Рішення № 4020512, 18.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09 Справа № 9/120

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Латурн Продукт", м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Лисичанський м'ясокомбінат", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 5 806 грн. 54 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Нікітін С.В., дов. № 4 від 08.04.09

від відповідача – Алфімов М.П., дов. № 6 від 28.04.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Латурн Продукт", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4880,0 грн., пеню у розмірі 823,39 грн., 3% річних у розмірі 103,15 грн. за договором поставки № 397 від 24.03.08 та судові витрати.

У судовому засіданні 18.05.09 представник позивача пояснив, що після звернення з цим позовом відповідачем було сплачено 2000,0 грн., тому основний борг складає 2880,0 грн.

Крім того, позивач уточнив позовні вимоги щодо нарахування пені. Оскільки у позовній заяві пеня розраховувалась виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, а з урахуванням п. 3.5 договору, уточнений розмір пені розрахований на підставі ч. 2 п. 66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення № 888 (далі –Положення 888) у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення та складає 501,97 грн.

Відповідач, ЗАТ "Лисичанський м'ясокомбінат", з позовом не погоджується, посилаючись на те, що позивач недопоставив продукцію за договором на суму 2880,0 грн., що було зафіксовано відповідним актом.

В обгрунтування позову позивач посилається на вищевказаний договір поставки № 397 від 24.03.08, за яким він за накладною № 75 від 15.10.08 поставив товар на суму 18000,0 грн.

Відповідач здійснив оплату товару частково у розмірі 13120,0 грн., таким чином, борг відповідача на час звернення з позовом до суду складав 4880,0 грн., після подачі позову відповідачем частково погашений борг у розмірі 2000,0 грн., основна заборгованість складає 2880,0 грн.

Пунктом 4.3 договору оплата товару передбачена на умовах відстрочення платежу у 7 календарних днів від дати отримання товару.

Позивачем нарахована пеня з урахуванням заяви про уточнення у розмірі 501,97 грн. за період прострочення платежу з 23.10.08 по 23.03.09, виходячи з умови пункту 66 Положення 888.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних в сумі 103,15 грн. за період прострочення грошового зобов'язання.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 3485,12 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 397 від 24.03.08, за яким він за накладною № 75 від 15.10.08 поставив товар на суму 18000,0 грн.

Пунктом 4.3 договору оплата товару передбачена на умовах відстрочення платежу у 7 календарних днів від дати отримання товару.

Відповідач здійснив оплату товару частково у розмірі 13120,0 грн., таким чином, борг відповідача на час подачі позову складав 4880,0 грн., після подачі позову відповідачем частково погашений борг у розмірі 2000,0 грн., основна заборгованість складає 2880,0 грн.

Щодо нарахування пені.

Нараховуючи пеню у розмірі 501,97 грн. за період прострочення платежу з 23.10.08 по 23.03.09, позивач виходив з умови пункту 6.1 договору, за яким за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Підставою застосування штрафних санкцій позивач вважає п. 66 чинного Положення 888, за яким при несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець (платник) сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд погоджується з такою позицією позивача.

Щодо застосування ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем нараховані 3% річних в сумі 103,15 грн. за період прострочення грошового зобов'язання згідно з розрахунком, викладеним у позовній заяві, з яким суд погоджується.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ЗАТ "Лисичанський м'ясокомбінат", 93110, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Артемовська, 25, код 00443192, на користь позивача, ТОВ "Латурн продукт", 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 121-г, код 35239543, суму основного боргу у розмірі 2880,0 грн., пеню у розмірі 501,97 грн. та 3% річних у розмірі 103,15 грн., всього –3485,12 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –96,35 грн., інформаційно-технічні витрати –111,47 грн.

3. Провадження у справі щодо вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 2000,0 грн. –припинити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 21.05.09.

Суддя А.Г.Ворожцов