Рішення № 40207080, 20.08.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

20.08.2014

Справа № 2/489/1810/2014р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2014р. Ленінський районний суд м. Миколаєва, у складі: головуючого - судді Рум'янцевої Н.О., при секретарі - Ляшик С.В., за участю: відповідача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року ПрАТ «АІСЕ Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.08.2005р. між позивачем та ОСОБА_1 укладено угоду № 101439 з Додатками № 1 та № 2 до Угоди, за якою позивач надає учаснику системи послуги, спрямовані на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку № 1 до Угоди, через систему Автоплан, а учасник системи зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 щомісячних Повних внесків.

В забезпечення виконання зобов'язань за цією угодою між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 13.10.2008р.

30.10.2008р. ОСОБА_1 отримав автомобіль ВАЗ 2107, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 № НОМЕР_3, 2008 року випуску, а також останній зареєстрував автомобіль на своє ім'я у Миколаївському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС 30.10.2008р., д. № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Однак, ОСОБА_1 з жовтня 2012р. припинив виконувати свої зобов'язання належним чином, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 6964,08 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вище указану суму боргу.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить до наступного.

12.08.2005р. між ПрАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1 укладено угоду № 101439 з Додатками № 1 та № 2 до Угоди.

У відповідності до ст. ст. 2 та 4 цієї Угоди, фірма надає учаснику системи послуги, спрямовані на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку № 1 до Угоди, через систему Автоплан, а учасник системи зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 щомісячних Повних внесків, що складаються з суми Чистого внеску, Адміністративних витрат та Страхового внеску.

В забезпечення виконання зобов'язань за цією угодою між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 13.10.2008р.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що в разі невиконання боржником зобов'язань за угодою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст.ст. 525-526 ЦК України, не допускається однобічна відмова від зобов'язання або зміна умов договору, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і норм законодавства.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, яким врегульовано відносини позики. Згідно ч. 2 ст. 1050 вказаного Кодексу якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до положень ст. 536 цього Кодексу за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується тим, що 30.10.2008р. ОСОБА_1 отримав автомобіль ВАЗ 2107, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 № НОМЕР_3, 2008 року випуску, а також останній зареєстрував автомобіль на своє ім'я у Миколаївському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС 30.10.2008р., д. № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Позивач стверджує, що на виконання умов Угоди, ОСОБА_1 було сплачено 86,1555% зі 100% в оплату Чистих внесків та 84 внески в оплату послуг позивача, 50 з яких було сплачено у розмірі 0,3860% замість 0,42%.

За такого, у зв'язку з систематичним невиконанням взятих на себе зобов'язань ОСОБА_1, розмір боргу за чистими внесками складає 13,8445% від ціни автомобіля - 6202,46 грн., розмір недоплати по внескам в оплату послуг позивача складає 1,7% від ціни автомобіля - 761,62 грн., а всього - 6964,08 грн..

Однак, як вбачається з Додатку № 3 до Угоди № 101439, складеного між представником ПрАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1 26.09.2008р., на момент підписання цього Додатку загальна сума зобов'язань по сплаті Учасника системи за Угодою № 101439 від 12.08.2005р. становить 47248,56 грн..

На момент підписання цього Додатку Учасник системи сплатив внески, які в перерахунку згідно з актуальною ціною, встановленою на місяць підписання цього Додатку, складають 18292,24 грн..

Заборгованість Учасника системи на момент підписання цього Додатку складає 28956,32 грн. Ця заборгованість повинна бути погашена в повному обсязі згідно з Графіком внесків цього Учасника системи.

Відповідно до статей 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах встановлених договором або законом та припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наданих відповідачем ОСОБА_4, що містяться в матеріалах справи та розрахунку платежів наданих позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено більш 56000,00 грн..

Таким чином, відповідачем в повному обсязі виконано зобов'язання перед позивачем, тому суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 14, 30, 60, 62, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні цивільного позову Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту його оголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Рум'янцева Н.О.