Ухвала суду № 40198314, 15.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2014 року справа №805/4238/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Василенко Л.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 р. у справі № 805/4238/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд - Имекс" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд - Имекс" звернулось до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 р. у справі № 805/4238/14 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо корегування показників податкової звітності ТОВ "Трейд - Имекс" за листопад - грудень 2013 року, січень - квітень 2014 року в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі актів № від 25 березня 2014 року №161/20-36-22-02-07/38159817, 22 травня 2014року №321/20-36-22-02-07/38159817, 06 червня 2014 року, №407/20-36-22-02-07/38159817 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами.

Зобов'язано Індустріальну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності ТОВ "Трейд - Имекс" за листопад - грудень 2013 року, січень - квітень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість

Не погодившись з судовим рішенням, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 р. у справі № 805/4238/14 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд - Имекс" є юридичною особою та платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Позивачем декларація з податку на додану вартість листопад-грудень 2013 року були подані податковому органу відповідно 20.12.2013 року та 19.01.2014 року, а за січень-лютий 2014 року були подані 20.02.2014 року та 19.03.2014 року, за березень-квітень 2014 року подані до податковому органу 20.04.2014р. та 20.05.2014р.

Таким чином, відображені в деклараціях відомості мають бути внесеними до інформаційних систем податкової інспекції, у тому числі АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

25 березня 2014 року, 22 травня 2014року та 06 червня 2014 року Індустріальною об'єднаною ДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області складено акти №161/20-36-22-02-07/38159817, №321/20-36-22-02-07/38159817, №407/20-36-22-02-07/38159817 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Трейд - Имекс" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за листопад - грудень 2013 року, січень - лютий, березень-квітень 2014 року, відповідно до яких податковим органом зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд - Имекс" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів та їх продажу в розумінні: п. п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст.198,201.4, 201.6 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України що призвело до завищення суми податкового кредиту у листопаді 2013 року на суму 842297 грн., грудні 2013 року на суму 4549100 грн., у січні 2014 року на суму 463754 грн.,у лютому 2014 року на суму 1144,3 грн.; у березні 2014 року 1480156 грн., у квітні 2014 року на суму 424423 грн.; ст. 185 Податкового кодексу України щодо завищення податкового зобов'язання у листопаді - 867636 грн., грудні 2013 року на суму 4668175 грн., у січні 2014 на суму 475638 грн., у лютому 2014 року на суму 1173,8 грн.; у березні 2014 року на суму 1518278 грн., у квітні 2014 року на суму 428491 грн.

Підставою таких висновків є припущення, щодо укладання нікчемних правочинів, між ТОВ "Трейд - Имекс" та контрагентами, які не спричинили реального настання юридичних наслідків.

У зв'язку з цим, відповідачем внесено в АІС "Податковий блок" коригування податкового кредиту та податкового зобов'язання ТОВ "Трейд - Имекс" за листопад - грудень 2013 року, січень - квітень 2014 року. Зазначена обставина сторонами не спростовується та підтверджується Аналітичною інформацією щодо складених актів про неможливість проведення зустрічних звірок (у розрізі СГ/в розрізі актів) (т.2 а.с.87-93).

Правомірність здійсненого відповідачем коригування є предметом спору в цій справі.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984 (далі-Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення у відношенні позивача, на підставі зазначеного акту про неможливість проведення зустрічної перевірки та встановлених порушень, контролюючим органом не приймались.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для внесення відповідачем коригувань до АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі складених відповідачем актів про неможливість проведення зустрічної звірки та наявність підстав для відновлення в зазначеній системі показників податкової звітності з податку на додану вартість за листопад - грудень 2013 року,січень та лютий 2014 року,березень-квітень 2014 року, задекларованих позивачем у наданих ним деклараціях.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Таким чином, з зазначеної норми вбачається, що зустрічна звірка не є перевіркою в розумінні Податкового кодексу України, а її результати повинні бути оформлені довідкою.

Однак в порушення законодавства, відповідач складає не довідку, а акт про неможливість проведення зустрічної звірки, маючи копії первинних документів щодо господарських операцій,наданих позивачем на запит податкового органу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції,що у спірних правовідносинах відповідачем порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, а також порядок оформлення її результатів, передбачених п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Наказом № 236.

Що стосується доводів апелянта , що внесення змін до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", що зафіксовані в акті звірки, є правомірним з огляду на те, що відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод в суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказана стаття не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у доступі до правосуддя, якщо особа вважає що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюють перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно з пунктами 74.1 та 74.2 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.11 року за № 1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дії з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цьогоКодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 № 516 затверджено Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, пунктом 4.4 яких передбачено, що відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Відповідно до пунктів 54.3.2 та 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань чи податкового кредиту на підставі актів про неможливість проведення зустрічної перевірки .

Згідно абзаців 1, 2 пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі актів про неможливість проведення зустрічної перевірки, без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме, погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Таким чином задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, оскільки вони фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника.

Між тим, відповідач не врахував зазначені норми та, у порушення норм вищезазначеного законодавства, здійснив зміни в АІС «Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо корегування показників податкової звітності позивача за січень-лютий 2014 року.

На погляд судової колегії, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизовані системі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Оскільки за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а, відповідно,і податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни в автоматизовані системи щодо показників відповідної податкової звітності з податку на додану вартість позивача на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 р. у справі № 805/4238/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

Л.А.Василенко

І.В.Геращенко