Ухвала суду № 40198733, 19.08.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19.08.2014 Справа № 904/5207/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Іванов О.Г.,

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

арбітражний керуючий: Шистопал П.М., посвідчення НОМЕР_1 від 30.04.01;

від ЗАТ "НВО "Орбіта": Мягка Л.О., довіреність б/н від 21.01.14;

від ПП "Холод-тепло": Шевченко М.І., довіреність №6-11/03/14 від 11.03.14;

від ПП "Золодар": Коханевич О.М., довіреність б/н від 08.01.14;

від ПП "Золодар": Костенко Т.В., довіреність б/н від 08.01.14;

від ДПІ у Жовтневому районі: Димарьова В.В., довіреність №5000/10/10-006 від 12.02.14;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" - арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року у справі №904/5207/13

за заявою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до боржника - закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року у справі №904/5207/13 (суддя Владимиренко І.В.) визнані грошові вимоги приватного підприємства «Холод-Тепло» в розмірі 50 367 154,91 грн., з яких 50 366 007,91 грн. - 4 черга задоволення та 1 147,00 грн. - 1 черга задоволення. Зобов'язано ліквідатора внести грошові вимоги приватного підприємства «Холод-Тепло» в розмірі 50 367 154,91 грн. до реєстру вимог кредиторі (далі грошові вимоги - ГВ).

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся ліквідатор підприємства боржника Шистопал П.М. з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні кредиторських вимог ПП «Холод-Тепло» до боржника. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, також не з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 року призначено до розгляду апеляційну скаргу у судовому засіданні 14.08.2014 року.

В судовому засіданні, 14.08.2014 року та 19.08.2014 року здійснювалась відео- і аудіо- фіксація судового процесу. Представники сторін надавали пояснення по справі та наводили доводи в обґрунтування своєї правової позиції.

Так, представниками приватного підприємства «Золодар», приватного підприємства «Холод-Тепло» та арбітражним керуючим Шистопалом П.М. заявлена низка клопотань:

- про витребування доказів (т.3 ГВ, а.с.92-93, 100-101, 102-103, 112-113, 220-222, 245-247);

- про призначення криміналістичної технічної експертизи документів (т.3 ГВ, а.с.94-96, т.4 ГВ, а.с.8-10);

- про призначення економічної експертизи (т.3 ГВ, а.с.115-116);

- про видачу роздруківки технічного запису судового процесу від 11.11.2013 року (т.3 ГВ, а.с.154-155);

- про конфіденційний розгляд справи (т.3 ГВ, а.с.157-158);

- про повідомлення про факт вчинення ОСОБА_7 у період перебування на посаді директора ЗАТ «НВП «Орбіта» дій, які містять ознаки кримінального правопорушення (т.3 ГВ, а.с.174-177);

- про зупинення провадження у справі №904/5207/13 до розгляду та вирішення справи №904/5864/14 за позовом ЗАТ «НВП «Орбіта» до ТОВ «Корн», ПП «Холод-Тепло» про визнання недійсним договору (т.3 ГВ, а.с.238-239).

Також, безпосередньо в судовому засіданні завалені клопотання про витребування від ДП «Київська офсетна фабрика» відомостей щодо осіб, якими були придбані вексельні бланки та про витребування доказів (щоквартальних та щорічних балансів ЗАТ «НВП «Орбіта»).

Колегія суддів, вирішуючи наведені клопотання, зазначає, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Здійснити видачу роздруківки запису судового засідання від 11.11.2013 року не можливо, у зв'язку з технічними можливостями.

Щодо клопотання про конфіденційний розгляд справи, в обґрунтування підстав звернення з яким представник ПП «Холод-Тепло» зазначив, що у зв'язку з тим, що підприємство боржника, як утримувач правників РКД на зразки, займається специфічною виробничою діяльністю (виконання державного оборонного замовлення на поставлення виробів «Атмосфера-2» та «Прогноз-А», закупівля яких передбачена програмними документами Міністерства оборони України), та внаслідок чого розголошення комерційної та конфіденційної інформації про виробничі зв'язки (кооперацію), виробничу діяльність, інженерну інфраструктуру підприємств оборонного комплексу в період проведення антитерористичної операції на сході України, на думку заявника, шкодить інтересам держави, саме тому представник приватного підприємства «Холод-Тепло» Шевченко М.І. просить задовольнити його клопотання.

Перевіривши доводи представника приватного підприємства «Холод-Тепло» і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-4, 68, 86 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відмовляє в задоволенні клопотання про розгляд даної справи в закритому судовому засіданні, з наступних підстав.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» у якості однієї з засад організації судової влади визначає гласність і відкритість судового процесу. При цьому, принцип гласності є конституційним принципом, який належить до основних засад судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону, розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом. (ч. 4 ст. 11 Закону).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 року повідомлено сторін у справі про фіксування судового засідання аудіо- і відео- засобами.

Згідно з ст. 4-4 ГПК України, розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Законодавець визначив випадки можливого розгляду справи в господарському суді в закритому судовому засіданні:

1) відкритість розгляду суперечить вимогам стосовно охорони державної, комерційної, банківської або іншої таємниці;

2) коли сторони чи одна зі сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду.

Перший випадок є імперативною нормою. Отже, суд зобов'язаний розглянути справу в закритому засіданні незалежно від заяви сторін. У другому випадку сторони мають довести обґрунтованість вимоги про розгляд справи у закритому засіданні.

При зверненні з клопотанням про проведення конфіденційного розгляду справи представником ПП «Холод-Тепло» надано лист Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України №247/7/257від 21.01.2014 року, в якому генеральному директору ВАТ «НВП «Орбіта», яке є засновником підприємства боржника, ОСОБА_7 пропонувалось скласти та підписати акти інвентаризації та договору з чотирьохсот восьмидесяти другим конструкторсько - технологічним центром Озброєння Збройних Сил України, з метою проведення бухгалтерського обліку науково-технічної продукції, що є власністю Міністерства оборони України та знаходиться на території підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону України право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про інформацію»).

Відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 20 Закону). Зокрема, відкритою є публічна інформація, крім випадків, встановлених законом, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши наведені вище норми законодавства України, встановила, що до клопотання про проведення конфіденційного розгляду справи не надано жодних доказів в підтвердження обмеженого доступу до інформації або фактів, що встановлені або можуть бути встановленими під час розгляду даної справи, або визнання їх конфіденційними в розумінні закону. Посилання заявника на лист Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України №247/7/257від 21.01.2014 року містить лише попередження про втрачання права підприємств на виробництво комплектів РКД, у разі відмови від підписання договорів з 482 КТЦ, та необхідністю їх передання до Головного управління зв'язку та інформаційних систем Головного штабу Збройних Сил України.

Суд звертає увагу на те, що публічність судового розгляду захищає сторони у справі від таємного здійснення правосуддя поза контролем громадськості; вона також є одним із засобів підтримання довіри до суддів як вищої, так і нижчої ланки. Унаочнюючи процес здійснення правосуддя, публічність сприяє досягненню мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто забезпеченню права на справедливий суд як одного з основоположних принципів демократичного суспільства (див. рішення у справах «Претто та інші проти Італії» від 8 грудня 1983 року, заява №7984/77, п. 24; та «Аксес проти Німеччини» від 8 грудня 1983 року, заява №8273/78, п. 25).

Договірні держави мають значну свободу вибору належних засобів, якими вони можуть забезпечити відповідність своїх судових систем вимогам ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Гаджианастассіу проти Греції» від 16 грудня 1992 року, заява №12945/87, п. 33). Щодо вимоги публічного проголошення судових рішень, Суд постановляв, що у кожному випадку форма публічності, яка надається судовому рішенню відповідно до законодавства держави-відповідача, повинна оцінюватися з урахуванням конкретних рис відповідного судового провадження з моменту його відкриття до вступу рішення в законну силу, а також предмета та мети п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Зазначені вище рішення у справах «Претто та інші проти Італії», п. 26 та «Аксен проти Німеччини», п. 31; рішення у справі «Суттер проти Швейцарії» від 22 лютого 1984 року, заява №8209/78 п. 33).

До основних засад судочинства належить, зокрема, повне фіксування судового процесу технічними засобами (п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України). Наведений конституційний припис покладає на суд обов'язок здійснювати повне фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки саме за умови такого фіксування судового процесу гарантується конституційне право кожного на судовий захист, а також забезпечують законність та інші основні судові засади судочинства.

Положення п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає фіксування технічними засобами судових засідань, у яких відбувається розгляд справи по суті та її вирішення судом першої інстанції, а також розгляд і вирішення справи судами апеляційної та касаційної інстанції.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя, оскільки законні підстави відсутні, апеляційний господарський суд вважає необхідним не обмежувати участь у судовому розгляді справи №904/5207/13 представників громадськості та фізичних осіб, які не є сторонами у справі (вільні слухачі).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У п. 1 постанови пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року №11 «Про судове рішення» звертається увага судів на те, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Щодо повідомлення про факт вчинення ОСОБА_7 у період перебування на посаді директора ЗАТ «НВП «Орбіта» дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, то як вбачається з переписки Жовтневого РВ Дніпропетровського МУ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська вже порушено провадження, у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Загальну схему доказування викладено: в ч. 1 ст. 33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у ч. 1 ст. 34 ГПК України - господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а також у ст. 43 ГПК, у якій викладені положення щодо оцінки доказів господарським судом.

Таким чином, у господарському процесі обов'язок доказування сторін довести «свої» обставини коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Аналіз положень про обов'язок доказування і подання доказів (ст. 33 ГПК України), належності і допустимості доказів (ст. 34 ГПК України), звільнення від доказування (ст. 35 ГП України), требування доказів (ст. 38 ГПК України) дозволяють стверджувати, що доказування є саме діяльністю суду та інших учасників процесу, метою якої є встановлення, повне з'ясування всіх дійсних обставин справи, які конкретизуються (індивідуалізуються) в залежності від предмета спору, суб'єктного складу сторін, а також тих правовідносин, що мають місце між сторонами в тій чи іншій справі.

Проте на стадії апеляційного провадження доказування має свої особливості, які полягають у тому, що ч. 1 ст. 101 ГПК України обмежує прийняття апеляційним судом додаткових доказів, яке допускається лише у разі, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. З цього можна зробити висновок і про обмеження можливості їхнього збирання апеляційним судом.

За таких обставин направлення різного роду запитів тощо, перекладає на суд тягар доказування і унеможливлює дотримання судом рівності перед законом всіх учасників судового процесу, бо може свідчити про певне сприяння стороні, яка заявила такі клопотання.

Що стосується клопотань про призначення криміналістичної та економічної експертиз, то питання, поставлені/запропоновані на вирішення експерта, не входять до предмета доказування у даній справі, і не впливають на наявність/відсутність у спірних векселів вексельної сили в розумінні ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Щодо підстави зупинення провадження у даній справі, наведеної арбітражним керуючим, як розгляд господарським судом Дніпропетровської області справи №904/5864/14 за позовом ЗАТ «НВП «Орбіта» до ТОВ «Крон», ПП «Холод-Тепло» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №58-БВ від 20.12.2012 року, згідно ухвали від 11.08.2014 року (т.3 ГА, а.с.243-244), то в силу п. 1 ст. 79 ГПК України це допускається тільки у разі неможливості розгляду пов'язаної з нею справи, однак Шистопал П.М. не обґрунтував колегії суддів, у чому полягає така неможливість.

У задоволенні інших клопотань слів відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 99 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" - арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича від 04.08.2014 року про здійснення фіксації судового процесу у справі №90/5207/13 - задовольнити.

В задоволенні інших клопотань відмовити.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов