Ухвала суду № 40198339, 03.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-11526/09/1570

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

28.09.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292301/3 від 15.09.2009 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 008 796 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 210 543 грн. та № 0001302301/3 від 15.09.2009 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 41 335 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 42 742 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 17.07.2013 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби посилалась на те, що під час перевірки підприємства було встановлено, що в період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року TOB «Tic-Руда» згідно з договорів на перевалку виконувало для замовника роботи з переробки, зберігання та навантаження на судна у морському торговельному порту «Южний» на терміналі TOB «Tic-Руда» російського вугілля виробництва ВАТ «Шахта Заречная».

Встановлено, що розмір акордних ставок за виконання навантажувально- розвантажувальних робіт по транзитних вантажах, а саме - по вугіллю, які застосувало TOB "Тіс- Руда" з 27 червня по 31 грудня 2008 року не відповідають розміру акордних ставок, передбачених таблицею 2.1.16 розділу 2Б збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.10.1995 року № 392.

Зазначене призвело до не включення позивачем до складу валового доходу коштів за виконані навантажувально-розвантажувальні роботи по транзитних вантажах.

Крім того, TOB «Tic-Руда» виконувало комплекс робіт, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних) вантажів із використанням терміналу, розташованого у районі порту «Южний», для приймання, накопичування та навантаження на судна вантажу.

Апелянт посилається на те, що позивачем також не застосовувались розміри акордних ставок, визначених у таблиці 2.1.16 розділу 2Б збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.10.1995 року № 392.

Податковий орган вважає, що позивачем були порушені вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», що і стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які на думку апелянта, прийняті обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог TOB «Tic-Руда».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.02.2009 року по 24.03.2009 року державною податковою інспекцією адміністрацією в Одеській області була проведена планова виїзна перевірка TOB «Tic-Руда» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 31/23-8009/34526544 від 31.03.2009 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000432301/0 від 08.04.2009 року та № 0000442301/0 від 08.04.2009 року (том 1, а.с. 139, 140).

Позивачем зазначені повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача, вищевказані податкові повідомлення-рішення були частково скасовані та прийняті нові податкові повідомлення-рішення:

- № 0001292301/3 від 15.09.2009 року щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 219 339 грн. 00 коп. (з яких: за основним платежем - 3 008 796 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 210 543 грн. 00 коп.);

- № 0001302301/3 від 15.09.2009 року щодо визначення ТОВ «Тіс-Руда» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83 076 грн. 00 коп. (з яких: за основним платежем - 41 335 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41 741 грн. 00 коп.) (т. 1 а.с.141-151, т. 3 а.с. 29-54, т. 4 а.с. 219-236).

В ході проведеної перевірки органом податкової служби було встановлено порушення ТОВ «Тіс-Руда» вимог п. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.51 п. 7.5 ст. 7, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у заниженні податку на додану вартість у квітні 2008 року на суму 41335 грн. Крім того, податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем самостійно не було нараховано штраф у розмірі 5 % від суми заниження податкового зобов'язання у квітні 2008 року в розмірі 421466 грн., у зв'язку із виправленням помилки у травні 2008 року.

Також податковим органом встановлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.3 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 3008796 грн.

В акті перевірки державна податкова адміністрація Одеської області посилалась на те, що розмір акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт по транзитним вантажам, а саме, вугіллю, які застосовувало ТОВ «Тіс-Руда» за період з 27.06.2008 року по 31.12.2008 року не відповідають розміру таких акордних ставок, передбачених Таблицею 2.1.1б розділу 2 Б Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України. В результаті недоотримання ТОВ «Тіс-Руда» розмірів акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на користь «NVL TRANSZ Ltd» по транзитним вантажам (вугіллю) - вартість таких послуг занижена на суму різниці між розміром акордної ставки, застосованої ТОВ «Тіс-Руда» ТОВ «Тіс-Руда» та її розміром, визначеними у Збірнику. Податковий орган зазначив, що надані на користь «NVL TRANSZ Ltd» навантажувально-розвантажувальні роботи на суму визначеної різниці надані ТОВ «Тіс-Руда» без вимоги про компенсацію їх вартості, тобто відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безоплатно наданими роботами, вартість яких входить до складу валових доходів.

Державною податковою адміністрацією Одеської області також було встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Тіс-Руда» виконувало комплекс робіт, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних) вантажів із використанням Терміналу для приймання, накопичування та навантаження на судна вантажу, який розташований у районі порту Южний та належить ТОВ «Тіс-Руда». Згідно укладених позивачем з ВАТ «Полтавський Гірнично-збагачувальний комбінат», Компанії «ERRICCO Limited», ТОВ «Метекс» договорів замовники сплачують комплексну ставку за наданий ТОВ «Тіс-Руда» комплекс послуг, пов'язаний з обробкою вантажів. Загальна вартість такого комплексу послуг складається з послуг, які включені в акордну ставку та додаткових послуг, які не включені в акордну ставку. В акті перевірки податковим органом зазначено, що в ході перевірки було встановлено, що розмір акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, визначених у Таблиці 2.1.1а розділу 2А Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України відрізняється від розміру акордних ставок за вказані роботи, визначених у первинних документах, і така різниця становить 1692292,23 грн. Крім того, встановлено, що ТОВ «Тіс-Руда» була надані замовникам послуги по роботам, які не оплачуються за акордними ставками без вимоги про їх компенсацію, та вартість таких робіт складає 4718880,53 грн. Таким чином, позивачем повинна була бути включена до складу валових доходів вартість навантажувально-розвантажувальних робіт наданих ВАТ «Полтавський Гірнично-збагачувальний комбінат», Компанії «ERRICCO Limited», ТОВ «Метекс» в сумі 3932400 грн.

Крім того, податковим органом зазначено, що валові доходи позивача за 4 квартал 2008 року у рядку 01.1. «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток за 2008 рік не відповідають даним бухгалтерського обліку та первинним документам відносно вартості виконаних робіт, послуг (навантажувально-розвантажувальних робіт та послуг, безпосередньо пов'язаних із експортом та транзитом вантажів та інших послуг), вартості відвантажених товарів, сумі отриманого причального збору або сумі коштів зарахованих на розрахунковий рахунок за такі роботи (послуги) та товарно-матеріальні цінності, а також сумі відсотків, отриманої за розміщення коштів на поточному рахунку. В результаті вказаного встановлено заниження підприємством доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 993784 грн.

В ході перевірки правильності формування валових витрат податковим органом було встановлено факт їх завищення у зв'язку із включенням до їх складу витрат, які не підтверджені первинними документами, зокрема, послуги по забезпеченню пропускного режиму та пожежної безпеки, отриманих від ТОВ «Трансінвестсервіс», послуги по обслуговуванню електричних мереж, отримані від ТОВ «Трансінвестсервіс», відшкодування витрат, понесених ТОВ «Трансінвестсервіс», пов'язаних із використанням вагонів (затримка вагонів через їх неприйняття), авто послуги Татра 25 т, отримані ТОВ «Строй Інвест Тур».

Також, на думку податкового органу, позивачем в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неправомірно було віднесено до складу валових витрат суми податку на додану вартість, сплачені у складі витрат на придбання вказаних вище послуг, які фактично не призначались для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Валові витрати за 4 квартал 2007 року, відображені у рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток за 2007 рік» не відповідають даним бухгалтерського обліку та первинним документам відносно вартості витрат на придбання матеріалів та отриманих послуг та інших витрат для використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, у зв'язку з допущеними позивачем порушеннями, описаними вище, зокрема, щодо не включення до складу валових доходів вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, наданих «NVL TRANSZ Ltd», а також вартості навантажувально-розвантажувальних робіт наданих ВАТ «Полтавський Гірнично-збагачувальний комбінат», Компанії «ERRICCO Limited», ТОВ «Метекс», податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки вони вважаються безоплатно наданими, позивачем у порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» не було віднесено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ із вартості вказаних робіт.

Також податковим органом зазначено, що позивачем неправомірно було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при придбанні послуг, за відсутністю підтвердження подальшого зв'язку такого придбання із здійсненням власної господарської діяльності, зокрема, віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості днопоглиблювальних робіт в акваторії МТП «Южний», які фактично не пов'язані з веденням власної господарської діяльності, та вартості дизельного пального, відшкодованого підприємству ТОВ «Трансінвестсервіс», який є замовником та власником даних робіт.

Крім того, зазначено про те, що позивач двічі, у червні та листопаді 2008 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ від вартості придбаного дизельного пального у ТОВ «Трансінвестсервіс» по податковій накладній № 142 від 30.09.2008 року.

В свою чергу, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 року, адміністративний позов ТОВ «Тіс-Руда» було задоволено та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Тіс-Руда», суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що положення Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України стосуються державних фіксованих та регульованих цін на роботи, пов'язані з обробленням вантажів в портах України, а в даному випадку вартість робіт, які виконуються позивачем за договорами із замовниками не стосується державних фіксованих та регульованих цін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 року були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані рішення суду першої та апеляційної інстанції, Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами не перевірявся факт виконання ТОВ «Тіс-Руда» робіт, не досліджувались первинні бухгалтерські документи, які вказують на реальність настання правових наслідків. Також суд касаційної інстанції зазначив, що для повного та всебічного вирішення спору по суті необхідно з'ясувати та встановити, чи мали взаємовідносини між підприємствами реальний характер, чи не мали підприємства (сторони угоди) ознак фіктивності, чи була спрямована їх діяльність на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету.

При новому розгляді справи, судом першої інстанції було встановлено наступне:

01.03.2008 року між Компанією «NVL TRANSZ Ltd.» (замовник) та ТОВ «Тіс-Руда» (виконавець) було укладено договір на перевалку № NVL-01/03, за яким замовник поручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт та наданню послуг по переробці, зберіганню та навантаженню на судно в Морському торгівельному порту «Южний» на терміналі ТОВ «Тіс-Руда» російського вугілля (концентрату вугільного марки «Г» та/або вугілля енергетичного марки «Г» виробництва ВАТ «Шахта «Заречная»), відправляємого зі станції Ленінськ-Кузнецький-2 Західно-Сибірської залізниці в об'ємах, вказаних в додатку № 2 (т. 1 а.с. 152-157).

При цьому, з первинних документів було встановлено, що зазначений товар є транзитним, оплата здійснювалась замовником згідно з виставленими для оплати рахунками по поставкам (том 1 а.с. 158-167).

Згідно з п. 3.1 договору на перевалку № NVL-01/03 від 01.03.2008 року оплата за даним договором навантажувально-розвантажувальних та допоміжних робіт (послуг) на Терміналі, зберігання вантажу та інших належних платежів, здійснюється замовником, згідно виставленим до оплати рахункам виконавця, по ставкам даного договору за додатком № 2, що діяв у період квітень-травень 2008 року.

Крім того, згідно п. 3 вказаного додатку № 2 (том 1 а.с.158), сторонами узгоджено ставки на навантажувально-розвантажувальні роботи зберігання та інші допоміжні роботи (послуги) по перевалці вантажу на терміналі. Комплексна ставка навантажувально-розвантажувальних робіт по вантажу концентрат вугілля марки «Г» становить 4,5 дол. США за 1 мт., в тому числі акордна ставка - 2,2 дол. США за 1 мт., стівідорська ставка та експедирування - 2,3 дол. США за 1мт.

За період серпень-вересень 2008 року, сторонами узгоджено ставки на навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання та інші допоміжні роботи (послуги) по перевалці вантажу на термінал згідно додатку № 4 від 30.05.2008 року, за яким комплексна ставка навантажувально-розвантажувальних робіт по вантажу концентрат вугілля марки «Г» становить 4,32 Євро за 1мт., в тому числі акордна ставка - 1,42 Євро за 1мт., стівідорська ставка та експедирування - 2,9 Євро за 1мт. (том 1 а.с. 159).

У період вересень-грудень 2008 року, комплексна ставка навантажувально-розвантажувальних робіт по вантажу концентрат вугілля марки «Г», відповідно до п. 2 додатку № 5 від 29.08.2008 року, становить 4,32 Євро за 1мт. за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року включно та 4,29 Євро за 1мт. за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року включно, в тому числі акордна ставка - 1,42 Євро за 1мт., стівідорська ставка та експедирування - 2,9 Євро за 1 мт. (з 01.09.2008 по 30.09.2008) та 2,87 Євро за 1 мт. (з 01.10.2008 по 31.12.2008) (том 1 а.с. 160-161).

Крім того, було встановлено, що ТОВ «Тіс-Руда» (виконавець) взяло на себе за договором № 510 від 29.02.2008 року укладеним з ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (замовник) та додатковими угодами № 1 від 04.07.2008 року, № 2 від 29.12.2008 року до нього, зобов'язання по виконанню робіт, пов'язаних з обробленням (накопичування, перевалка та експедирування) зовнішньоторговельних (експортних) вантажів з використанням Терміналу, розташованого в порту Южний, для приймання, накопичення та навантаження на судна вантажу (том І а.с. 194-206).

Послуги ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» надавались компанії «ERRICCO Limited», Tortola, BVI згідно з договорами:

- № 31/03 від 31.03.2008 року з додатками, укладеним позивачем з компанією «ERRICCO Limited», Tortola, BVI, предметом якого було перенавантаження (розвантаження із залізничних вагонів, накопичення суднової партії на складах, навантаження на судно) вантажів, а також послуги безпосередньо пов'язані з транзитом та експортом вантажів замовника в межах одного пункту пропуску через кордон України на терміналі (том І а.с. 168-181);

- № 15/08/08 від 15.08.2008 року з додатками, укладеним між ТОВ «Тіс-Руда» та ТОВ «Метекс», за яким позивачем прийнято зобов'язання по перенавантаженню (розвантаження із залізничних вагонів, накопичення суднової партії на складах, навантаження на судно) вантажів, а також по послугам, безпосередньо пов'язаним із транзитом та експортом вантажу замовника в межах одного пункту пропуску через кордон України на терміналі (том І а.с. 182-193).

В свою чергу, послуги по виконанню вищевказаних договорів (навантажувально-розвантажувальних робіт) ТОВ «Тіс-Руда» надавало із використанням робіт/послуг, придбаних у ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» за договорами № 01/10-2 від 01.10.2008 року та № 10/04 від 10.04.2007 року, якими сторони погодили можливість взаємної співпраці по експлуатації морського перевантажувального комплексу на причалі № 18 порту Южний та перелік послуг, які будуть надані ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» і взаємних зобов'язань в межах забезпечення господарської діяльності позивача по даному договору.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно п. 6.1, даний договір діє у період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року (том І а.с. 207-209, 217-219). Товари та послуги, які придбавались ТОВ «Тіс-Руда» визначені у додатках до договорів про співпрацю (том І а.с. 210-216, 220-225).

Для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, ТОВ «Тіс-Руда» придбало роботи/послуги у Одеської залізниці за користування вагонами та інші послуги, визначені договором №1159108/320 від 30.01.2007 року «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги» з доповненням та додатковими угодами (том VI а.с. 48-54).

Загальна сума отриманих робіт/послуг у ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» та Одеської залізниці згідно актів здачі-прийняття робіт та розрахунків склала 6 411 172 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість, сплачені як відшкодування за подачу-прибирання вагонів та подачу-прибирання та залізничні послуги, подачу-прибирання вагонів на фронти вивантаження, а також обслуговування шляхів, за користування вагонами та інші додаткові послуги, які були надані Одеською залізницею.

Податковий орган в ході проведеної перевірки дійшов висновку про те що оскільки у перевіряємому періоді ТОВ «Тіс-Руда» надавало комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних) і транзитних вантажів у Морському торговельному порту Южний на Терміналі позивача, то обов'язковим є дотримання позивачем ставок, передбачених Збірником тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України та порядку їх обчислення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Тіс Руда», зважаючи на наступне:

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зі змісту Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 392 від 31.01.1995 року вбачається, що він регулює лише питання державних фіксованих та регульованих цін на роботи, пов'язані з обробленням вантажів в портах України.

В даному випадку роботи з обробленням вантажів виконувались ТОВ «Тіс-Руда» за договорами з замовниками.

Згідно положень ст. 632 Цивільного Кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Лише у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (ставки, тарифи тощо), які встановлюються або регулюються контролюючими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Таким чином, положення Збірника не можуть бути застосовані до відносин позивача з контрагентами, оскільки вартість робіт з оброблення вантажу в порту Южний, що виконувались ТОВ «Тіс-Руда» не стосується державних фіксованих та регульованих цін.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вичерпний перелік випадків застосування державних фіксованих та регульованих цін встановлено положеннями ст. 191 Господарського Кодексу України та ст. 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення» згідно яких державні фіксовані та регульовані ціни застосовуються: на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на продукцію та послуги, що мають суттєве значення для населення та перелік яких затверджує Кабінет міністрів України, на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Зважаючи на відсутність жодної з перелічених вище підстав, позивачем правомірно застосовувались вільні ціни до наданих робіт/послуг, шляхом визначення їх вартості за згодою сторін.

Аналогічні висновки викладені у рішенні окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 8/41, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008 року, за позовом ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Міністерства транспорту та зв'язку України, треті особи: ТОВ «Тіс-Руда», Міністерство економіки України, Міністерство юстиції України, Державний комітет з питань регуляторної політики підприємництва, про визнання незаконним наказу № 321 від 19.04.2007 року (том IV аркуші справи 237-245).

Враховуючи все вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність застосування податковим органом державних цін для розрахунку податкової бази оподаткування ТОВ «Тіс-Руда», у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що ТОВ «Тіс-Руда» було допущено порушення України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення валового доходу з податку на прибуток та податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, наданих «NVL TRANSZ Ltd», а також вартості навантажувально-розвантажувальних робіт наданих ВАТ «Полтавський Гірнично-збагачувальний комбінат», Компанії «ERRICCO Limited», ТОВ «Метекс».

Слід зазначити, що на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України судом як першої так і апеляційної інстанції було досліджено та перевірено факт виконання ТОВ «Тіс-Руда» вищевказаних робіт, та встановлено, що господарські операції по укладеним ТОВ «Тіс-Руда» договорам реально відбулись та тягнуть настання правових наслідків. Це підтверджується первинними документами, складеними належним чином, які свідчать про фактичне виконання робіт.

Так, в ході розгляду справи було встановлено, що на підтвердження реальності виконання позивачем своїх договірних зобов'язань з оброблення вантажів у порту Южний, а також в підтвердження економічної можливості здійснення господарської діяльності, наявності трудових та інших потужностей, товариством з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» були надані наступні документи: рахунки (інвойси) (том ІІ аркуші справи 125-146, 148), акти здачі-прийняття робіт (послуг) (том І а.с. 226,233, 240, 246, том ІІ аркуші справи 5, 10, 18, 25, 33, 147, 150, 152, 154, 156, 159, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 188-247), рахунки-фактури (том ІІ а.с. 149, 151, 153, 155, 157-158, 160-161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185-187), відомості плати за користування вагонами (том І а.с. 229-231, 237-238, 243-244, 250, том ІІ аркуші справи 1-2, 4, 7-9, 12-17, 19, 23, 24, 29-32, ), акти про затримку вагонів (том І а.с. 228, 235-236, 242, 248-249, том ІІ аркуші справи 5-6, 11, 20-22, 26, 34, 37-40), накопичувальні картки (том І а.с. 227, 232, 234, 239, 241, 245, 247том ІІ аркуші справи 27-28, 35, 36), рапорти (том ІІІ а.с. 1-16), платіжні доручення та рахунки на підтвердження обставини щодо здійснення оплати за придбані роботи/послуги (том ІІ а.с. 51, 52), аналіз рахунку та журнал проводок (том ІІІ аркуші справи 17-19, том ІV а.с. 199-200), розподільчий баланс ТОВ «Трансінвестсервіс» та акт (том ІV а.с. 195-198), претензії з відповіддю (том VІ а.с. 28-37, 39)

Зазначені документи і стали підставою для віднесення позивачем витрат до складу валових та включення сум сплаченого податку на додану вартість у ціні придбаних послуг/робіт до складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Крім того, у підтвердження технологічних можливостей здійснення зобов'язань по обробці вантажів у порту Южний позивачем були надані робочі технологічні картки перевантаження, схеми, описи технологічних процесів (том ІІ а.с. 53-124).

В ході перевірки правильності формування позивачем валових витрат податковим органом було встановлено їх завищення у зв'язку із включенням до їх складу витрат, які не підтверджені первинними документами та витрат, які фактично не призначались для подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3, 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не відносяться до складу валових, витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено, як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів, підлягають включенню до складу валових витрат фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Матеріалами справи підтверджено, що надання ТОВ «Трансінвестсервіс» послуг позивачеві по забезпеченню пропускного режиму та пожежної безпеки, послуг по обслуговуванню електричних мереж, а також надання ТОВ «Строй Інвест Тур» авто послуг Татра 25 т також підтверджується належними первинними документами, зокрема, і актами виконаних робіт, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, ТОВ «Трансінвестсервіс» надавало позивачеві послуги по використанню вагонів, а тому витрати понесені вказаним товариством у зв'язку із затримкою вагонів через їх неприйняття були відшкодовані позивачем та в подальшому віднесені ТОВ «Тіс-Руда» до складу валових витрат.

Судом першої інстанції було встановлено, що зазначені послуги, які замовлялись позивачем були необхідні товариству для належного виконання договірних зобов'язань з оброблення вантажів у порту Южний, а тому посилання податкового органу на не підтвердження їх використання позивачем у власній господарській діяльності є необґрунтованими.

Також до складу валових витрат позивачем було віднесено вартість придбаного обладнання у сумі 452 090 грн. 92 коп.

Судом першої інстанції було встановлено, що на час здійснення операції по придбанню вказаного обладнання, витрати на його придбання не підлягали обліку у складі приросту (убутку) балансової вартості товарів, оскільки обладнання призначалось для подальшого введення в експлуатацію у складі основних виробничих фондів підприємства.

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати позивача на придбання обладнання підлягали амортизації.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Вказані витрати не були віднесені позивачем до складу валових витрат. Однак, у зв'язку з не введенням придбаного обладнання в експлуатацію його не було включено до фактичного розрахунку амортизації.

В свою чергу, п.п. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку, зокрема, на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно укладеного договору купівлі-продажу ТОВ «Тіс-Руда» передало вказане обладнання у власність контрагента та включило витрати на його придбання до складу валових, що не суперечить вимогам пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому, відповідно до пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми витрат не враховані у минулих податковим періодах у зв'язку із допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталась раніше: або дата списання коштів, а вразі їх придбання за готівку - день їх видачі, або дата оприбуткування платником податків товарів, а для робіт/послуг - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції сто воно того, що позивачем правомірно було включено у звітному періоді валові витрати у розмірі витрат на придбання вказаного обладнання, у зв'язку з їх не включенням до складу валових витрат у минулих податкових періодах.

Що стосується посилання податкового органу на завищення позивачем валових витрат через включення до їх складу витрат, які не підтверджені первинними документами, зокрема, витрат на послуги по забезпеченню пропускного режиму та пожежної безпеки, отриманих від ТОВ «Трансінвестсервіс», послуги по обслуговуванню електричних мереж, отримані від ТОВ «Трансінвестсервіс», відшкодування витрат, понесених ТОВ «Трансінвестсервіс», пов'язаних із використанням вагонів (затримка вагонів через їх неприйняття), авто послуги Татра 25 т, отримані ТОВ «Строй Інвест Тур», слід зазначити про необґрунтованість, з огляду на те, що позивачем були надані належні первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій.

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0001292301/3 від 15.09.2009 року, прийняте державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області не може вважатись обґрунтованим та правомірним.

В ході перевірки також було встановлено заниження ТОВ «Тіс-Руда» у період з 01.10.07 року по 31.12.08 року податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у квітні 2008 року у сумі 41 335 грн. та завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 2 171 611 грн. Податковий орган посилався, що в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні послуг, за відсутністю підтвердження подальшого зв'язку такого придбання із здійсненням власної господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно неправомірності зменшення податковим органом позивачеві податкового кредиту та виключення сум податку на додану вартість, сплачених постачальниками та відшкодованих позивачем у ціні замовлених послуг по операціям з відшкодуванням витрат контрагента, пов'язаних з використанням вагонів (неприйняття вантажів), забезпечення пропускного режиму, обслуговуванням мереж водозабезпечення, каналізації, пожежного водозабезпечення та обслуговування електричних мереж, а також авто послуг Татра 25т.

В свою чергу, як зазначалось вище, вказані витрати позивача підтверджені належними первинними документами, які містяться в матеріалах справи (рахунки, накладні та ін.), в тому числі і актами виконаних робіт, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, з урахуванням виду господарської діяльності позивача, місця надання послуг (місце розташування виробничих потужностей для виконання господарської діяльності у порту Южний), здійснення витрат на забезпечення пропускного режиму, пожежної безпеки, постачання електричної енергії, водопостачання, експлуатацію сітей водопостачання, каналізацію, пожежне та водо забезпечення та транспортних послуг є необхідною умовою для здійснення підприємством його господарської діяльності.

Так, ТОВ «Тіс-Руда» здійснює діяльність в пункті пропуску через державний кордон «Визирка», у зв'язку з чим, для забезпечення безпеки при потраплянні на територію підприємства, встановлено пропускний режим. У зв'язку із тим, що вказаний пункт пропуску знаходиться на території ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», окремого контрольно-пропускного пункту ТОВ «Тіс-Руда» не має, відповідно позивачу для здійснення власної господарської діяльності необхідно замовляти у ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» послуги щодо забезпечення пропускного режиму (том VI аркуші справи 57-61, 63-64). Тобто замовлені послуги необхідні були для належного виконання договірних зобов'язань позивача з оброблення вантажів у порту Южний.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачу на праві власності належить єдиний майновий комплекс по перевантаженню і зберіганню навалочних вантажів на причалі № 18, до якого входять: мережі енергопостачання, мережі технічного водопроводу, побутового та пожежного водопроводу, дощової каналізації, відповідні споруди причалу № 18, мережі освітлення території комплексу, трансформаторна підстанція ТП-58, які введені в експлуатацію на підставі акту державної приймальної комісії 05.03.2007 року.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем у перевіряємий період було правомірно сформовано податковий кредит, а тому, в даному випадку, відсутні підстави для його зменшення.

Крім того, з підстав викладених вище, необґрунтованими є висновки податкового органу щодо заниження ТОВ «Тіс-Руда» податку на додану вартість, у зв'язку з віднесенням до складу податкових зобов'язань суму ПДВ із вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, наданих ВАТ «Полтавський Гірнично-збагачувальний комбінат», Компанії «ERRICCO Limited», ТОВ «Метекс» без вимоги про компенсацію їх вартості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001302301/3 від 15.09.2009 року.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.

.