Ухвала суду № 40203596, 13.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13.08.2014 К/800/31218/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Сірош М.В.,

за участю секретаря Сватко А.О.

та представників сторін:

позивача - Горяніна А.О.,

відповідача - Савенко Ю.Н.,

розглянув у судовому заяву публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - Товариство) та державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ДПІ) про затвердження угоди про примирення

у справі № 823/18/14

за позовом Товариства

до ДПІ

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року Товариство звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013 № 0003922301 та № 0003932301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 позов задоволено повністю. У прийнятті цієї постанови суд виходив з того, що витрати та податковий кредит було сформовано позивачем у перевіреному періоді з дотриманням законодавчо встановлених умов щодо реальності господарської операції та її підтвердженості первинними документами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що відсутність документального підтвердження походження товару, його прийняття за кількістю та якістю, транспортування товару у процесі виконання його поставок підтверджує висновок податкового органу про фіктивний характер розглядуваних операцій; крім того, за висновком апеляційного суду, позивачем було штучно завищено витрати на оренду електропередавального обладнання, що свідчить про невідповідність зазначеної операції критерію ділової мети як умови її відображення у податковому обліку Товариства.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі правильне та вмотивоване рішення Черкаського окружного адміністративного суду зі спору.

На стадії касаційного провадження учасниками спору подано заяву про затвердження угоди про примирення.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Наведена процесуальна норма передбачає надання адміністративним судом правової оцінки умовам примирення сторін на предмет їх відповідності закону, інтересам осіб та держави.

У справі, що переглядається, предметом оскарження є:

податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 № 0003922301, за яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 052 823 грн. (у тому числі 701 882 грн. за основним платежем та 350 941 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 № 0003932301, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 047 383 грн. (у тому числі 698 255 грн. за основним платежем та 349 128 грн. за штрафними санкціями).

Відмовляючи у задоволенні цього позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність оспорюваних донарахувань у зв'язку з формуванням платником витрат та податкового кредиту за операціями по правовідносинам з приватним підприємством «Салфит» та приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Ювента», що мали безтоварний характер та опосередковувалися штучним документообігом, а також по операціям з товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Техно-Груп», які не мали ділової мети та ґрунтувалися на удаваному правочині (як це було установлено постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 у справі № 5011-7/13420-2012).

У той же час предмет угоди про примирення передбачає часткове визнання позивачем оспорюваних донарахувань, а саме: з податку на прибуток у сумі 663 603 грн. (у тому числі 442 402 грн. за основним платежем та 221 201 грн. за штрафними санкціями); з податку на додану вартість - у розмірі 650 000 грн. (у тому числі 433 333,33 грн. за основним платежем та 216 666,67 грн. за штрафними санкціями), та одночасне визнання податковим органом позовних вимог Товариства в іншій сумі (тобто погодження із незаконністю донарахування ПДВ у сумі 397 383 грн. (у тому числі 264 922 грн. за основним платежем та 132 461 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2013 № 0003932301 та з неправомірністю збільшення податку на прибуток на 389 220 грн. (у тому числі 259 480 грн. за основним платежем та 129 740 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2013 № 0003922301).

Таким чином, наведеною угодою про примирення передбачено зменшення обсягу податкового обов'язку платника (позивача у справі), визначеного оспорюваними за даним позовом податковими повідомленнями-рішеннями; ця угода не дозволяє забезпечити інтереси держави у вигляді надходження необхідної суми податків до бюджету у тій мірі, в якій вони були б дотримані за відсутності розглядуваної угоди про примирення. А відтак зазначена угода не являє собою розумного компромісу між інтересами платника та держави.

Наведене виключає можливість затвердження поданої учасниками провадження угоди про примирення.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 51, 160, 167, 221, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про примирення від 09.07.2014, укладеної публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" та державною податковою Інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак М.В. Сірош