Рішення № 4020370, 02.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.09 Справа № 9/117

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТОЛ", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСПРОД", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 54 492 грн. 73 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Парфіненко О.Б., дов. № 07/04-09 від 01.04.09

від відповідача – Алфімов М.П., дов. б/н від 02.06.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "КАРТОЛ", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 54492,73 грн., з яких основний борг –43358,59 грн., пеня - 5943,92 грн., 3% річних - 666,50 грн., інфляційні втрати –4523,72 грн. за договором переведення боргу від 12.11.07, укладеним між АТЗТ "ЛІСОК" і відповідачем та судові витрати.

Відповідач, ТОВ "ЛІСПРОД", участь представника у судовому засіданні не забезпечив, але відзивом на позовну заяву від 15.05.09 № 376 повідомив, що заборгованість частково сплачена і станом на 26.09.08 її сума склала 40358 грн. 59 коп.

Згідно банківських виписок та додатку до позовної заяви від 26.03.09 № 1, 2, 3 в оплату заборгованості перед позивачем за період з 26.09.08 по 24.03.09 були перераховані грошові кошти у розмірі 6500 грн. Отже, розмір заборгованості ТОВ "Ліспрод" перед позивачем станом на 22.12.08 складає 33858 грн. 59 коп. З розрахунком суми пені та трьох процентів річних відповідач не згоден.

В обгрунтування позову позивач посилається на вищевказаний договір переведення боргу від 12.11.07, за яким згідно з погодженням позивача новий боржник, відповідач за цією справою, прийняв на себе зобов'язання з оплати, що виникло на підставі договору поставки № 13 від 05.01.04 у розмірі 62578,59 грн.

Пунктом 7 договору він діє до повного виконання зобов'язань.

На адресу відповідача було направлено листа № 25/09-08 з вимогою оплатити заборгованість за договором переведення боргу, на який позивачем було надано відповідь –лист № 1172 від 30.09.08, згідно з яким відповідач зобов'язався сплачувати кожного тижня з 01.10.08 по 1000,0 грн.

За період з 01.10.08 по 25.03.08 відповідачем було перераховано на користь позивача 5500,0 грн., таким чином, станом на 25.03.08 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 43358,59 грн.

Враховуючи норму ч. 2 ст. 530 ЦК України, за якою якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, 18 вересня 2008 року позивач звернувся до відповідача листом № 25/09-08 з вимогою оплати боргу, таким чином строк оплати –до 26.09.08.

Оскільки грошове зобов'язання відповідачем не виконане, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем за період з 26.09.08 нараховані інфляційні втрати у розмірі 4523,72 грн. та 3% річних в сумі 666,50 грн. за період прострочення грошового зобов'язання.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 5943,92 грн. за період прострочення платежу з 26.09.08 по 25.03.09, виходячи з умови пункту 6.1 договору, яким за порушення грошового зобов'язання передбачена пеня, яка обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення платежу.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір переведення боргу від 12.11.07, за яким згідно з погодженням позивача новий боржник, відповідач за цією справою, прийняв на себе зобов'язання з оплати, що виникло на підставі договору поставки № 13 від 05.01.04 у розмірі 62578,59 грн.

Пунктом 7 договору він діє до повного виконання зобов'язань.

На адресу відповідача було направлено листа № 25/09-08 з вимогою оплатити заборгованість за договором переведення боргу, на який позивачем було надано відповідь –лист № 1172 від 30.09.08, згідно з яким відповідач зобов'язався сплачувати кожного тижня з 01.10.08 по 1000,0 грн.

За період з 01.10.08 по 25.03.08 відповідачем було перераховано на користь позивача 5500,0 грн., таким чином, станом на 25.03.08 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 43358,59 грн.

Оскільки спірним договором переведення боргу строк виконання грошового зобов'язання не був визначений, 18 вересня 2008 року позивач звернувся до відповідача листом № 25/09-08 з вимогою оплати боргу, таким чином строк оплати –до 26.09.08.

Оскільки відповідач не здійснив оплати, позивачем правомірно нарахована пеня у розмірі 5943,92 грн. за період прострочення платежу з 26.09.08 по 25.03.09, виходячи з умови пункту 6.1 договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати у розмірі 4523,72 грн. та 3% річних в сумі 666,50 грн. за період прострочення грошового зобов'язання згідно з розрахунком, викладеним у позовній заяві, з яким суд погоджується.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

За таких обставин, виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Ліспрод", 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Макаренка, 208, код 30482032, на користь позивача, ТОВ "Картол", 83057, м. Донецьк, провул. Веселий,78, код 25325230, заборгованість у розмірі 54492,73 грн., з яких основний борг –43358,59 грн., пеня - 5943,92 грн., 3% річних - 666,50 грн., інфляційні втрати –4523,72 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –544,93 грн., інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 04.06.09.

Суддя А.Г.Ворожцов