Рішення № 40204367, 13.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8923/13 13.08.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення 8697576,98 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Сандрович Л.В. (дов)

Від відповідача: Паламар Л.В. (дов.)

У судовому засіданні 13.08.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" 8 697 576,98 грн. заборгованості за кредитним договором №010/08/3705 від 09.08.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/8923/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.06.2013р.

13.06.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. розгляд справи № 910/8923/13 відкладено на 25.06.2013р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В..В. від 25.06.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу №910/8923/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013р. справу №910/8923/13 прийнято до свого провадження суддею Стасюком С.В. та призначено до розгляду на 16.07.2013р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 16.07.2013р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 910/8923/13 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013р. справу №910/8923/13 прийнято до свого провадження суддею Гулевець О.В. та призначено до розгляду на 16.07.2013р.

В судовому засіданні 16.07.2013р. представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надав суду пояснення та витребувані судом документи по справі.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в судовому засіданні 16.07.2013р. надав суду документи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 16.07.2013р. оголошено перерву до 13.08.2013р.

13.08.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшли пояснення та документи по справі.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.08.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу №910/8923/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. суддею Стасюком С.В. прийнято справу №910/8923/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 10.09.2013р.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 05.09.2013р., у зв'язку виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 910/8923/13 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013р. повернуто зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" по справі №910/8923/13.

В судовому засіданні 10.09.2013р. представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" надав суду клопотання про призначення проведення звіряння взаєморозрахунків між сторонами по кредитному договору №010/08/3705 від 09.08.2007р. та оголошення перерви у розгляді справи №910/8923/13.

В судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено перерву до 24.09.2013р.

24.09.2013р. в судовому засіданні представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надав пояснення по справі.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" у судове засідання 24.09.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. відкладено розгляд справи на 03.10.2013р.

25.09.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" надійшли заперечення на позов та клопотання про зупинення провадження у справі №910/8923/13 до вирішення пов'язаної з нею справи №910/17463/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2014р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. зупинено провадження у справі №910/8923/13 до вирішення по суті справи №910/17463/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсною додаткової угоди № 010/08/3705/7 від 29.03.2012р. до кредитного договору №010/08/3705 від 09.08.2007р. та набрання відповідним рішенням законної сили.

26.05.2014р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/8923/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2014р. поновлено провадження у справі № 910/8923/13 та призначено її розгляд на 17.06.2014р.

17.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014р. розгляд справи №910/8923/13 відкладено на 24.06.2014р.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в судовому засіданні 24.06.2014р. надав суду пояснення щодо свого клопотання про зупинення провадження у справі, просив його задовольнити.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в судовому засіданні 24.06.2014р. надав суду документи по справі, не заперечив щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. зупинено провадження у справі №910/8923/13 до розгляду заяви про визнання вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника - ПрАТ "Бліц-Інформ" у справі № 910/20149/13 про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" та набрання відповідним рішенням законної сили.

18.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/8923/13, в якому останній зазначає, що постановою Вищого господарського суду міста Києва від 08.07.2014р. № 910/20149/13 частково задоволено касаційну скаргу арбітражного керуючого Гусака Ю.М, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва № 910/20149/13 від 09.04.2014р. та ухвалу Господарського суду міста Києва № 910/20149/13 від 18.11.2013р., а провадження по справі № 910/20149/13 припинено.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 22.07.2014р., в зв'язку з відпусткою судді Гулевець О.В., справу № 910/8923/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2014р. суддею Стасюком С.В. прийнято справу № 910/8923/13 до свого провадження, поновлено провадження у справі №910/8923/13 та призначено розгляд справи на 06.08.2014р.

05.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшли документи по справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 05.08.2014р. в зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В на лікарняному та в зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 910/8923/13 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 910/8923/14 до свого провадження.

06.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для витребування судом у позивача розрахунків заборгованості за відсотками, пені за кредитом та пені за відсотками.

В судовому засіданні 06.08.2014р. представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надав пояснення по справі.

Представники відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в судовому засіданні 06.08.2014р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання представнику відповідача матеріалів справи №910/8923/13 для ознайомлення.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13.08.2014р.

13.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надати сторонам можливості укласти мирову угоду.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в судовому засіданні 13.08.2014р. надав суду пояснення щодо свого клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору, просив його задовольнити.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в судовому засіданні 13.08.2014р. надав суду документи по справі та заперечив щодо клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши дане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, огляду на наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні документи для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на тривалий розгляд справи, неодноразове подання відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду даної справи для мирного врегулювання спору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

При цьому, суд роз'яснює представнику відповідача, що він зобов'язаний добросовісно користуватися належними процесуальними правами та не допускати зловживання такими правами, а умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в судовому засіданні 13.08.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в судовому засіданні 13.08.2014р. надав суду письмові заперечення на позов та просив суд зменшити розмір пені, що заявлена до стягнення позивачем.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 13.08.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") як кредитором та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ") як позичальником було укладено Кредитний договір № 010/08/3705 (надалі - Кредитний договір), за умовами якого відповідач на положеннях та умовах цього договору відкриває позивачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 24 000 000,00 грн. строком до 15.07.2010 зі сплатою 15 % річних.

В подальшому між сторонами були внесені зміни та доповнення до Кредитного Договору шляхом укладення Додаткових угод, а саме: Додаткової угоди №010/08/3705-1 від 22.09.2008р., Додаткової угоди №010/08/3705-1 від 22.09.2008р., Додаткової угоди №010/08/3705-2 від 21.11.2008р., Додаткової угоди №010/08/3705-3 від 31.07.2009р., Додаткової угоди №010/08/3705/4 від 31.03.2010р., Додаткової угоди №010/08/3705/6 від 30.07.2010р., Додаткової угоди №010/08/3705/7 від 29.02.2012 року.

За умовами Додаткової угоди № 010/08/3705/7 від 29.02.2012р. до Кредитного договору, станом на дату її укладання фактична прострочена заборгованість позичальника по сплаті суми кредиту становить 5 741 532,73 грн.

Пунктом 2 даної Додаткової угоди визначено, що станом на дату укладання додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 7 094 456,56 грн., у тому числі: 5 741 532,73 грн. - заборгованість з погашення суми кредиту; 1 352 923,83 грн. - заборгованість з погашення процентів.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що на підставі даної додаткової угоди з 29.03.2012 фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, при цьому за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Згідно з п. 4 додаткової угоди кінцевий строк погашення фактичної заборгованості за сумою кредиту - 30.04.2012, плата за користування кредитом - 14 % річних.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаних кредитних коштів та сплатити нараховані відсотки відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 10.4 Кредитного Договору передбачено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Позивач, в позові зазначає, що у зв'язку із невиконанням позичальником зобов'язань по вказаному Кредитному договору позивачем неодноразово вживалися заходи, щодо проведення реструктуризації заборгованості, проте, в порушення вимог Кредитного договору № 010/08/3705 від 09.08.2007 року, відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 25.04.2013р. утворилась заборгованість в сумі 8 697 576,98 грн., в тому числі: кредитна заборгованість - 7 094 456,56 грн.; заборгованість за відсотками - 924 110,88 грн.; пеня за кредитом - 523 361,55 грн.; пеня за відсотками - 155 647,99 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором 010/08/3705 від 09.08.2007р. у розмірі 8 697 576,98 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

На виконання умов Кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 8 782 511,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками з рахунку відповідача.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту, оплати відсотків (процентів) за користування кредитом, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 7 094 456,56 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 924 110,88 грн.

Відповідач, під час розгляду справи, заперечуючи позовні вимоги, посилався на те, що Додаткова угода № 010/08/3705/7 від 29.03.2012р. до Кредитного договору № 010/08/3705 від 09.08.2007р. передбачає збільшення заборгованості за кредитним договором без отримання кредитних коштів на суму 1 352 923,83 грн. та зобов'язує позивача сплачувати проценти на проценти, які були включені до суми основного боргу, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернулось до суду з позовом про визнання вказаної угоди недійсною.

З огляду на зазначене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2014р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. зупинено провадження у справі №910/8923/13 до вирішення по суті справи №910/17463/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсною додаткової угоди № 010/08/3705/7 від 29.03.2012р. до кредитного договору №010/08/3705 від 09.08.2007р. та набрання відповідним рішенням законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2014р. у справі №910/17463/13 рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у справі № 910/17463/13 у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним п. 3 Додаткової угоди № 010/08/3705/7 від 29.03.2012р. до Кредитного договору № 010/08/3705 від 09.08.2007р. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказаною вище постановою встановлено, що погоджена сторонами умова про збільшення заборгованості за сумою кредиту на суму заборгованості за процентами не свідчить про нарахування процентів на проценти, оскільки з 29.03.2012 (моменту набрання чинності оспорюваною Додатковою угодою) вказані кошти за своєю природою є кредитом, а положення п 3 Додаткової угоди № 010/08/3705/7 від 29.03.2012р. до Кредитного договору № 010/08/3705 від 09.08.2007р. не суперечить ст.ст. 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, доводи відповідача проте, що позивачем збільшено заборгованість за Кредитним договором без отримання кредитних коштів на суму 1 352 923,83 грн. та відповідно нараховано на проценти, які були включені до суми основного боргу, не приймаються судом до уваги.

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача, наведені у запереченнях на позов від 12.08.2014р., щодо нарахування позивачем процентів на проценти у сумі 659 038,73 грн. згідно Додаткової угоди №010/08/3705/4 від 31.03.2010р., оскільки вказані кошти у сумі 659 038,73 грн. за своєю природою є кредитом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 7 094 456,56 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 924 110,88 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем, також, заявлено про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 523 361,55 грн., яка нарахована у період з 04.05.2012р. по 30.10.2012р. та пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 155 647,99 грн., що нарахована за загальний період з 29.09.2010р. по 31.03.2013р. за кожним періодичним платежем.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.4 Кредитного Договору передбачено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Розрахунок позивача пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 523 361,55 грн. та пені за прострочення сплати процентів в розмірі 155 647,99 грн. є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідачем у запереченнях на позов від 12.08.2014р. було заявлено про зменшення розміру пені.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Проте, оцінивши співвідношення розміру заявленої пені, розмір заборгованості, враховуючи майновий стан сторін, положення вищенаведених норм та доводи, якими відповідач обґрунтовує необхідність зменшення пені, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що розмір невиконаного зобов'язання за Кредитним договором №010/08/3705 від 09.08.2007р. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення заборгованості за вказаним Кредитним договором №010/08/3851 від 21.01.2008р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25, код ЄДРПОУ 20050164) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лескова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредиту у розмірі 7 094 456 (сім мільйонів дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 56 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 924 110 (дев'ятсот двадцять чотири тисячі сто десять) грн. 88 коп.; пеню за кредитом в розмірі 523 361 (п'ятсот двадцять три тисячі триста шістдесят одну) грн. 55 коп.; пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 155 647 (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.08.2014р.

Суддя О.В. Гулевець