Рішення № 4020406, 29.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.09 Справа№ 25/84

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:

Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(м.Львів)

до відповідача:

Яворівської КЕЧ району (м.Яворів)

про :

стягнення заборгованості в сумі 1 435 911,78 грн.

Суддя :

В.М. Пазичев

При секретарі :

І.Є.Башак

Представники сторін:

від прокурора:

Чорнописка Н.М.-помічник прокурора Шевченківського району м.Львова

від позивача:

Боровий І.М.-представник, довіреність від 18.11.2008 року

від відповідача :

Прийма І.С.-представник, довіреність від 23.03.2009 року

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(м.Львів) до Яворівської КЕЧ району (м.Яворів) про стягнення заборгованості в сумі 1 435 911,78 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.04.2009 року. Ухвалою від 27.04.2009 року розгляд справи відкладено до 05.05.2009 року, за клопотанням відповідача. Ухвалою від 05.05.2009 року розгляд справи відкладено до 13.05.2009 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 13.05.2009 року розгляд справи відкладено до 25.05.2009 року, за клопотанням позивача. Ухвалою від 25.05.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.05.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 27.05.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2009 року, за клопотанням сторін.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.04.2009 року, про відкладення від 27.04.2009 року, від 05.05.2009 року, від 13.05.2009 року, про оголошення перерви від 25.05.2009 року, від 27.05.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.04.2009 року, про відкладення від 27.04.2009 року, від 05.05.2009 року, від 13.05.2009 року, про оголошення перерви від 25.05.2009 року, від 27.05.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 13.05.2009 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.05.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 288 829,15 грн. та штрафні санкції в розмірі 91 868,38 грн.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.04.2009 року, про відкладення від 27.04.2009 року, від 05.05.2009 року, від 13.05.2009 року, про оголошення перерви від 25.05.2009 року, від 27.05.2009 року не виконав в повному обсязі, відзив на позов представив, в якому визнав суму боргу, явку повноважного представника забезпечив.

27.04.2009 року за вх.№31-4 відповідач надіслав на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.05.2009 року відповідач подав відзив на позов, в якому визнає суму заборгованості та розмір штрафних санкцій в сумі 91 868,38 грн.

В судовому засіданні 29.05.2009 року відповідач подав відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 1 288 829,15 грн., та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 29.05.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між ВАТ «Львівгаз»(надалі –позивач) та підприємство Яворівської КЕЧ району (надалі –відповідач) укладено договір №0060/01/09 від 05.01.2009 року з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій.

Згідно п.7.1 даного договору, оплата за постачання та транспортування газу здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок облгазу в наступному порядку:

- по 50% від запланованих для поставок обсягів газу у поточному звітному місяці до 10 та 20 числа місяця поставки;

- остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюються до 05 числа місяця, наступного за звітним.

Оскільки, за твердженням позивача, відповідач не провів в повному обсязі розрахунки за спожитий природний газ, то заборгованість перед ВАТ «Львівгаз»за спожитий природний газ та його транспортування, згідно акту звірки розрахунків станом на 19.03.2009 року, становить 1 344 043,40 грн.

Відповідно до п.8.3 договорів, укладених між сторонами, за порушення строків виконання зобов»язань, зазначених у розділі 8 договорів, споживач (відповідач) сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Тобто, позивачем нараховані 3% річних в розмірі 5 245,53 грн., інфляційні нарахування в розмірі 44 658,59 грн., пеня у розмірі 41 964,26 грн.

В судовому засіданні 25.05.2009 року відповідач подав відзив на позов, в якому визнає суму заборгованості та розмір штрафних санкцій в сумі 91 868,38 грн.

В судовому засіданні 29.05.2009 року відповідач подав відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 1 288 829,15 грн., та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Отже, за підрахунком позивача, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 1 435 911,78 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладений обов”язок представляти інтереси Держави в суді у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах Держави передбачено п.6 ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, ст.2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах. Держава зацікавлена в належній поведінці суб”єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Позов заявлено в інтересах Держави в особі ВАТ “Львівгаз», оскільки, виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії, постачання і транспортування природного газу є однією з пріоритетних і поважних галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

ВАТ «Львівгаз»створене відповідно до наказу Державного комітету по нафті і газу від 11.03.1994 року шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство на підставі Указу Президента України від 15.06.1993 року «Про корпоратизацію підприємств».

Ват «Львівгаз»несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і відповідно, не можуть забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань. Отже, невиконання відповідачем зобов»язань завдає значної шкоди інтересам держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема –сплата неусойки (пеня, штраф).

Позивачем нараховано пеню, яка, відповідно до уточненого розрахунку, складає 41 964,78 грн., проти якого позивач заперечив.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні по сплаті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобо”язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов”язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов”язанні, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов”язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Це положення доповнюється також і змістом ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст.83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.

Враховуючи відсутність збитків у позивача та великий розмір штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що зазначені обставини є обгрунтованими та поважними для зменшення штрафних санкцій на 50%. Таким чином розмір пені, який підлягає стягненню, становить 20 982,13 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву представив, в якому визнає заборгованість перед позивачем, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем виконані не повністю, а також відповідач в судовому засіданні 29.05.2009 року визнав факт заборгованості перед позивачем, у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення” суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(м.Львів) до Яворівської КЕЧ району (м.Яворів) в частині стягнення заборгованості в сумі 1 359 715,40 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача,оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Яворівської КЕЧ району (м.Яворів, вул.Львівська,19; р/р 35220001000403, 3521100900043 ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЗКПО 07930854) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (79039, м.Львів, вул..Золота,42, р/р 260040100065 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», м.Київ, МФО 380054, ЄДРПОУ 03349039) – 1 359 715 (один мільйон триста п”ятдесят дев”ять тисяч сімсот п”ятнадцять) грн. 40 коп. –боргу.

3. Стягнути із Яворівської КЕЧ району (м.Яворів, вул.Львівська,19; р/р 35220001000403, 3521100900043 ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЗКПО 07930854) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) –13 597 (тринадцять тисяч п”ятсот дев”яносто сім) грн. 15 коп. – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя