Вирок № 40196102, 20.05.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2014 Справа №607/10178/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Бєлоусової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12013210010000029 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кровинка, Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України, із середньо-спеціальною світою, неодруженого, має на утримані малолітню дитину - доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 04 березня 2003 року Тернопільським районним судом за ч. 1 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді виправних робіт на термін 1 рік, із відрахуванням 10 % в доход держави;

- 10 березня 2005 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 21 квітня 2006 року Тернопільським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- 16 грудня 2010 року Томашпольським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді арешту на термін 4 місяці;

- 06 червня 2013 року Луцьким міськрайоним судом Волинської області за ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

- 31 липня 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України та призначено покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гавіловського Ю.В., потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2012 року о 23 год. 00 хв. у обвинуваченого ОСОБА_1, який проходив повз автомобіль марки «Skoda Oktavia» д.н.з. НОМЕР_1, що знаходився в дворі будинку по вул. Стецька, 18 в м. Тернополі, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1, 02 червня 2012 року о 23 год. 00 хв., проходячи повз автомобіль марки «Skoda Oktavia» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився в дворі будинку, що по вул. Стецька, 18 в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом розбиття скла водійської дверки, таємно викрав з салону даного автомобіля GPS навігатор торгової марки «Garmin» модель «NUVI 1490 LMT», вартість якого становить 1637,94 гривень.

З викраденим майном, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1637, 94 гривень.

Окрім цього, 09 серпня 2012 року у обвинуваченого ОСОБА_1, який проходив повз автомобіль марки «LEXUS-LX 470» д.н.з. НОМЕР_2, що знаходився поблизу будинку № 10 по вул. Кармелюка в м. Тернополі, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1, в ніч на 09 серпня 2012 року, підійшовши до автомобіль марки «LEXUS-LX 470» д.н.з. НОМЕР_2, що знаходився поблизу будинку № 10 по вул. Кармелюка в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом розбиття скла правої передньої дверки, проник в салон даного автомобіля, звідки таємно викрав GPS навігатор торгової марки «Garmin» модель «NAVI 1300», вартість якого становить 1395, 33 гривень.

Із викраденим майном, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 04 січня 2013 року, в період часу з 03 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. у обвинуваченого ОСОБА_1, який проходив повз автомобіль марки «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_3, що знаходився в дворі будинку по вул. Самчука, 33 в м. Тернополі, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1 04 січня 2013 року, в період часу з 03 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., підійшовши до автомобіля марки «Honda

Accord» д.н.з. НОМЕР_3, що знаходився в дворі будинку по вул. Самчука, 33 в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом розбиття скла задньої правої пасажирської дверки, проник в салон даного автомобіля, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 5700 грн.

Із викраденим майном, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5700 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та показав, що 02 червня 2012 року о 23 год. 00 хв., проходячи повз автомобіль марки «Skoda Oktavia» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився в дворі будинку, що по вул. Стецька, 18 в м. Тернополі, він взяв камінець та розбив переднє праве вікно даного автомобіля, однак сигналізація не спрацювала, і після того він відкрив передню праву дверку та викрав GPS навігатор і відразу направився в сторону залізничного вокзалу в м. Тернополі. Прийшовши на вокзал, він одразу ж підійшов до таксиста та запропонував йому придбати у нього викрадений навігатор за гроші в сумі 130 грн. Дані грошові кошти він витратив на власні потреби. Крім цього, 09 серпня 2012 року близько опівночі, проходячи поблизу будинку № 10 по вул. Кармелюка в м. Тернополі, він побачив автомобіль марки «LEXUS-LX 470» д.н.з. НОМЕР_2, і в цей час у нього виник намір викрасти щось із вказаного автомобіля. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він підняв із землі камінь та розбив ним праве переднє вікно автомобіля. Оглянувши салон, він помітив GPS навігатор торгової марки «Garmin» та викрав його. Наступного дня, він пішов на залізничний вокзал м. Тернополя, з метою продати викрадений навігатор. Підійшовши до машини таксі, яка знаходилась на території вокзалу, він запропонував водію купити GPS навігатор, на що останній погодився та купив його за 160 грн. Виручені грошові кошти він витратив на продукти харчування. Також, 04 січня 2013 року, в період часу з 03 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., він попрямував в район обласної лікарні, де шукав автомобіль з якого можна було щось викрасти. Дійшовши до вул. Самчука в м. Тернополі, він помітив автомобіль марки «Honda Accord». Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він підняв із землі камінь та розбив ним заднє праве вікно автомобіля. Оглянувши салон автомобіля, він помітив там грошові кошти, які одразу ж викрав. Викравши дані грошові кошти, він покинув автомобіль, взявши з собою ключі, які згодом підкинув назад. Відійшовши від вказаного автомобіля, він витягнув із кишені гроші та перерахувавши їх виявив суму в 5700 грн. Викрадені грошові кошти він витратив на власні потреби.

У вчиненому обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд, суворо його не карати. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав цивільний позов, пред'явлений потерпілим ОСОБА_2

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, його вік, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні малолітньої дитини. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Крім цього, суд бере до уваги, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України та призначено йому покарання за цими статтями, із застосуванням ст. 70 КК України, у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна. Враховуючи вказаний вирок, суд вважає за необхідне застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки правопорушення, які мали місце 02 червня 2012 року, 09 серпня 2012 року та 04 січня 2013 року, були вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 до постановлення попереднього вироку. У зв'язку з цим остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2013 року, зарахувавши в строк покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком. Суд вважає, що таке покарання необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 08 травня 2013 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 7460 грн. підлягає до задоволення.

По справі є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 6-364/12 від 02 липня 2012 року в розмірі 343 грн. 00 коп. (триста сорок три гривні 00 копійок) та № 6-197/13 від 21 травня 2013 року в розмірі 342 грн. 30 коп. (триста сорок дві гривні 30 копійок) на загальну суму 685 грн. 30 коп. (шістсот вісімдесят п'ять гривень 30 копійок), які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового розслідування при провадженні у даній справі.

Речові докази:

- частина циліндрового механізму, яка згідно постанови про визнання і приєднання до кримінальної справи речових доказів від 10 серпня 2012 року, здана в камеру зберігання речових доказів ТМВ УМВС України в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили.

- рекламний буклет з глянцевого паперу із бризками бурого кольору та паперовий згорток білого кольору у якому містяться уламки скла з нашаруванням речовини бурого кольору - знищити, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком більш суворим покаранням призначеним за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2013 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 6 (шести) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією усього належного на правій приватної власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 08 травня 2013 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 7460 грн. - задовольнити повністю. Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 - 7460 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726) процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 6-364/12 від 02 липня 2012 року в розмірі 343 грн. 00 коп. (триста сорок три гривні 00 копійок) та № 6-197/13 від 21 травня 2013 року в розмірі 342 грн. 30 коп. (триста сорок дві гривні 30 копійок) на загальну суму 685 грн. 30 коп. (шістсот вісімдесят п'ять гривень 30 копійок).

Речові докази:

- частина циліндрового механізму, яка згідно постанови про визнання і приєднання до кримінальної справи речових доказів від 10 серпня 2012 року, здана в камеру зберігання речових доказів ТМВ УМВС України в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили.

- рекламний буклет з глянцевого паперу із бризками бурого кольору та паперовий згорток білого кольору у якому містяться уламки скла з нашаруванням речовини бурого кольору - знищити, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна