Рішення № 40201219, 14.08.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2014 Справа № 920/781/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодпостач", м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 1 274 639 грн. 53 коп.

СУДДЯ С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

при секретарі с/з С.М. Шапова

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Кучмій Н.Б.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1274639 грн. 53 коп. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі - продажу природного газу № 13/2420-ТЕ-29 від 28.12.2012 року, укладеного між сторонами у справі, а саме: 1077185,23 грн. боргу за природний газ, 37933 грн. 12 коп. - 3% річних, 21413 грн. 77 коп. - інфляційних витрат, 138107 грн. 41 коп. пені, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Згідно відзиву № 160 від 29.05.2014 року на позовну заяву, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення в повному обсязі пені, інфляційних збитків та 3% річних відмовити, а також при винесенні рішення зменшити розмір санкцій на 65%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

28.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловодпостач" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13/2420-ТЕ-29, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність покупця у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах даного договору.

Пунктами 3.3., 3.4. договору визначено, що приймання-передача газу оформляється відповідним актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем продажу газу відповідач зобов'язаний надати позивачу підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язаний повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати мотивовану письмову відмову. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 2.1 договору, продавець передає покупцю з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 2750,00 тис. куб.м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу у встановленому порядку.

Вартість газу встановлена сторонами згідно з п. 5.2 договору становить 1309,20 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 3600300,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору поставив протягом січня - квітня, жовтня - грудня 2013 року імпортований природний газ, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 250 324 грн. 67 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив оплату лише частково, станом на 07.04.2014 року розмір основного боргу становив 1 077 185,23 грн. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу 138 107 грн. 41 коп. - пені, 37 933 грн. 12 коп. - 3% річних, 21 413 грн. 77 коп. - інфляційних витрат.

Представник відповідача проти позову заперечує частково: суму основного боргу визнає та одночасно вказує на те, що нарахування пені перевищує 183 дні, передбачені законом для нарахування, проти нарахування позивачем 3% річних та інфляційних витрат відповідач також заперечує.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність покупця (відповідача) у разі несвоєчасної оплати поставленого природного газу, а саме відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як зазначено вище, пунктом 6.1 договору встановлений обов'язок покупця розрахуватися за газ протягом місяця поставки газу шляхом 100% поточної оплати, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Таким чином, підставою для оплати газу є не факт (дата) підписання актів прийому-передачі газу, а сам факт поставки газу та прийняття його покупцем. Виходячи з цього, позивачем вірно визначений період, з якого проведено нарахування пені. Також позивачем вірно застосовані норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а не за шість місяців, що передують зверненню із позовом, як вказує у відзиві відповідач.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також, у відповідності до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд виходить з інтересів обох сторін, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання, а також невідповідності розміру стягуваної неустойки розміру основного зобов'язання.

Суд, враховуючи, що прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором виникло внаслідок поважних причин та обставин, зокрема, підприємство відповідача здійснює господарську діяльність з перетворення енергетичних ресурсів на теплову енергію за допомогою технічних засобів для опалення та гарячого водопостачання, транспортує та постачає теплову енергію. Основними споживачами є бюджетні організації та населення, які несвоєчасно сплачують за надані відповідачем послуги. Підприємство відповідача на даний час знаходиться в скрутному фінансовому становищі, про що свідчить фінансовий звіт підприємства, постанови про арешт коштів боржника - ТОВ "Тепловодпостач". Також, беручи до уваги сплату відповідачем 66 % заборгованості за спожитий природний газ, тому суд вважає за доцільне зменшити розмір пені на 80 %.

Отже, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 27 621 грн. 48 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена ст.625 ЦК України не є штрафними санкціями, а виступають відповідно способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до наданого розрахунку з відповідача підлягає стягненню 37 933 грн. 12 коп. - 3% річних та 21 413 грн. 77 коп. - інфляційних витрат. Розрахунок позивача перевірений судом, відповідає обставинам справи та чинному законодавству України.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 25 492 грн. 79 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Тепловодпостач" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код 31589837) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 1077185,23 грн. боргу за природний газ, 37933 грн. 12 коп. - 3% річних, 21413 грн. 77 коп. - інфляційних витрат, 27 621 грн. 48 коп. пені та 25 492 грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 19.08.2014

Суддя С.О.Миропольський