Рішення № 4020979, 11.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/119

11.06.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

До Українсько-французького спільного підприємства товариства з

обмеженою відповідальністю «АТТІС ТЕЛЕКОМ»

про стягнення 73 284,13 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Скрекотень О.В.

Від відповідача Романов Ю.З.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»до Українсько-французького спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АТТІС ТЕЛЕКОМ»про стягнення з відповідача заборгованості, 3% річних та пені за Договором від 19.09.2008р., всього в сумі 35 930,29 грн.; також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2009р. порушено провадження у справі.

Позивачем 01.06.09р. подано до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, в зв’язку зі збільшенням періоду заборгованості (станом на 18.05.09р.), та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, 3% річних та пені за Договором від 19.09.2008р., всього в сумі 73 284,13 грн.

Також в даній заяві Позивач просить суд постановити рішення про припинення дії (розірвання) Договору від 19.09.2008 року та усунення перешкоди в користуванні приміщеннями через незаконність їх зайняття в на 1 поверсі в м. Києві, вул. Ф. Пушиної, 27 загальною площею 15 кв.м. шляхом повного їх звільнення.

Судом не приймається збільшення позовних вимоги в частині припинення дії (розірвання) Договору від 19.09.2008 року та усунення перешкоди в користуванні орендованим за Договором приміщенням, оскільки відповідно до п 3.2 Роз’яснення від 08.02.96р. №02-5/62 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ арбітражним судам»об’єднання вимог про розірвання чи зміну умов договору та відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов’язань, суперечить правилам ст. 58 ГПК України і тому такі заяви не повинні прийматися до розгляду. Державне мито, сплачене позивачем за дану позовну вимогу, буде повернуто Позивачу на підставі Довідки про повернення державного мита, в зв’язку з відмовою суду в прийнятті до розгляду даної позовної вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з врахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, проте усно в судовому засіданні визнав позовні вимоги (з врахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог) та начав докази часткового погашення боргу в сумі 34943,85 грн.; також відповідачем було усно заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення до 01.08.09р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

19.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (Позивач, Орендодавець) та Українсько-французьким спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Аттіс - телеком»(Відповідач, Орендар) було укладено договір №31-41/79-195-41/1291-41 (Договір), за яким Орендар прийняв в строкове платне користування частину приміщення на 1 поверсі в м. Києві, вул. Ф. Пушиної, 27 для розміщення обладнання зв’язку загальною площею п'ятнадцять квадратних метрів.

За даним Договором Орендар (Відповідач), взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором (п. 6.1.3. Договору) до моменту здачі приміщення за актом (п. 3.6. Договору).

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості: Відповідач не оплатив рахунки за Договором за жовтень, листопад, грудень 2008 р. та частково оплатив рахунки за жовтень 2008 року; також Відповідач не оплатив рахунки за січень, лютий, березень, квітень 2009 року.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача по Договору, відповідно до якого загальна сума заборгованості Відповідача по орендній платі та іншим платежам за Договором становить 67800,80 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, проте усно в судовому засіданні визнав позовні вимоги та надав докази часткового погашення боргу в сумі 34943,85 грн.

Отже, станом на момент винесення рішення, заборгованість Відповідача по орендній платі та іншим платежам за Договором становить –32 856,95 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем заборгованості, що залишилась, в сумі 32 856,95 грн., а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості за Договором в розмірі 32 856,95 грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. №01-8/211, де зазначено, що згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 8.2 Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач нарахував Відповідачу за несвоєчасне внесення платежів пеню згідно Договору у розмірі 4 699,66 грн.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача по Договору в частині сплати пені, відповідно до якого загальна сума заборгованості Відповідача по сплаті пені за Договором становить 4 699,66 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені за порушення умов Договору, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 4 699,66 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивач нарахував Відповідачу за несвоєчасне внесення платежів 3% річних у розмірі 783,67 грн.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок 3% річних, відповідно до якого 3% річних становлять 783,67грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми 3% річних, зважаючи на що суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 783,67 грн.

11.06.2009 року Відповідачем в судовому засіданні усно заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення до 01.08.09р., у зв’язку із важким фінансовим становищем Відповідача.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке фінансове становище Відповідача, а також відсутність заперечень з боку позивача щодо відстрочки виконання рішення суду, суд вважає за можливе використати право, надане йому пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та відстрочити виконання рішення суду до 01.08.09р.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в розмірах, наведених судом в рішенні; також суд задовольняє усне клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01.08.09р.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-французького спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АТТІС ТЕЛЕКОМ»(м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 14290680) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 39/8; код ЄДРПОУ 01189910) 32 856,95 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот п’ятдесят шість грн. 95 коп.) основного боргу, 4 699,66 грн. (чотири тисячі шістсот дев’яносто дев’ять грн. 66 коп.) пені, 783,67 грн. (сімсот вісімдесят три грн. 67 коп.) 3% річних, 732,84 грн. (сімсот тридцять дві грн. 84 коп.) державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" (м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 39/8; код ЄДРПОУ 01189910) довідку про повернення державного мита в сумі 102 грн., перерахованого платіжним дорученням № 293 від 18.05.09р. (оригінал платіжного доручення повернути позивачу).

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2009 р. у справі № 2/119 до 01.08.09р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –25.06.2009р.