Постанова № 40198755, 14.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7352/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Риченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛЕ ДИЗАЙН" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛЕ ДИЗАЙН" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛЕ ДИЗАЙН" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про:

- визнання протиправними дій по внесенню до Акту перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334 висновків щодо визнання нікчемності правочинів, відсутності здійснення господарських операцій та відсутності об'єкту оподаткування (згідно ст. 185, 195 ПКУ) між ТОВ "АЛЛЕ ДИЗАЙН" та Представництвом Представництвом "Сембол Улусларараси Ятирим Тарим Пейзаж Іншаат Туризм Санайі Ве Тіджарет Анонім Шикрет" за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. на суму податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 3 586 488,0 грн.;

- визнання протиправними дій по внесенню до Акту перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334 висновків щодо визнання нікчемності правочинів, відсутності реального здійснення господарських операцій та відсутності об'єкту оподаткування (згідно ст. 185,195 ПКУ), при формуванні податкового кредиту з ПДВ на суму 1916500,00 грн. по операціям між TOB «АЛЛЕ ДИЗАЙН» та TOB «ПРОМБУД МАРКЕТ», за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.;

- визнання протиправними дій по зменшенню задекларованого податкового кредиту по ПДВ ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН» на суму 1916500,00 грн., та зменшенню задекларованих податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 3586488,00 грн. за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.;

- визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН», за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та інших аналітично інформаційних системах та базах даних Міндоходів, на підставі Акту перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334.

- зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та з інших аналітично інформаційних систем та баз даних, перелік яких затверджений Міністерством доходів та зборів, інформацію про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН» в результаті якої складено Акт перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334.

- зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та інших аналітично інформаційних системах та базах даних Міндоходів, достовірні дані про ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН», в тому числі показники податкової звітності по сумах задекларованого податкового кредиту, в розмірі 1916500,00 грн., та задекларованих сум податкових зобов'язань у розмірі 3586488,00 грн.;

- зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання Акту документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН» від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334 у проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 08.04.2014 по 10.04.2014 державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АЛЛЕ ДИЗАЙН" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Представництвом "Сембол Улусларараси Ятирим Тарим Пейзаж Іншаат Туризм Санайі Ве Тіджарет Анонім Шикрет" та з ТОВ "Промбуд Маркет" за період з 01.01.2014 по 28.02.2014.

За результатами перевірки складено акт № 1537/26-56-22-01-03/37570334 від 14.04.2014, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Алле Дизайн» при придбанні та пролажу товарів (послуг).

Крім того, в висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та товарів (послуг) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України.

На цій підставі податковий орган прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій, на суму податкових зобов'язань - 3586488,0 грн. по взаємовідносинам з Представництвом "Сембол Улусларараси Ятирим Тарим Пейзаж Іншаат Туризм Санайі Be Тіджарет Анонім Лиркеті" в січні - лютому 2014 року, та податкового кредиту на суму -1916500.0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд Маркет» в січні - лютому 2014 р.".

Вважаючи вказані дії податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про їх безпідставність та необґрунтованість.

Проте, колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по внесенню до Акту перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334 висновків щодо визнання нікчемності правочинів, відсутності здійснення господарських операцій та відсутності об'єкту оподаткування між ТОВ "АЛЛЕ ДИЗАЙН" та Представництвом Представництвом "Сембол Улусларараси Ятирим Тарим Пейзаж Іншаат Туризм Санайі Ве Тіджарет Анонім Шикрет" та при формуванні податкового кредиту з ПДВ по операціям між TOB «АЛЛЕ ДИЗАЙН» та TOB «ПРОМБУД МАРКЕТ», за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

Як зазначив Конституційний Суд України, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (пункт 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України).

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 зазначеного Кодексу податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 цього Кодексу, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах.

Також, зазначеною статтею передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 74.2 статті 71 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Так, отримана від платників податків податкова інформація використовується та опрацьовується контролюючим органом, зокрема, під час проведення документальних перевірок.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 3 зазначеного порядку кореспондує статтю 86 Податкового кодексу в частині оформлення результатів документальних перевірок у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З аналізу зазначених норм впливає, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, в якому зазначаються лише факти заниження або завищення податкових зобов'язань; при цьому акт перевірки не зобов'язує платника податків сплатити такі зобов'язання, на відміну від прийнятого на підставі акту податкового повідомлення - рішення.

Отже, акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного акту також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

В даному випадку, податковим органом та його посадовою особою фактично реалізована їх компетенція на оформлення результатів такої перевірки, а тому оспорювані дії не є такими, що порушують права позивача.

При цьому, як свідчать обставини справи, у спірному випадку рішення, яке породжує правові наслідки відносно позивача податковим органом не приймалось, доказів того, що висновки акту перевірки порушують права позивача суду не подано, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що TOB «АЛЛЕ ДИЗАЙН" у вказаний в акті період здійснювало будівельні роботи на об'єкті будівництва «Санаторно-Курортний комплекс «Мрія» розташованого за адресою Автономна республіка Крим, м. Ялта, селище Оползневе, на замовлення "ПРЕДСТАВНИЦТВА "СЕМБОЛ УЛУСЛАРАРАСИ ЯТИРИМ ТАРИМ ПЕЙЗАЖ ІНШААТ ТУРИЗМ САНАЙІ BE ТІДЖАРЕТ-АНОНІМ ШИРКЕТІ", на підставі укладених між ними договорів. Для початку виконання будівельних робіт "ПРЕДСТАВНИЦТВО "СЕМБОЛ УЛУСЛАРАРАСИ ЯТИРИМ ТАРИМ ПЕЙЗАЖ ІНШААТ ТУРИЗМ САНАЙІ BE ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШИРКЕТІ" перерахувало на рахунки TOB «АЛЛЕ ДИЗАЙН» грошові кошти в якості авансових платежів.

При цьому, для виконання частини робіт на вищевказаному об'єкті будівництва, позивачем в якості підрядника залучалося TOB «ПРОМБУД МАРКЕТ» згідно договорів підряду. TOB «АЛЛЕ ДИЗАЙН» в свою чергу перерахувало на рахунки TOB «ПРОМБУД МАРКЕТ» грошові кошти в якості авансових платежів.

На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надано до наступні первинні та розрахункові документи: копії договорів, акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні, виписки з банківського рахунку.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Крім того, на період господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість.

При цьому, на підтвердження реальності здійснення будівельних робіт за вищевказаними договорами, а також на підтвердження наявності у TOB «АЛЛЕ ДИЗАЙН» матеріально-технічної бази та кваліфікованого персоналу, необхідних для провадження будівельних робіт позивач надав суду: копію ліцензії на здійснення діяльності у будівництві, копії штатного розпису та копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за перевіряємий період, копії договорів про купівлю-продаж будівельних матеріалів, копії видаткових накладних на придбання будівельного обладнання, копія договору на виконання робіт баштовим краном та актів здачі-приймання робіт до нього.

Наведене свідчить, що TOB "АЛЛЕ ДИЗАЙН" правомірно формувало та відображало в податкових деклараціях з ПДВ суми податку на додану вартість в складі податкового кредиту за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. по взаємовідносинам з TOB "ПРОМБУД МАРКЕТ" та, відповідно, правомірно відображало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПРЕДСТАВНИЦТВОМ "СЕМБОЛ УЛУСЛАРАРАСИ ЯТИРИМ ТАРИМ ПЕЙЗАЖ ІНШААТ ТУРИЗМ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШИРКЕТІ" за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.

Щодо решти позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, яким встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54).

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Так, відповідачем було відкориговано податкові зобов'язання та податковий кредит позивача в АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, а саме зменшено задекларований податковий кредит по ПДВ на суму 1916500,00 грн., та зменшено задекларовані податкові зобов'язання по ПДВ в розмірі 3586488,00 грн., що у відповідності до приведених вище норм свідчить про порушення податковим органом приписів чинного податкового законодавства, а тому такі дії є протиправними.

Колегія суддів зазначає, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки акта про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акта або визнання його незаконним, з огляду на те, що акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки. Однак, спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав.

Так, на підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що висновки Акту перевірки не можуть бути використані для оцінки господарської діяльності позивача з його контрагентами і, навпаки, контрагентів з позивачем по господарським операціям, що відбувались між суб'єктами господарювання за вказаний в акті період.

При цьому, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем у базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року по справі № К/800/58427/13 та від 04 березня 2014 року по справі № К/800/46922/13.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН», за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та інших аналітично інформаційних системах та базах даних Міндоходів, на підставі Акту перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334, зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та з інших аналітично інформаційних систем та баз даних, перелік яких затверджений Міністерством доходів та зборів, інформацію про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН» в результаті якої складено Акт перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334 та зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та інших аналітично інформаційних системах та базах даних Міндоходів, достовірні дані про ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН», в тому числі показники податкової звітності по сумах задекларованого податкового кредиту, в розмірі 1916500,00 грн., та задекларованих сум податкових зобов'язань у розмірі 3586488,00 грн. підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись від використання Акту документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН» від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334 у проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів позивача необхідно зазначити наступне.

Суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач, при виконанні покладених на нього діючим законодавством повноважень. Тому твердження позивача про можливе в майбутньому порушення відповідачем прав та інтересів позивача та його контрагентів при використанні вказаного акту перевірки є необґрунтованими.

До того ж, у відповідності до приписів ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України захисту адміністративними судами підлягають лише права та інтереси особи, порушені на момент її звернення до суду.

Використання податковим органом акту перевірки платника податків в межах, дозволених податковим законодавством, є виключною компетенцією податкового органу і не може бути заборонено судом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанова суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛЕ ДИЗАЙН" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛЕ ДИЗАЙН" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по зменшенню задекларованого податкового кредиту по ПДВ ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН» на суму 1916500,00 грн., та зменшенню задекларованих податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 3586488,00 грн. за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН», за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та інших аналітично інформаційних системах та базах даних Міндоходів, на підставі Акту перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та з інших аналітично інформаційних систем та баз даних, перелік яких затверджений Міністерством доходів та зборів, інформацію про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН» в результаті якої складено Акт перевірки від 14 квітня 2014 року № 1537/26-56-22-01-03/37570334.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та інших аналітично інформаційних системах та базах даних Міндоходів, достовірні дані про ТОВ «АЛЛЕ ДИЗАЙН», в тому числі показники податкової звітності по сумах задекларованого податкового кредиту, в розмірі 1916500,00 грн., та задекларованих сум податкових зобов'язань у розмірі 3586488,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Постанову в повному тексті виготовлено 15.08.2014 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.