого тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, європейської та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів.

Пунктом 17.6 Тарифного керівництва №1 передбачено, що перевезення в порожньому стані приватних або орендованих вагонів, локомотивів та іншого рейкового рухомого складу локомотивом парку залізниць сплачуються відповідно до тарифної схеми 18.

Плата за перевезення в складі вантажних поїздів нового приватного рухомого складу (вагони, локомотиви та інший рейковий рухомий склад), що прямує на своїх осях від заводів-виробників на адресу власників, а також рухомого складу, що направляється на металобрухт, визначається за схемою №2. При цьому кожна одиниця рухомого складу вважається окремою відправкою, а власна маса цієї одиниці —масою відправки.

Пунктом 17.7 Тарифного керівництва №1 встановлено, що перевезення приватних або орендованих вагонів у завантаженому або порожньому стані приватним локомотивом по коліях залізниць загального користування сплачуються по 12,1 грн. за кожен тепловозо-кілометр і по 18,2 грн. за кожний електровозо-кілометр, за вагони — за тарифною схемою 27 зі збільшенням у 2 рази.

При перевезенні вагонів загального парку залізниць приватним локомотивом плата визначається тільки за тарифами, встановленими для приватних та орендованих вагонів.

Наказом Мінтрансзв’язку України від 30.07.08 №955 “Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.08 №745/15436, внесено зміни до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 17.01.08 №43, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.01.08 №33/14724, згідно пункту 25 якого тарифи, плати та збори, що вказані у розділах 1 і 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 15.11.99 №551, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.99 №828/4121, з 23.08.08 застосовується коефіцієнт 4,447, а з 01.10.08 –коефіцієнт 4,876.

Телеграмою Укрзалізниці №000209/ЦМ від 16.01.07 зазначено, що плата за проїзд власного (орендованого) локомотива коліями залізниці нараховується згідно з п.17.7 Тарифного керівництва №1. За перевезення власного (орендованого) локомотива „своїм ходом” встановлені ставки за кожний тепловозо-кілометр у розмірі 12,1 грн., електровозо-кілометр –18,2 грн. із застосуванням відповідного корегуючого коефіцієнту.

Позивач правомірно застосував правило пункту 17.7 Тарифного керівництва №1.

Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача: державне мито в сумі 122 грн. 78 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. По даній справі сплачено державне мито в сумі 153 грн. 04 коп., а підлягало сплаті 122 грн. 78 коп. Таким чином переплата становить 30 грн. 26 коп., яка підлягає поверненню з Державного бюджету України згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства “Луганськвантажтранс”, ідентифікаційний код 34792034, м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Алчевське шосе, 6, на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема,68, ід. код 01074957) в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, ідентифікаційний код 25926039, м. Луганськ, вул. Кірова, 44 провізну плату у сумі 12278 грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 122 грн. 78 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Державному підприємству “Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема,68, ід. код 01074957) в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, ідентифікаційний код 25926039, м. Луганськ, вул. Кірова, 44 з Державного бюджету України державне мито в сумі 30 грн. 26 коп., зайво сплачене платіжним дорученням № 864 від 23.03.2009р. Повернення здійснити на підставі даного рішення, засвідченого печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 30.06.2009р.

Суддя Т.М.Мінська