Рішення № 4020789, 03.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.09 Справа № 22/184/09

Скиданова Ю.О.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НИВА»(69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 25, кв. 104)

До відповідача відкритого акціонерного товариства «Запоріжкокс»(69600, м. Запоріжжя, МСП-681)

про стягнення 2904,64 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача –Корабльов В.В., дов. б/н від 16.02.09 р.

Від позивача –Щербань А.І., дов. № 19/8 від 01.01.09 р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення 2 640,00 грн. основного боргу, 216,48 грн. інфляційних збитків, 48,16 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 17.04.2009 р. порушено провадження у справі № 22/184/09, судове засідання призначено на 03.06.2009 р.

У судовому засіданні 03.06.2009р. представник позивача надав заяву про відмову від позову в частині стягнення 48,16 грн. 3 % річних та 216,48 грн. інфляційних збитків.

Наслідки відмови від 3 % річних та інфляційних збитків позивачу відомі та зрозумілі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, суд дійшов висновку, що заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, а тому судом приймається до розгляду.

В іншій частині представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позовні вимоги задовольнити в частині стягнення 2 640,00 грн. основного боргу, посилаючись на той факт, що в рахунок виконання господарських взаємовідносин ВАТ «Запоріжкокс»повинно було поставити ТОВ «Агрофірма «Нива»сульфат амонію коксохімічного виробництва. 20.08.2008р. згідно попередніх домовленостей позивач перерахував відповідачу передплату за товар в розмірі 122 400,00 грн. (враховуючи з/тариф та ПДВ згідно платіжного доручення № 433). Позивач поставив відповідачу товар вагою 65 650 кг. Згідно рахунка-фактури № 6002 від 30.08.2008р. позивач повинен був сплатити 119 760,00 грн. (враховуючи ж/д тариф та ПДВ). Позивачем була перерахована надлишкова сума в розмірі 2 640,00 грн. 27.02.09 р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишилася без відповіді та задоволення.

У судовому засіданні 03.06.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників позивача та відповідача).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарським судом встановлено, що в рахунок виконання господарських взаємовідносин ВАТ «Запоріжкокс»повинно було поставити ТОВ «Агрофірма «Нива» сульфат амонію коксохімічного виробництва.

22.08.2008 р. позивач перерахував відповідачу 122 400,00 грн. передплати за вказаний товар, на підставі рахунку-фактури № 5729 від 22.08.08 р., що підтверджується платіжним дорученням № 433 (копія в матеріалах справи).

Позивач поставив відповідачу товар вагою 65 650 кг., про що свідчить квитанція про приймання вантажу № 45422159 від 30.08.08 р.

30.08.2008 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 6002 на оплату товару на суму 119 760,00 грн. (копія в матеріалах справи).

З вище встановленого суд може зробити висновок, що дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов’язків, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 45422159, рахунком-фактурою № 5729 від 22.08.08 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Таким чином, платіжним дорученням № 433 від 22.08.2008р. позивачем було надлишково перерахована сума в розмірі 2 640,00 грн.

27.02.2009р. позивач направив відповідачеві вимогу про сплату надлишково перерахованої суми в розмірі 2 640,00грн. Відповідач дану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач не надав доказів повернення зазначеної суми переплати, вимога позивача про стягнення 2 640,00 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, судом розглянуто заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 48,16 грн. та 216,48 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Судом роз’яснено процесуальні наслідки відмови від позову представнику позивача та перевірені його повноваження.

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача відмовитись від позову в будь-який час до прийняття рішення у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 48,16 грн. та 216,48 грн. інфляційних збитків, та припиняє провадження у справі в цій частині, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запоріжкокс»(69600, м. Запоріжжя, МСП-681, ЄДРПОУ 00191224, р/р 26003005410004 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НИВА»(69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 25, кв. 104, ЄДРПОУ 30719778, р/р 26002257801 в АБ «Металург»м. Запоріжжя, МФО 313582) 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп. боргу, 92 (дев’яносто дві) грн. 72 коп. державного мита, 107 (сто сім) грн. 26 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних в сумі 48,16 грн. та 216,48 грн. інфляційних збитків. Провадження по справі в цій частині припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.06.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова