Рішення № 4020576, 25.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.09 Справа № 10/95

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система - Київ", м. Київ

до Приватного підприємства "Хімпостачальник", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 251 513 грн. 76 коп.

Суддя Мінська Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Нетреба С.О., довіреність № б/н від 16.12.08.;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 10.01.2008р. № 10 у розмірі 200 000 грн. 00 коп. - основного боргу, пені –27 323 грн. 14 коп., 3% річних –3 402грн. 64 коп., інфляційні –20 787 грн. 98 коп., всього –251 513 грн. 76 коп.

Позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 197 000 грн. 00 коп. –суму основного боргу, пені –29 171 грн. 14 коп., 3% річних –4 485 грн. 59 коп., інфляційні –26 372 грн. 98 коп. всього –257 029 грн. 71 коп.

Також клопотанням від 25.06.2009р. позивач просить в складі судових витрат стягнути вартість проїзду до місця виклику у розмірі 1274 грн. 00 коп.

Відповідач відзивом на позов від 05.06.2009р. повідомив, що 04.06.2009р. частково сплачена сума заборгованості у розмірі 3000 грн. 00 коп., тому сума основного боргу складає 197 000 грн. 00 коп. Щодо стягнення річних відсотків та інфляційних втрат, то відповідач вважає це подвійним фінансовим покаранням, яке крім того не передбачено договором. Також відповідач просить зменшити розмір пені.

25.06.2009р. відповідач надіслав телеграму, якою просить перенести розгляд справи, в зв’язку з виїздом представника відповідача до м. Києва. Дане клопотання відхиляється, оскільки судом не визнавалась обов’язковою явка сторін, в матеріалах справи достатньо документів, необхідних для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Згідно з договором поставки товару № 10 від 10.01.2008р., укладеним між ТОВ "Єдина Торгова Система - Київ" (позивачем у справі) і Приватним підприємством «Хімпостачальник»(відповідачем у справі), позивач поставив відповідачу товар за накладною № РН –0018093 від 18.09.2008р. на суму 253512 грн. 00 коп. Згідно умов п. 5.2. договору оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки, тобто в строк до 18.10.2008р.

На момент подання позову заборгованість становила 200 000 грн., на час розгляду справи –195 000 грн., при цьому після подання позову оплачено 3000 грн. 00 коп. і 2000 грн.

Позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.10.2008р. по 11.06.2009р. з урахуванням часткової оплати, що в загальній сумі становить 29171 грн. 14 коп., за цей же період нараховано 3 % річних, що становить 4485 грн. 59 коп., а також інфляційні втрати за листопад 2008 року травень 2009 року, що становить 26372 грн. 98 коп.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частково задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дії сторін свідчать про укладення усного договору поставки, строк виконання якого не встановлено.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права. З огляду на вказане, вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 26577 грн. 62 коп. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Інфляційні втрати і річні відсотки за своєю правовою природою не відносяться до штрафних санкцій, тому судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно подвійної фінансової відповідальності.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору. Виконання зобов’язання згідно ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, яка відповідно до ст. 549 цього кодексу може існувати у вигляді пені або штрафу.

Так, сторони Договору встановили забезпечення зобов’язання неустойкою у вигляді пені.

Щодо нарахування і стягнення пені, то нарахування пені здійснено з дотримання вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»щодо розміру пені і ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Щодо можливості зменшення розміру пені, то відповідач не довів наявність обставин згідно ст. 233 ГК України, які заслуговують на уваги при вирішенні даного питання.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення заборгованості в сумі 195000 грн., пені –29 171 грн. 14 коп., 3% річних –4 485 грн. 59 коп., інфляційних втрат –26 372 грн. 98 коп. В решті вимог провадження у справі припиняється в зв’язку з відсутністю спору, оскільки заборгованість в розмірі 2000 грн. 00 коп. оплачена після подання позову.

Судові витрати у вигляді витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача повністю, оскільки вимоги позивача були обґрунтовані на час звернення з позовом, а часткова оплата проведена після подання позову. Щодо витрат на проїзд в сумі 1274 грн. 00 коп., то відповідно до ст. 44 ГПК України дані витрати не можна вважати іншими, пов’язаними з розглядом справи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою позивача у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Хімпостачальник», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Силікатна, 10, ідентифікаційний код 13395997 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система - Київ", 02090 м. Київ -90, вул. Сосюри, 68, ідентифікаційний код 32959643 заборгованість в сумі 195000 грн., пеню в сумі 29 171 грн. 14 коп., 3% річних в сумі 4 485 грн. 59 коп., інфляційні втрати в сумі 26 372 грн. 98 коп., витрат по сплаті держмита в сумі 2570 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.В решті вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

підписано 30.06.2009р.

Суддя Т.М.Мінська