Ухвала суду № 40196110, 15.07.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/3115/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 22-ц/789/693/14 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 31

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Храпак Н. М., Парандюк Т. С.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю сторін - прокурора Осядач Н.А.,

представника апелянта ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року по справі за позовом прокурора м.Тернополя в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно коштів витрачених на лікування потерпілого від злочину, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор м.Тернополя в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно коштів витрачених на лікування потерпілого від злочину. Збільшивши розмір позовних вимог просив стягнути коштів у сумі 3 879 грн.96 коп.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вироком Тернопільського міськрайонного суду від 28 листопада 2013 року визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_2 передбачених ч.1 ст.122 та ч.2 ст.296 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 296 КК України. В результаті їхньої злочинної діяльності потерпілому ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості. У зв'язку з тим, що потеріплий перебував на стаціонарному лікуванні в Тернопільській комунальній лікарні швидкої допомоги, вартість лікування якого становить 3 879,96 коп., то відповідачі на підставі ст. 1206 ЦК України зобов'язані відшкодувати кошти витрачені на лікування потерпілого на користь фінансового управління Тернопільської міської ради.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року позов - задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету 3 879,96 грн. витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину та 243,60 грн. судового збору в користь державного бюджету.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на необгрунтованість рішення суду. Зокрема вказує на те, що в рішенняі суду не зазначено повний розрахунок та нарахування вартості одного ліжко/дня.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній .

Прокурор заперечив апеляційну скаргу, рішення суду вважає законним.

Представник Фінансового управління Тернопільської міської ради та відповідач ОСОБА_3 судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчать розписки.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, на підставі вимог ст. 1206 ЦК України, зобов'язані відшкодувати бюджетні кошти, потрачені лікувальним закладом на лікування потерпілого від злочину, вина відповідачів у якому була встановлена та доведена вироком суду, що набрав законної сили.

З такими висновками суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вони достатньо мотивовані, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи і ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вироком Тернопільського міськрайонного суду від 28 листопада 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в результаті побиття потерпілого ОСОБА_4, останньому було спричинено легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я у вигляді садна в ділянці правої брови, синця повік правого ока, рани правової щоки та струсу головного мозку, а також тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому правої променевої кістки в дистальній (нижній) метаепіфізарній ділянці, в так званому типовому місці, та закритого перелому проксимального епіфізу (верхнього кінця) правої великогомілкової кістки в ділянці її бічного (латерального) виростка крововиливом у порожнину колінного суглобу (гемартрозом) і частковим ушкодженням зв'язок в ділянці його зовнішньої поверхні. Завдана шкода частково відшкодована. Крім цього, присуджено до солідарного стягнення із відповідачів 5 3151 грн. матеріальної шкоди та 1 925 грн. моральної шкоди.

Вирок суду набрав законної сили.

Зазначені обставини відповідно до правил ч.4 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Як вбачається з інформації Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги від 31 січня 2014 року №135 та уточненого розрахунку фактичних витрат за листопад місяць 2012 року Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, ОСОБА_4 знаходився на лікуванні в травматичному відділенні з 03 листопада 2012 року по 26 листопада 2012 року (23л/днів) із діагнозом множинна травма, закритий уламковий перелом латерального виростка правої великогомілкової кістки із зміщенням, закритий перелом правої променевої кістки із зміщенням, ЗЧТМ, струс головного мозку, садно голови. Також зазначено перелік медикаментів, затрачених лікувальним закладом на лікування потерпілого. Згідно розрахунку медичних препаратів - 100,83 грн., а також вартості одного ліжка/місця - 164,31 грн., всього затрачено на лікування ОСОБА_4 3 879,96 грн. (а.с.,а.с. 5, 27)

Прокурор на підставі ст. 121 Конституції України та ст. 1206 ЦК України в інтересах Фінансового управління Тернопільської міської ради просив відшкодувати за рахунок відповідачів витрати медичної установи на лікування ОСОБА_4

Як вбачаєть з аналізу статті 1206 ЦК України на особу, яка вчинила злочин, крім загального обов'язку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, покладено також обов'язок відшкодувати закладу охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого.

Таким чином, суд першої інстанції, з врахуванням положень ч.3 ст. 1206 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду від 07 липня 1995 року №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", прийшов до обгрунтованого висновку про зобов'язаня відповідачів, вина яких доведена вироком, який набрав законної сили, відшкодувати витрати на лікування потерпілого від злочинів, зарахувавши кошти до місцевого бюджету.

Відповідно до п.2 порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання затвердженого Постанови КМУ від 16 липня 1993 року №545 , сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок фактичних витрат за листопад місяць 2012 року Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що даний розрахунок проводився на основі Постанови КМУ від 16.07.1993р. №545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я та стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідноо бюджету і їх використання", а тому безпідставним є посилання апелянта щодо необгрунтованості даного розрахунку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.

Керуючись ст. ст.307, 308, 314, 315, 319, 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків